- •2. Класифікуйте складне безсполучникове речення за типами з’єднання частин. Поясніть пунктуацію в складному безсполучниковому реченні.
- •3. Поясніть основні види пунктограм. Наведіть приклади.
- •6. Підготуйте повідомлення на тему: «Орфоепія. Основні норми вимови голосних та приголосних звуків».
- •7. З’ясуйте співвідношенням між звуками та буквами. Класифікуйте голосні та приголосні звуки.
- •8. Визначте поняття морфема. Назвіть їх види. Наведіть приклади.
- •10. Класифікуйте прикметники за розрядами за значенням та формою вираження. Наведіть приклади.
- •11. Поясніть основні принципи орфографії та проілюструйте прикладами.
- •12. З’ясуйте, що є предметом та завданням лексикології. Відповідь аргументуйте прикладами.
- •13. Назвіть групи вигуків за значенням. Наведіть приклади звуконаслідувальних слів.
- •14. З’ясуйте поняття прямого і переносного значення слів. Класифікуйте типи переносних значень. Наведіть приклади.
- •15. Назвіть основні способи словотворення в сучасній українській мові. Проілюструйте прикладами.
- •16. Дайте класифікацію складним реченням. Наведіть приклади.
- •17. Охарактеризуйте класифікацію частин мови.
- •18. Дайте визначення поняттю «лексика». Проаналізуйте лексику за призначенням. Наведіть приклади.
- •19. Класифікуйте розряди часток за значенням та вживанням. Поясніть їх правопис.
- •20. Схарактеризуйте односкладне речення, його види.
- •21. Підготуйте повідомлення на тему «Вживання великої літери».
- •22. Назвіть основні ознаки речення. Відповідь аргументуйте прикладами.
- •23. З’ясуйте основні правила та умови вживання апострофа. Наведіть приклади.
- •24. Проаналізуйте різновиди ускладнень структури простого речення. Наведіть приклади.
- •25. Підготуйте повідомлення на тему: «Графіка. Основні закони графіки. Алфавіт».
- •26. Поясніть пунктуацію у складносурядних реченнях. Наведіть приклади.
- •27. Підготуйте повідомлення «Спрощення в групах приголосних, чергування в групах голосних та приголосних».
- •28. Охарактеризуйте типи складнопідрядних речень. Наведіть приклади.
- •29. З’ясуйте роль граматичної основи речення. Охарактеризуйте способи вираження головних членів речення.
- •30. Класифікуйте розряди числівників за значенням і граматичними ознаками.
- •31. Підготуйте план до теми: «Морфологія. Принципи виділення частин мови».
- •32. Назвіть основні правила пунктуації між головними членами речення.
- •33. Охарактеризуйте лексико-семантичні групи іменників.
- •34. Підготуйте план до теми: «Другорядні члени речення. Додаток: прямий і непрямий».
- •35. Класифікуйте групи займенників за значенням і граматичними ознаками.
- •36. Наведіть типи односкладних простих речень. Вкажіть способи вираження головних членів речення.
- •37. Розкрийте суть терміну «лексикографія». Назвіть основні види словників.
- •38. Поясніть особливості творення та правопису дієприслівника. Наведіть приклади.
- •39. Проаналізуйте видові форми дієслів. Наведіть приклади.
- •40. Визначте місце відокремлених другорядних членів речення. Наведіть приклади, поясніть розділові знаки.
- •41. Дайте загальну характеристику двоскладним реченням. Наведіть приклади.
- •42. З’ясуйте особливості відмінювання і правопису числівників.
- •43. Поясніть особливості відмінювання іменників. Наведіть приклади.
- •44. Підготуйте план на тему: «Типи зв’язку в безсполучниковому складному реченні».
- •45. Визначте поняття фразеологія. Обґрунтуйте класифікацію фразеологізмів, крилатих висловів.
- •46. Підготуйте повідомлення на тему: «Відокремлені другорядні члени речення».
- •47. З’ясуйте ступені порівняння якісних прикметників. Наведіть приклади.
- •48. Підготуйте повідомлення на тему: «Неповне речення як синтаксична одиниця».
- •49. Поясніть основні правила написання складних слів. Наведіть приклади.
- •50. З’ясуйте правила оформлення прямої і непрямої мови. Відповідь проілюструйте прикладами.
- •51. Назвіть основні правила вживання великої літери. Наведіть приклади.
- •52. Визначте особливості відмінювання та правопису займенників. Наведіть приклади.
- •53. Проаналізуйте службові мови за походженням і морфологічною будовою.
- •54. Поясніть розділові знаки при вставних та вставлених конструкціях. Наведіть приклади.
- •55. Класифікуйте види словосполучень. Наведіть приклади.
