Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
162 Кб
Скачать
☆

41. Дайте загальну характеристику двоскладним реченням. Наведіть приклади.

Двоскладне речення — просте речення, що складається з підмета і присудка, поєднаних предикативним зв’язком, та синтаксично залежних від них компонентів.

У двоскладному реченні є або обов’язково повинні бути обидва головні члени: Це дуже тяжко (присудок) — написати (підмет) пісню (Д.Павличко). У ньому якийсь головний член може бути пропущений, але він легко відновлюється з контексту або ситуації. Наприклад, обидва речення Спить степ. Крізь сон посміхається, хилить кучеряву голову до Дніпра (Г.Косинка) — двоскладні: у першому є підмет (степ) і присудок (спить), у другому хоч підмета й нема, але він встановлюється з попереднього речення: степ посміхається, хилить голову. Так само в підрядній частині в реченні Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любується на всю Україну (Т.Шевченко) пропущені присудки однозначно домислюються: неначе красується, любується дитина. Отже, й це речення — двоскладне.

Якщо ж у реченні нема присудка і він нібито не потрібний, але є якась обставина, то таке речення теж двоскладне: обставина завжди стосується присудка — навіть якщо його не названо. Наприклад, речення Над степом — небо (Ю.Мушкетик) — двоскладне: у ньому пропущено присудок розкинулося, який сам собою розуміється.

У двоскладному реченні підмет і залежні від нього слова становлять групу підмета; присудок і залежні від нього слова становлять групу присудка. Наприклад у реченні Ніжно-рожеві пелюстки яблуневого цвіту починають потрохи осипатись (М.Івченко) частина ніжно-рожеві пелюстки яблуневого цвіту — це група підмета, а частина починають потрохи осипатись — це група присудка.

42. З’ясуйте особливості відмінювання і правопису числівників.

Відмінювання числівників

• Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як займенник той (подібно до прикметників): один, одного, одному, Н/Р.в., одним, на одному/на однім.

• 3, 4, кілька, багато та всі збірні відмінюються за зразком відмінювання числівника 2 (у збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина - два, -дві. Лише числівники чотири (четверо) і багато в О.в. мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають однакові форми: обох, обом, обома.

• Числівники від 5 до 80 (крім 40), кільканадцять, кількадесят відмінюються, як числівник 5 (у складних числівниках 50-80 відмінюється лише друга частина):

• 40, 90, 100 в усіх відмінках, крім Н.в. і З.в., мають однакове закінчення -а:

• У складних числівниках 200-900, кількасот змінюються обидві частини: перша - як числівник 2 або 5, друга - як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:

• 0, 1000, 100000, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:

• Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій - як прикметники м’якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи. Причому в складених порядкових змінюється тільки останнє слово (у складених кількісних числівниках - усі складові частини).

• У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник - як порядковий. Причому після чисельників дві,три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п’ять та більше - у формі Р.в. множини: дві треті (частини), дев’ять десятих (частин).

Написання числівників

1. У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться: п’ятдесят, п’ятсот, шістнадцять.

2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у Р.в. (крім 100, 90): двохсотий, трьохсот десятимільйонний (але стотисячний).

3. У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий.

4. На початку складних слів числівники 1, 2, 4, 4 мають відповідно форми одно-, дво-, три-, чотири: однозвучний, двоповерховий (а не двохповерховий), чотирикутник, триярусний. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються тільки перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний.

5. 5 і більше (крім 100, 90) на початку складних слів мають форму Р.в.: п’ятиденний, пятисоткілограмовий (але стодоларовий). Це стосується й 2, 3, 4, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки - двадцятидвохрічний (але дворічний), тридцять три дні - тридцятитрьохденний (але триденний).

6. Якщо перша частина від числівникового слова записується цифрами,то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс: 49-мільйонний, 125-річчя.

7. Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 7-1, 11-го, 12-му, 1990-і.

8. Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша - 1-а, десяту - 10-у. Якщо закінчення числівника позначається двома чи трьома буквами, то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що позначає голосний: першої - 1-ї, першого - 1-го, першому - 1-му, першим - 1-м, перших - 1-х.

9. До римських цифр букви не дописують: І квартал, з ІІІ кварталу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]