3.3. Рекомендована література:

1. Запорожан В.М., Чайка В.К., Маркін Л.Б. Акушерство і гінекологія у 4 томах національний підручник. 2013.

2. Степанківська О.В., Щербіна М.О. Гінекологія: Підручник. – К.: ВСВ МЕДИЦИНА, 2013. – 438 с.

2. Ткачук Т.Є. Актуальна гінекологія: від лікаря до пацієнта. – К.: Медкнига, 2016. – 76 с.

3. Гінекологія: підручник / за ред. Б.М. Венцківського, О.В. Степанківської, В.П. Лакатоша. – К.: ВСВ МЕДИЦИНА, 2012. – 352 с.

 

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі

Наприклад:

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Вивчити:
1. Етіологію	Назвати основні етіологічні фактори лейоміоми матки
2. Клініку	Скласти класифікацію клінічних проявів лейоміоми
3. Діагнос­тику	Дати перелік основних методів діагностики лейоміоми матки
4. Диференційну діагностику	Заповнити таблицю диференційної діагностики
5. Лікування	Знати техніку основних оперативних втручань на матці із застосуванням різних доступів.

 

Використання орієнтовних карт у роботі з літературою більше виправдано на молодших курсах, тобто на тому етапі навчання, коли відбувається формування навичок самостійної роботи студентів з літературою. На старших курсах такі орієнтовні карти можуть бути використані при вивченні складних, нових тем, наявності проблем з літературними джерелами і т.п.

 

3.5. Матеріали для самоконтролю:

 

А. Питання для самоконтролю:

1. Анатомічна будова, кровопостачання та інервація зовнішніх статевих органів.

2. Анатомічна будова, кровопостачання та інервація піхви.

3. Анатомічна будова, кровопостачання та інервація матки.

4. Анатомічна будова, кровопостачання та інервація маткових труб.

5. Анатомічна будова, кровопостачання та інервація яєчників.

6. Зв’язуючий апарат матки.

7. М’язи тазового дна.

8. Оперативні методи доступу до внутрішніх статевих органів.

9. Техніка міомектомії.

10. Техніка екстирпації матки.

11. Техніка над піхвової ампутації матки.

 Б. Тести для самоконтролю:

1. Перевагами поперечного надлобкового розрізу

передньої черевної стінки в порівнянні з нижньосерединим

є всі перераховані, крім

а) меншого ризику эвентрації

при запальних післяопераційних ускладненнях

б) кращого косметичного ефекту

в) технічної простоти виконання

г) можливості раннього вставання

і більш активного поводження хворої у післяопераційному періоді

д) *меншої імовірності розвитку післяопераційних гриж

2. Найбільш типові ускладнення при проведенні поперечного надлобкового розрізу передньої черевної стінки - це поранення

а) кишечнику

б) *сечового міхура

в) сечоводу

г) вірно а) і б)

д) усього перерахованого

003. Поранення сечоводу можливо при операції

а) передньої кольпорафії

б) високої ампутації шийки матки

в) *простій екстирпації матки

г) піхвової екстирпації матки

д) усього перерахованого

004. Найбільш сприятливі дні

для проведення планової гінекологічної операції

а) у дні менструації

б) *у перший тиждень після припинення менструації

в) у дні очікуваної овуляції

г) напередодні менструації

д) вибір дня менструального циклу не має значення

005. При проведенні порожнинних гінекологічних операцій,

як правило, необхідно

а) за три тижні до операції

виключити з харчового раціону прийом продуктів, багатих клітковиною

б) за кілька днів до операції

обмежити прийом продуктів, багатих білками

в) напередодні операції збільшити в добовому раціоні

зміст вуглеводів у 2 рази

г) *напередодні операції дати легкий обід

(рідкий суп, бульйон з білим хлібом, каша),

увечері солодкий чай із сухарем, у день операції - не снідати

006. У комплекс заходів щодо підготовки

до порожнинних гінекологічних операцій, як правило, входить призначення

а) сифонних клізм за 3-4 дня до операції, на ніч, щодня

б) рослинної олії по 1 столовій ложці 3 рази в день перед їжею

за 10 днів до операції

в) *очисної клізми напередодні операції, на ніч

г) вірно а) і б)

д) усього перерахованого

007. Протипоказанням до зондування матки, як правило, є

а) *гострий запальний процес полових органів

б) підозра на маткову вагітність

в) підозра на наявність підслизистого вузла міоми

г) вірно а) і б)

д) усе перераховане

008. Ніщо з перерахованого не є показанням

для проведення прицільної біопсії шейки матки, крім

а) наботової кісти

б) ектопії шейки матки

в) щирої ерозії запального генезу

г) *тонкої лейкоплакії

д) гіпертрофії шийки матки

009. При надпіхвовій ампутації матки маткові судини,

як правило, перетинають

а) на рівні внутрішнього зіву

б) *на 1.5 см вище області внутрішнього зіву

в) на 1.5 см нижче області внутрішнього зіву

г) в області кардинальних зв'язувань

010. При екстирпації матки з придатками,

як правило, перетинається все перераховане, крім

а) воронко-тазових зв'язувань

б) круглих зв'язувань

в) крижово-маткових зв'язувань

г) кардинальних зв'язувань

д) *маткових кінців труб

012. У хворої 36 років

на другу добу після операції надпіхвової ампутації матки (із приводу підслизистої міоми) у зв'язку з підозрою на внутрішньочеревну кровотечу з післяопераційної кукси зроблена релапаротомія.