- •56. Розкрийте значення явища спрощення в групах приголосних. Наведіть приклади.
- •57. З’ясуйте значення, морфологічні ознаки та синтаксичну функцію дієслів.
- •58. Дайте визначення поняттю числівник. З’ясуйте особливості відмінювання та правопису числівників.
- •59. З’ясуйте поняття дієприкметника, особливості його творення, правопису та пунктуації.
- •60. Поясніть правила та умови вживання м’якого знака. Наведіть приклади.
41. Дайте загальну характеристику двоскладним реченням. Наведіть приклади.
Двоскладне речення — просте речення, що складається з підмета і присудка, поєднаних предикативним зв’язком, та синтаксично залежних від них компонентів.
У двоскладному реченні є або обов’язково повинні бути обидва головні члени: Це дуже тяжко (присудок) — написати (підмет) пісню (Д.Павличко). У ньому якийсь головний член може бути пропущений, але він легко відновлюється з контексту або ситуації. Наприклад, обидва речення Спить степ. Крізь сон посміхається, хилить кучеряву голову до Дніпра (Г.Косинка) — двоскладні: у першому є підмет (степ) і присудок (спить), у другому хоч підмета й нема, але він встановлюється з попереднього речення: степ посміхається, хилить голову. Так само в підрядній частині в реченні Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любується на всю Україну (Т.Шевченко) пропущені присудки однозначно домислюються: неначе красується, любується дитина. Отже, й це речення — двоскладне.
Якщо ж у реченні нема присудка і він нібито не потрібний, але є якась обставина, то таке речення теж двоскладне: обставина завжди стосується присудка — навіть якщо його не названо. Наприклад, речення Над степом — небо (Ю.Мушкетик) — двоскладне: у ньому пропущено присудок розкинулося, який сам собою розуміється.
У двоскладному реченні підмет і залежні від нього слова становлять групу підмета; присудок і залежні від нього слова становлять групу присудка. Наприклад у реченні Ніжно-рожеві пелюстки яблуневого цвіту починають потрохи осипатись (М.Івченко) частина ніжно-рожеві пелюстки яблуневого цвіту — це група підмета, а частина починають потрохи осипатись — це група присудка.
42. З’ясуйте особливості відмінювання і правопису числівників.
Відмінювання числівників
• Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як займенник той (подібно до прикметників): один, одного, одному, Н/Р.в., одним, на одному/на однім.
• 3, 4, кілька, багато та всі збірні відмінюються за зразком відмінювання числівника 2 (у збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина - два, -дві. Лише числівники чотири (четверо) і багато в О.в. мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають однакові форми: обох, обом, обома.
• Числівники від 5 до 80 (крім 40), кільканадцять, кількадесят відмінюються, як числівник 5 (у складних числівниках 50-80 відмінюється лише друга частина):
• 40, 90, 100 в усіх відмінках, крім Н.в. і З.в., мають однакове закінчення -а:
• У складних числівниках 200-900, кількасот змінюються обидві частини: перша - як числівник 2 або 5, друга - як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:
• 0, 1000, 100000, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:
• Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій - як прикметники м’якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи. Причому в складених порядкових змінюється тільки останнє слово (у складених кількісних числівниках - усі складові частини).
• У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник - як порядковий. Причому після чисельників дві,три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п’ять та більше - у формі Р.в. множини: дві треті (частини), дев’ять десятих (частин).
Написання числівників
1. У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться: п’ятдесят, п’ятсот, шістнадцять.
2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у Р.в. (крім 100, 90): двохсотий, трьохсот десятимільйонний (але стотисячний).
3. У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий.
4. На початку складних слів числівники 1, 2, 4, 4 мають відповідно форми одно-, дво-, три-, чотири: однозвучний, двоповерховий (а не двохповерховий), чотирикутник, триярусний. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються тільки перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний.
5. 5 і більше (крім 100, 90) на початку складних слів мають форму Р.в.: п’ятиденний, пятисоткілограмовий (але стодоларовий). Це стосується й 2, 3, 4, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки - двадцятидвохрічний (але дворічний), тридцять три дні - тридцятитрьохденний (але триденний).
6. Якщо перша частина від числівникового слова записується цифрами,то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс: 49-мільйонний, 125-річчя.
7. Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 7-1, 11-го, 12-му, 1990-і.
8. Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша - 1-а, десяту - 10-у. Якщо закінчення числівника позначається двома чи трьома буквами, то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що позначає голосний: першої - 1-ї, першого - 1-го, першому - 1-му, першим - 1-м, перших - 1-х.
9. До римських цифр букви не дописують: І квартал, з ІІІ кварталу.
