Типи філософствування:

МЕТАФІЗИЧНИЙ

Підхід до вивчення світу, як це раз і назавжди даного, вивчення об'єкта в статич­ному стані. Мислення засно­ване на формальнологічному законі виключеного третьо­го: чи так, чи ні - третього не дано: тяжіє до побудови од­нозначної, статичної, умо­глядної картин и світу.

ДІАЛЕКТИ ЧНИЙ

Підхід до вивчення сві­ту як процесу (вивчається динаміка об'єкта). Діалек­тичне мислення, вивчаючи рухливі зв'язки світу, пе­рехід одного в інше допус­кає єдність протилежнос­тей (і є, і немає - одночас­но). В діалектиці картина світу оживає.

РАЦІОНАЛІЗМ

Філософія в пізнанні світу опирається на розум (ratio), використовуючи форми і методи абстракт­ного мислення: поняття, судження, висновок, гіпо­теза, теорія, індукція, ана­ліз, синтез і т.п.

ІРРАЦІОНАЛІЗМ

Філософія в пізнанні позаме­жної сутності світу опирається не на розум, а користується надра- ціональними (ірраціональними) способами осягнення істини: лю­бов до істини, інтуїція, медитація, безпосередній зв'язок з космо­сом, екстрасенсорика і т.п.

Термін «метафізика» у філософії вживається в двох значеннях: І) «метафізика» як си­нонім «філософія» Аристотель всі науки ділив на дні групи: фізика наука про приро­ду; метафізика (над фішкою) наука про людину: 2) метафізика як протилежний діале­ктиці метол пізнання.

Евристична сила філософських методів проявляється в тому, що вони можуть бути використані в пізнанні будь-якої сфери бут­тя. В історії науки і філософії безліч прикладів того, як філософи, користуючись винятково силою свого мислення, робили відкрит­тя, які на багато століть випереджали їх експериментальне підтве­рдження в природознавстві. Так в V столітті до нашої ери Демокріт відкрив атоми і тільки через 24 століття природознавство експериментально підтвердило їх існування. Німецький філософ Іммануїл Кант, не будучи ні фізиком, ні астрономом, висунув першу в історії науки космогенну гіпотезу про утворення планетної сис­теми з первісної "туманності", тобто з величезної хмари дифузійної речовини. Вихід із кризи фізики на початку XX століття був за­пропонований філософом В.І. Леніним, який користуючись діале­ктичним методом і розширивши кордони пізнання, пояснив філо­софський і фізичний зміст нових відкриттів в науці (докладніше про це дивися в темі "Онтологічні проблеми у філософії").

1.3. Особливість мови філософії полягає в тому, що на від­міну від інших (зокрема природничих) наук вона практично не звертається до формалізованої мови, а користується природною мовою. Це дозволяє їй "проникати" в інші сфери культури і через них, через науку, мистецтво, мораль, впливати на життя людини, її свідомість. Філософія утворює і визначає самі загальні, абстра­ктні поняття - категорії: світ, космос, буття, людина, закон, сут­ність, причина, рух, пізнання, свідомість і т.п. і тому є необхідною умовою формування розвиненого теоретичного мислення.

Тому хто починає вивчати філософію, вона являється у вигляді "знайомої незнайомки". З одного боку, людина завжди користується загальними поняттями (вони знайомі їй і до ви­вчення філософії), а з іншого боку, спочатку представляється важким оперувати настільки абстрактними поняттями, не (вертаючись до конкретних образів. У мові філософії велику роль грає не тільки логічна структура, але і стиль. В цьому фі­лософія зближається з мистецтвом. Філософія - це стиль, то­му індійська, китайська, німецька, французька, російська, українська філософії відрізняються одна від одної. Говорять, що на пропозицію викласти свої погляди в популярному ви­данні французькою мовою, Гегель - німецький філософ діале­ктик, відповів з гордістю, що його філософія не викладається ні коротко, ні популярно, тим більше французькою мовою.

Спроби формалізувати філософію, представити її у вигляді загальної для всіх логічної структури (Р.Декарт, Б.Спіноза, сучасний позитивізм) не увінчалися успіхом. Філософія була і залишилася загальним умоглядним міркуванням про корінні проблеми людського буття.

Яке місце займає філософія в системі наукового знання? Як вона пов'язана з іншими науками?

Обговорюється три статуси філософії:

Над наукою, як компас; свідомо прийнятий "азимут" того, в системі яких філолофсько-теоретичних категорій і цінніс­них установок будувати науку.

Під наукою, як істотний системосгворюючий елемент фун­даменту наукової діяльності, як система категорій культури, частиною якої є філософія.

В науці, як непереборний компонент, як прагматичний аспект самої наукової діяльності, коли в вирішенні наукових завдань бе­руть участь категорії і методи науки і філософії. А.Ейнштейн, на­приклад, стверджував, що наука без теорії пізнання (наскільки це взагалі мислимо) стає примітивної і плутаною.