Під час операції виявлене джерело кровотечі -

судини кукси шийки матки.

Необхідно зробити

а) *ревізію кукси шийки матки й ушивання судинних пучків

б) екстирпацію кукси шийки матки

в) екстирпацію кукси шийки матки з придатками

г) екстирпацію кукси шийки матки з трубами

013. При сполученні міоми і внутрішнього ендометріозу тіла матки

в хворої репродуктивного віку з гіперполіменореєю

і вторинною анемією показана операція

а) екстирпація матки без придатків

б) *екстирпація матки з придатками

в) надпіхвова ампутація матки без придатків

г) надпіхвова ампутація матки з трубами

з висіченням цервикального каналу

д) надпіхвова ампутація матки з трубами

014. Радикальним оперативним втручанням у гінекології є

а) надпіхвова ампутація матки

б) *екстирпація матки

в) видалення великих (більш 10 см) підочеревинних вузлів міоми матки

г) вірно а) і б)

д) усе перераховане

15. В якому віці зростає ризик захворювання на міому матки?

1. до 18 років

2. від 25 до 35 років

3. *у 35-40 років

4. після 45 років

5. після 50 років

15. Скільки відсотків становить міома матки в структурі гінекологічної захворюваності?

1. до 5 %

2. 5,2-7,6%

3. 8-10%

4. 45-48 %

5. *10-25%

15. Чим характеризується проліферативна міома?

1. наявністю атипії

2. *підвищенням мітотичної активності

3. кальцинацією вузла

4. множинністю вузлів

5. атиповою локалізацією

15. При якій формі розміщення вузлів фіброміоми матки виникає ускладнення у вигляді перекруту?

1. *субсерозній

2. субмукозній

3. інтралігаментарній

4. інтерстиціальній

5. ретроцервікальній

15. При інтрамуральному розміщенні вузла його псевдокапсулу формують:

1. слизова оболонка матки

2. серозна оболонка

3. *гіпертрофовані міоцити та сполучна тканина

4. ендотелій

5. ретикулоцити

15. При субмукозному розміщенні вузла його псевдокапсулу формують:

1. *слизова оболонка матки

2. серозна оболонка

3. гіпертрофовані міоцити та сполучна тканина

4. ендотелій

5. ретикулоцити

15. При субсерозному розміщенні вузла його псевдокапсулу формують:

1. слизова оболонка матки

2. *очеревина

3. гіпертрофовані міоцити та сполучна тканина

4. ендотелій

5. ретикулоцити

15. Від чого залежить консистенція вузла при фіброміомі матки?

1. *від співвідношення паренхіми і строми

2. від кількості судин

3. від наявності ендометріоїдної тканини

4. від кількості жирової клітковини

5. від величини вузла

15. Чим характеризується проліферативна міома?

1. наявністю атипії

2. *підвищенням мітотичної активності

3. кальцинацією вузла

4. множинністю вузлів

5. атиповою локалізацією

15. Яка ознака не характерна для проліферативної міоми?

1. *атиповий ріст

2. велика кількість плазматичних клітин

3. велика кількість лімфоїдних клітин

4. швидкий ріст

5. підвищення мітотичної активності

15. Субсерозний лейооматозний вузол локалізується:

1. *під очеревиною

2. під слизовою оболонкою матки

3. в товщі міометрію

4. позаду шийки матки

5. між листками широкої зв’язки матки

15. Субмукозний лейооматозний вузол локалізується:

1. під очеревиною

2. *під слизовою оболонкою матки

3. в товщі міометрію

4. позаду шийки матки

5. між листками широкої зв’язки матки

27.Інтрамуральний лейоміоматозний вузол локалізується:

1. під очеревиною

2. під слизовою оболонкою матки

3. *в товщі міометрію

4. позаду шийки матки

5. між листками широкої зв’язки матки

15. Інтерстиціальний лейоміоматозний вузол локалізується:

1. під очеревиною

2. під слизовою оболонкою матки

3. *в товщі міометрію

4. позаду шийки матки

5. між листками широкої зв’язки матки

15. Інтралігаментарний лейоміоматозний вузол локалізується:

1. під очеревиною

2. під слизовою оболонкою матки

3. в товщі міометрію

4. позаду шийки матки

5. *між листками широкої зв’язки матки

15. Ретроцервікальний лейоміоматозний вузол локалізується:

1. під очеревиною

2. під слизовою оболонкою матки

3. в товщі міометрію

4. *позаду шийки матки

5. між листками широкої зв’язки матки

15. Гормональний статус хворих на міому характеризується:

1. високим рівнем хоріонічного гонадотропіну

2. високим рівнем прогестерону

3. високим рівнем андрогенів

4. високим рівнем гормонів гіпофіза

5. *високим рівнем естрогенів

15. Яка клінічна ознака не характерна для міоми матки?

