Розділ 2 методи та організація дослідження

2.1. Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань у магістерській роботі були використані наступні методи дослідження:

• теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної наукової та науково-методичної літератури з теми магістерської роботи;

• анкетування;

• медико-біологічні методи дослідження: огляд, пальпація, антропометрія (ріст, маса тіла, ОГК, ЕГК, порівняння висоти розміщення правої та лівої акроміальних і клубово-гребеневих точок), дослідження морфо-функціональних показників (ЧСС, ЧД), визначення амплітуди рухів та сили м’язів тулуба;

• г) методи математичної статистики.

Теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної наукової та науково-методичної літератури з теми магістерської роботи. З метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання нами було вивчено і проаналізовано спеціальну науково-методичну літературу з питань порушення постави, зокрема етіології, клініки, діагностики та фізичної реабілітації осіб зі сколіозом. А також особливості морфо-функціонального стану дітей віком 5-6 років зі сколіозом І-го ступеня. Опрацьовані фонди наступних бібліотек: Львівського державного університету фізичної культури, Наукової бібліотеки ім. Данила Галицького, а також матеріали інтернет-ресурсів.

Проаналізувавши спеціальну науково-методичну літературу, ми узагальнили інформацію про сколіоз та визначили вплив засобів та методів фізичної реабілітації на перебіг захворювання. Це все дозволило нам сформулювати мету та завдання нашого дослідження.

Медико-біологічні методи дослідження.

дитини. Огляд проводився при хорошому освітленні, та в певній послідовності: передня і задня поверхні тіла, збоку, при нахиленому вперед корпусі, лежачи.

При огляді дитини спереду ми звертали увагу на положення голови, рівень плечей і сосків, форму грудної клітки і живота, положення корпусу, симетричність трикутників талії (відстань між опущеною рукою і виїмкою талії), форму ніг.

При огляді дитини зі спини увага зверталась на положення голови, рівень плечей, положення лопаток (їх рівень, відстань від хребта, щільність прилягання їх до грудної клітки), симетричність трикутників талії, симетричність лінії остистих відростків, рівень клубових кісток.

При огляді збоку приділяли увагу положенню голови, зменшенню або збільшенню фізіологічних вигинів хребта в грудному і поперековому відділах.

При нахиленому корпусі (підборіддя повинно було бути притиснуте до грудей, а руки вільно опущені) ми звертали увагу на лінію остистих відростків, на симетричність рель’єфу грудної клітки, на наявність м'язового валика в поперековій області.

Таблиця 2.1

Локалізація сколіозу у досліджуваних ОГ (n = 10)

Відділ хребта	Правобічний С-подібний сколіоз (кількість дітей)
	ОГ
Грудний + 2 кіфо-сколіоз	4 + 2
Поперековий	4

На основі проведеного огляду і користуючись медичними картками досліджуваних, ми також змогли встановити локалізацію викривлення у дітей (табл. 2.1).

Важливим при проведенні огляду було визначення довжини нижніх кінцівок. Спостереження показують, що більшість дітей, які направляються на консультацію в лікарсько-фізкультурний диспансер, мають дефекти постави і викривлення хребта саме за рахунок вкорочення однієї кінцівки (близько 35%) [29]. Вимірювання довжини кінцівок проводилось лежачи на спині, ноги разом; при цьому кінчик носа, пупок і лінія з'єднання стоп знаходилися на одній прямій лінії. При дотриманні цієї умови вкорочення кінцівок іноді можна помітити і візуально.

При правильній поставі і відсутності викривлення хребта при обстеженні дітей виявляється пряме тримання голови, симетричне розташування лопаток, шийно-плечових ліній, пахвових складок, клубових кісток з обох боків, а за наявності сколіозу і при порушенні постави симетричність їх порушується в різній мірі, залежно від ступеня сколіозу і дефектів постави.

Рис. 2.1 Положення дитини при пальпації

Пальпація передбачала виявлення ознак сколіозу, а також наявність м’язових ущільнень і больових синдромів. Подушечкою дистальної фаланги середнього пальця, орієнтуючись по задній середній лінії, ми проводили по остистих відростках хребців, у положенні нахиленого корпусу дитини (рис. 2.1.). При сколіозі палець відхилявся убік. Таким чином ми також визначали і локалізацію сколіозу. Для більшої зручності використовували також дермографічний олівець.

Визначення амплітуди руху тулуба. Амплітуда руху тулуба визначалась за допомогою сантиметрової стрічки. Вимірювання амплітуди руху хребта поділялось на: згинання / розгинання в поперековому та грудному відділах хребта. При згинанні у поперековій і грудній ділянці вимірювалась відстань між остистими відростками сьомого шийного хребця і другого крижового. При розгинанні тулуба – між яремною вирізкою і кушеткою; а також на бокове згинання хребта, де вимірювалась відстань між фалангою третього пальця і підлогою. Результати вимірювання порівнювались із показниками норми.