В конкретних науках, особливо у представників природничих і технічних наук час від часу виникає скептичне відношення до філософії, неприйняття чисто умоглядних міркувань, заперечен­ня всякої діяльності, що не дає безпосередніх практичних ре­зультатів (відома суперечка "фізиків" і "ліриків"). Туї пригаду­ється образ створений Ф.Беконом (англійський філософ XVI- XVII ст.), де він порівнює філософію зі шлунком: ... мов, якось різні частини тіла подумали і прийшли до висновку, що давно настав час припинити всякі справи із цим паразитом - шлунком; треба б його відключити від загального зв'язку - адже від нього користі мало: сидить і жере собі результати нашої праці. Вирі­шили і відключили. Пройшов час і всі частини організму стали втрачати свої функції (ноги перестали ходити, руки - обмацува­ти і діставати, очі - бачити, вуха - чути і т.н.). Тоді вони, бачачи, що справи погані, знову пішли на зв'язок і дружбу зі шлунком.

Місце філософії в системі культури представлено в схемі 4.

Схема 4

Філософія в системі культури'

МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ

Філософські принципи Загальні методи пізнання

СВІТОГЛЯНА ФУНКЦІЯ

Гранично загальні системи

світогляду: Релігія Філософія

Наукова картина світу

Теоретичний рівень <- науки

X

Емпіричний рівень <-

науки (емпіричні закони)

г

Експериментально- практичний рівень науки (науковий досвід, практика І

Система естетичних і моральних цінностей

І

Цінності практичної повсякден­ної діяльності Здоровий глузд

г

Життєвий досвід. Повсякденна діяльність

Суспільно-гірактична діяльність Практика

І І

ОБ'ЄКТИВНА ДІЙСНІСТЬ

Для чого людині потрібна філософія? Які блага вона йому дає і від яких зол звільняє? Філософія служить засобом само­пізнання людини, орієнтації її у світі. Вона звільняє особис­тість від зовнішнього насильства, піднімаючи дух людський. Основу цієї визвольної діяльності філософії російський філо­соф В.Соловйов бачить в "... суттєвішій і корінній властивості людської душі, у силу якої вона не зупиняється ні в яких ме­жах, не мириться ні з яким ззовні даним визначенням, так, що всі блага і блаженства на землі і на небі не мають для неї ні­якої ціни, якщо вони не нею самою добуті, не становлять її власного внутрішнього надбання. Негативний процес свідо­мості є разом з тим і процес позитивний, і щоразу коли дух людський, розбиваючи якого-небудь старого кумира, гово­рить: Це не те, що я хочу, - він уже цим самим дає деяке ви­значення того, чого хоче, свого щирого змісту.

Це двоїста сила і цей подвійний процес, руйнівний і твор­чий, становить сутність філософії, разом з тим становить і власну сутність самої людини, того, чим визначається її досто­їнство і перевага перед основною природою, так що на питан­ня: Що робить філософія? - ми маємо право відповісти: вона робить людину цілком людиною" .

Ваш словник поповнюється наступними поняттями:

онтологія, гносеологія, логіка, метод, методоло­гія, аксіологія, соціологія, етика, естетика, ме­тафізика, діалектика, раціоналізм, ірраціоналізм.

І на закінчення вступної частини (древні її називали пропе­девтика - тобто входження в систему попять якої-небудь га­лузі знання) перевірте себе в наступному диктанті - тесті. Вам пропонується 20 запитань. Ви пишете собі в зошит тільки по­мер запитання і коротку відповідь. Відслідковуйте час. Ви виоралися із завданням за 15 -20 хвилин? У Вас від 15 до 20 правильних відповідей? - Відмінний результат! Поїхали!

Філософія - це світогляд, наука або сфера духовної культури?

1. Головне питання будь-якого світогляду?

2. Три історичних типи світогляду?

3. У якому типі світогляду сутність світу і людини поясню­ється за допомогою надприродних сил?

4. Який тип світогляду опирається на розум, а не на віру?

5. Що складає структуру світогляду?

6. Основне питання філософії - це питання про...?

7. Як називається філософський світогляд, який вважає пе­рвинним матеріальний початок буття?

8. Назвіть основні форми ідеалізму?

9. Як називається напрямок філософії, який заперечує пі­знаванність світу?

10. Що таке метод?

11. Як називається вчення про методи пізнання?

12. Назвіть метод, протилежний метафізичному?

13. Назвіть метод, протилежний раціоналізму?

14. Як називається філософське вчення про пізнання?

15. Як називається філософське вчення про буття?

16. Філософське вчення про сутність прекрасного?

17. Як називається філософське вчення про мораль?

18. Філософське вчення про людину?

19. Що є предметом філософії?

1Див.: Фейербах JI Фрагменти н характеристики мосй философской биографии

Соч., Т. 1.-С. 248.

2 Див.: Трубецкой ( II Чему ним пало учиться у магсришіиіма // Попроси по фило- софии 1989. - №5 -С. ЇМ.

3 Див : Анімізм (віл лат. Anima лух, дути) одухотворення природи, наділ її власти­

4востями, властивими людині.