50. З’ясуйте правила оформлення прямої і непрямої мови. Відповідь проілюструйте прикладами.

Пряма мова

Прямою називають точно передану чиюсь мову, тобто таку, що повністю зберігає лексику, синтаксис та інтонацію висловлення мовця. Пряма мова характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має при собі слова автора, їх називають авторським введенням.

Відповідно до місця прямої мови речення з нею можуть мати таке пунктуаційне оформлення (А, а — слова автора; П — пряма мова).

А: «П».

А: «П!»

А: «П?»

«П», — а.

«П!» — а.

«П?» — а.

«П,— а,— п».

«П? — а.— П!»

«П!— а,— П».

«П,— а.— П».

Пряма мова може стояти:

1. Після слів автора:

Про Івана Франка Максим Рильський сказав: «Як не міг Леонардо да Вінчі бути тільки живописцем або тільки скульптором, так не народжений був Іван Франко на те, щоб усю силу свого розуму, темпераменту й талану спрямувати якимось одним річищем... Франко був народжений поетом, але він же був народжений і прозаїком, і ученим-дослідником, і громадським діячем. Його творча діяльність нагадує складний і прекрасний поліфонічний твір: багато мелодій, багато контрастів, гострі поєднання звуків — але, зрештою, все зливається в світлу гармонію».

2. Перед словами автора:

«В умовах власної держави Довженко виріс би на світового генія», — сказав у своєму виступі на урочистому зібранні Євген Маланюк.

3. Перед словами автора і після них, отже, ніби розриватися словами автора:

Непряма мова Чиюсь мову, передану не дослівно, називають непрямою. Вона передає лише загальний (основний) зміст, не зберігаючи індивідуальних рис мовлення. У порівнянні з прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки:

1. Не є окремим висловленням чи реченням.

2. Як правило, входить у складне речення його підрядною частиною: Марія Іванівна попередила, щоб я не запізнювався на уроки.

3. Приєднується до головного речення сполучниками чи, щоб, ніби, мов, немов, наче, неначе, частками хай, нехай: Передай Андрію, хай би зайшов під вечір. (А.Головко)

4. Може бути частиною простого речення: Мати сказали припнути теля. (Г. Тютюнник)

5. Має інтонацію підрядності (підлеглості).

6. Характеризується наявністю особових займенників та дієслів.

Непряму мову можна перетворити у пряму, а пряму у непряму.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та займенники з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови:

Батько сказав мені: «Принеси води з криниці». — Батько сказав, щоб я приніс води з криниці. Батько сказав мені принести води з криниці.

Батько сказав: «Петре, принеси води з криниці». — Батько сказав Петру, щоб він приніс води з криниці. Батько сказав Петрові принести води з криниці.

Мама сказала: «Хочу побачити сестру».— Мама сказала, що вона хоче побачити сестру.

Мама сказала: «Як мені сумно! Хочу побачити сестру». — Мама сказала, що їй сумно, вона хоче побачити сестру.

51. Назвіть основні правила вживання великої літери. Наведіть приклади.

З великої літери пишуться: —       перше слово в тексті, реченні, після крапки, після трьох крапок, знака оклику і знака питання, якщо ними закін­чується попереднє речення;   —       перше слово вірша в рядок (наприклад, при цитуванні), якщо у вірші кожен рядок писався з великої літери; —       ремарки та посилання, взяті в дужки, що стоять після закінченого речення; —       перше слово рубрик тексту (після двокрапки), які за­кінчуються крапкою (якщо рубрики (після двокрапки) закінчуються крапкою з комою, то перше слово в них пишеться з малої літери); —       перше слово після двокрапки, якщо далі йде власне пря­ма мова. З великої літери пишуться такі власні назви;

—       імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей: Григорій Савич Сковорода, Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська), Ярослав Мудрий, Великий Кобзар, Грициха (вуличне ім’я дружини Григорія);

Але: різні, частки всередині прізвищ іншомовного по­ходження; імена та прізвища людей, які стали загаль­ними назвами; назви народів, племен, національностей, назви за місцем проживання пишуться з малої літери (Абдурахман ібн Хоттаб; ловелас, ментор, рентген; толстовець; американці, ацтеки, білорус, українець, харків’янин, сумчани);