Антропометрія. За допомогою антропометра ми визначали і порівнювали висоту розміщення над підлогою правої та лівої акроміальних та клубово-гребеневих точок. Сколіоз наявний при різниці 0,5 см і більше. Вимірювання показників росту, маси тіла, ОГК і ЕГК здійснювали за допомогою відповідних приладів (антропометра, медичної ваги, сантиметрової стрічки). На основі отриманих даних ми визначали наявні проблеми, які враховувались при складанні реабілітаційної програми, а також використовували дані для подальшого дослідження.

Анкетування проводилось шляхом заповнення анкети (додаток А), яку батьки обстежуваних дітей отримували безпосередньо від фізичного реабілітолога і відповідали на питання в його присутності. Окремі запитання анкети були задані також і вихователям дошкільного закладу, оскільки більшу частину свого часу діти проводять у садку під їх наглядом. Анкета містила запитання відкритого характеру. Відповіді, отримані при анкетуванні, дали змогу об’єктивно оцінити причини, характер і тривалість захворювання у дітей, і звісно не допустити подальших негативних впливів з боку побутової сфери життя дитини. Дані анкетування були необхідні також для розроблення рекомендацій відносно організації режиму дня, виконання гігієнічних заходів, а також проведення занять лікувальною фізичною культурою.

Вимірювання морфо-функціональних показників. Вимірювання пульсу (ЧСС) ми проводили пальпаторним методом на променевій артерії. Визначення частоти дихання (ЧД), тобто кількість дихальних рухів за хвилину, визначали по дихальних рухах грудної клітки дитини. Отримані показники ЧСС і ЧД ми порівнювали із фізіологічними нормами для дітей дошкільного віку.

Для обстеження м’язової сили ми використали мануальне м’язове тестування (ММТ). Це метод, який застосовує принципи земного тяжіння та прикладання зовнішньої протидії для визначення здатності пацієнта керовано здійснювати напруження м’язів і оцінки м’язової сили по можливій амплітуді руху. Кожне виконане завдання ми оцінювали в балах від одного до п’яти (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Тестування м’язової сили

Бали	Виконання руху
0	Відсутність скорочення м’язу
1	Слабке скорочення, мінімальний рух.
2	Активний рух по всій амплітуді без дії гравітації.
3	Активний рух по всій амплітуді проти сили тяжіння.
4	Активний рух по всій амплітуді проти сили тяжіння, з деяким навантаженням.
5	Активний рух по всій амплітуді з навантаженням.

У цьому тестуванні найбільш об’єктивною є оцінка “3”, тому що оцінки “4” і “5” є досить суб’єктивними і залежать від відчуття реабілітолога.

Усі дослідження ми проводили перед початком та в кінці експерименту. Протягом застосування програми фізичної реабілітації ми також періодично контролювали показники ЧСС і ЧД для перевірки адекватності фізичного навантаження.

Методи математичної статистики.

Для кількісного аналізу отриманих результатів ми використовували математичні методи дослідження. Отримані нами дані піддавались математико-статистичній обробці. А саме, для опрацювання цифрових даних ми користувались системою Windows XP та програми забезпечення Microsoft Exel-2007 і SPSS-13.

Зокрема, ми визначали такі показники: середнє арифметичне (M), похибку середнього арифметичного (± m), значимість змін (p).

2.2. Організація дослідження.

Дослідження було проведено у ІІІ етапи.

І етап – (жовтень 2015 – січень 2016 рр.) – теоретичне дослідження, яке включало огляд літературних джерел з питання виникнення сколіозу у дітей віком 5-6 років. Вивчались етіологія та патогенез захворювання, засоби профілактики, а також методики застосування засобів фізичної реабілітації при сколіозі І ступеня. Також були підготовлені анкети, індивідуальні картки обстеження, проведені попередні дослідження та на основі даних аналізу літературних джерел і попередніх досліджень ми розробили програму фізичної реабілітації при даній нозології.

ІІ етап – (лютий 2016 – вересень 2016) – присвячений впровадженню нашої програми фізичної реабілітації. Ми проводили порівняльну характеристику результатів дослідження, а також обґрунтували ефективність застосування програми фізичної реабілітації і завершили дослідження.

ІІІ етап – (жовтень 2016 – січень 2017) – оформлення магістерської роботи.

Дослідження проведено на базі Дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №51 м. Львова для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Після ознайомлення із режимом дня вихованців закладу середньо-старшої групи віком 5-6 років, і специфікою рухового режиму у навчальному закладі, ми провели реабілітаційне обстеження, склали програму фізичної реабілітації з відповідним дозуванням та тривалістю занять, і проводили заняття. Загальна тривалість експерименту становила 3 місяці. Було обстежено 10 дітей середньо-старшої групи зі сколіозом І ступеня, віком 5-6 років, з яких було сформовано досліджувану групу.

Основна група (ОГ) – 10 дітей – з правобічним С-подібним сколіозом І ступеня: 4 – у грудному відділі хребта, 2 випадки – кіфо-сколіоз грудного відділу хребта, 4 – в поперековому відділі хребта, які займались за нашою програмою фізичної реабілітації при сколіозі, в основі якої було взято комплексне поєднання таких компонентів: ЛФК, йога, масаж та лікувальні положення.

РОЗДІЛ 3