1. відчуття важкості внизу живота

2. ниючі болі внизу живота

3. *розпад пухлини

4. безплідність

5. гіперполіменорея

15. Яка ознака характерна для клініки міоми матки із субсерозним розміщенням вузла?

1. гіперполіменорея

2. безплідність

3. виділення з піхви

4. метрорагія

5. *безсимптомний перебіг

15. Яка ознака характерна для клініки міоми матки із субмукозним розміщенням вузла?

1. *гіперполіменорея

2. аменорея

3. виділення з піхви

4. розпад пухлини

5. безсимптомний перебіг

15. Яка ознака характерна для клініки міоми матки з ретроцервікальним розміщенням вузла?

1. гіперполіменорея

2. безплідність

3. виділення з піхви

4. аменорея

5. *порушення функції прямої кишки

15. Який метод слід використати для діагностики субсерозної міоми матки?

1. гістеросальпінгографію

2. зондування матки

3. *УЗД

4. вишкрібання порожнини матки.

5. гістерографію

15. Який метод слід використати для діагностики субмукозної міоми матки?

1. лапароскопію

2. *зондування матки

3. доплерометрію

4. біопсію

5. пункцію заднього склепіння

15. Які методи слід використати для діагностики інтрамуральної міоми матки?

1. гістеросальпінгографію

2. зондування матки

3. *УЗД

4. вишкрібання порожнини матки

5. гістерографію

15. При якій формі розміщення вузлів фіброміоми матки виникає ускладнення у вигляді перекруту?

1. *субсерозній

2. субмукозній

3. інтралігаментарній

4. інтерстиціальній

5. ретроцервікальній

15. При якій формі розміщення фіброматозних вузлів виникає ускладнення у вигляді народження вузла?

1. субсерозній

2. *субмукозній

3. інтралігаментарній

4. інтерстиціальній

5. ретроцервікальній

15. При якій формі розміщення фіброматозних вузлів виникає ускладнення у вигляді онкогенетичного вивороту матки?

1. субсерозній

2. *субмукозній

3. інтралігаментарній

4. інтерстиціальній

5. ретроцервікальній

15. Яка величина матки при фіброміомі є показанням для оперативного лікування?

1. як при 6- тижневій вагітності.

2. як при 8- тижневій вагітності

3. як при 10- тижневій вагітності

4. *як при 12- тижневій вагітності

5. як при 16- тижневій вагітності

В. Задачі для самоконтролю:

№1 Вагітна 38 років поступила в пологове відділення зі скаргами на переймоподібний біль, підтікання навколоплідних вод, строк вагітності 39 тижнів.

Пологова діяльність активна, перейми через 6—7 хв. по ЗО сек. Положен­ня плода повздовжнє, передлежить голівка високо над входом в малий таз. Серцебиття плода приглушене, ритмічне, ПО уд. в хв. Води підтікають, заба­рвлені меконієм. При огляді матка збільшена за рахунок вагітності терміном 39 тижнів. Дана вагітність перша. В анамнезі непліддя 10 років. По передній стінці матки та по правому ребру визначаються щільні, нерухомі, болючі, горбисті утворення розмірами 10 х 10 см.

Попередній діагноз. Додаткові методи обстеження. З яким захворюван­нями слід проводити диференційну діагностику? Спосіб лікування.

№2. Хвора 40 років поступила в гінекологічне відділення зі скаргами на біль внизу живота, яка з'явилася раптово, підвищення температури, нудоту, загальну слабість. Хвора знаходиться на диспансерному обліку 2 роки з при­воду фіброміоми матки.

При огляді відмічається позитивний симптом Щоткіна—Блюмберга, ери­троцити — 3,4 х І0¹², лейкоцитоз —- 17,5 х 10⁹, ШОЕ — 35 мм/год, кольоро­вий показник 0,9, гемоглобін — 120 г/л.

При бімануальному досліджені матка збільшена до 15 тижнів вагітності, горбиста, по правому ребру матки пальпується різко болюче щільне утворен­ня розмірами 6x6 см, рухоме. Виділення слизисті, помірні.

Попередній діагноз. Додаткові методи обстеження. З яким захворюваннями слід проводити диференційну діагностику? Спосіб лікування.

№3. В приймальне відділення поступила хвора 37 років зі скаргами на гострий, переймоподібний біль внизу живота, в попереку, підвищення температури тіла до 39,2 °С, лихоманку, блювоту.

При огляді: виражені явища подразнення очеревини, позитивний симптом Щоткіна—Блюмберга. ВагІнально: матка збільшена до 12 тижнів вагітності, по лівому ребру матки пальпується щільне, болюче утворення розмірами 12x10 см, яке відходить від матки. Додатки без особливостей. Склепіння при пальпації болючі, В загальному аналізі крові: гемоглобін — 125 г/л; еритро­цити 3,5 х 10¹², лейкоцити — 18 х Ю⁹; ШОЕ — 48 мм/год.

Які лабораторні та додаткові обстеження слід провести для встановлення діагнозу?

З якими захворюваннями проводити диференційну діагностику? План лікування.