—       міфологічні істоти, божества, дійові особи в байках та казках: Шива, Геркулес, Велес, Даждьбог, Ахілл, Афродіта; Лисиця, Щука, Осел, Шкапа, Мавка, Лісовик, Стеблиночка; Той, що в скелі сидить; Дід Мороз, Червона Шапочка;

Але: якщо це не назви персонажів із конкретних творів, то вони пишуться з малої літери (баба-яга, домовик, відьма); родові назви міфологічних істот також пишуться з малої літери (ангел, німфа, фея, муза); назви міфологічних істот у переносному, загальному значенні пишуться з малої лі­тери (їхнє місце на стадіоні зайняли сучасні титани);

—      імена, назви свят і постів, пов’язані з християнською релігією: Бог, Богородиця, Спаситель, Син Божий, Святий Дух, Великдень, Трійця, Різдво;

—      назви найвищих державних посад України та міжнарод­них посад: Президент України, Голова Верховної Ради України; Прем'єр-міністр Канади (під час візитів згідно з дипломатичними вимогами; в інших випадках — з ма­лої літери);

Але: назви посад, звань, учених ступенів, титулів, ран­гів, чинів пишуться з малої літери (ректор, секретар, академік, професор, заслужений діяч культури, народ ний артист, лауреат, доктор наук, кандидат наук);

—      умовні назви в актах, договорах та інших офіційних документах, як і назви посад міністрів, послів, пре­зидентів академій для підкреслення поваги й урочис­тості: Договірні Сторони, Автор, Видавництво, Міністр Освіти України. Посол Королівства Великобританії-,

—      клички тварин, птахів: Лиска (корова), Манька (коза), Гнідко (кінь), Кеіиа (папуга);

Але: назви порід тварин пишуться з малої літери (сен бернар, колі, українська ряба), як і назви сортів рослин (симиренка, сніжний кальвіль, угорка; крім назв у спе­ціальній літературі: Ніжинський ранній (огірок);

—      астрономічні назви: Венера, Чумацький Шлях, Мала Ведмедиця, Кассіопея, Сонце, Місяць (в інших випадках сонце, місяцьпишуться з малої літери);

—      назви сторін світу, коли під ними розуміються краї чи народи: Західна Україна, Далекий Схід, вплив Заходу, консервативність Сходу.

Але: в інших випадках назви сторін світу пишуться з малої літери (південь, захід, північний схід);

—      географічні й топонімічні власні назви (крім родових означень мис, море, острів, хребет, вершина, рівнина і под.): Європа, Карпати, Говерла, Світязь, Асканія- Нова;

—      назви вулиць, майданів, провулків, проспектів, шляхів сполучення, парків: Південна залізниця, майдан Незалежності, вулиця Полтавський Шлях, Муравський шлях, Донецько-Дніпровський канал;

—      назви груп і союзів держав, найвищих міжнародних ор­ганізацій, держав, автономних адміністративно-територіальних одиниць: Організація Об’єднаних Націй (ООН), Євросоюз, Республіка Польща, Франція, Крим; у назвах автономних областей, країв, районів., сільрад, міськрад з великої літери пишеться лише перше слово:. Ненецький автономний округ, Харківська область, Ізюмський район, Сеньківська сільрада, Куп’янська міськрада;

у словосполученнях — назвах державних, громадських, профспілкових установ, міністерств, їх головних управ­лінь, органів місцевого самоврядування з великої літе ри пишеться тільки перше слово: Збройні сили України, Міністерство транспорту України, Чернігівське голов­не управління охорони здоров'я, Федерація незалежних профспілок України, Харківський національний педаго­гічний університет ім. Г. С. Сковороди-,

Але: у назвах найвищих державних установ України з ве­ликої літери пишуться всі слова: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України',

—      назви пам’яток архітектури, замків, храмів: Успенський собор, Києво-Печерська лавра, Мукачівський замок;

—      назви історичних подій, епох, війн, революцій, зна­менних дат, свят: епоха Просвітництва, Паризька ко­муна, Новий рік, День незалежності України, Семиріч­на війна;

—      назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів: Конституція України, Декларація прав ди­тини, Акт проголошення незалежності України;

—      назви орденів, відзнак: орден Дружби народів, орден Незалежності, орден Пошани; Шевченківська премія, Нобелівська премія.