Висновки

У даній роботі вирішено наукову проблему, що виявилось у розробленні теоретичних основ захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в порядку цивільного судочинства. Проведене дослідження дало можливість сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення цивільного та цивільного процесуального законодавства України. Найбільш вагомими науковими результатами роботи, крім положень наукової новизни, є такі висновки.

Цивільно-правове регулювання права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, а також його захист у своїй еволюції пройшли кілька етапів:

а) зародження міжнародно-правового регулювання права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що характеризувався розширеним тлумаченням поняття навколишнього середовища, до складу якого включалися, у тому числі, умови життя і праці людини (середина XX ст.); б) становлення та розвиток цивільного і цивільного процесуального законодавства УРСР, в якому були відсутні спеціальні правові норми, присвячені матеріально-правовій охороні цього права, а також процесуальному механізму його захисту (середина XX ст. - 1991 р.); в) становлення цивільного та цивільного процесуального законодавства України, визначальною особливістю якого є чітка правова регламентація елементів права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, а також способів і процесуального порядку його захисту (1991 р. - до сьогодні).

Суб’єктний склад осіб, які беруть участь у справах щодо захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, характеризується такими особливостями: а) позивачем, враховуючи особисту немайнову природу відповідного права, може бути виключно фізична особа (група фізичних осіб);

б) відповідачами, як правило, виступає кілька осіб, які спільно завдали шкоду, тобто має місце пасивна процесуальна співучасть; в) зазвичай, у справах беруть участь (на стороні позивача та (або) відповідача) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; г) допускається процесуальне представництво інтересів невизначеного кола осіб, зокрема у справах щодо захисту прав споживачів; д) органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь у справі в усіх визначених у законі формах: шляхом звернення до суду із позовними заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, державних чи суспільних інтересів, представництва інтересів громадянина або держави у суді, залучення судом до участі в справі або вступу у справу за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень.

Домінуюче значення в справах щодо захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля мають письмові докази та висновки експертів, що обумовлюється необхідністю застосування спеціальних знань для документального підтвердження вчинення відповідного правопорушення.

Під час провадження у справах про відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, до судового розгляду уточненню підлягають: правильність обчислення розміру завданої шкоди, а також обставини, що підтверджують відповідні позовні вимоги. При цьому в межах уточнення позовних вимог суд має враховувати положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування шкоди.

Особливістю судових дебатів у справах щодо захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля є те, що першими в них виступають прокурор або інші органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, які, як правило, є суб’єктами відповідних цивільних процесуальних правовідносин.

У справах щодо захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля рішення суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними стосовно невизначеного кола споживачів має преюдиціальне значення для суду, який розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами.

Для реалізації права на оскарження судових рішень, ухвалених у справах за позовами про захист права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, необхідна наявність таких передумов: а) належність особи до кола суб’єктів, які мають право звернутися до суду із скаргою (заявою); б) наявність відповідного об’єкта оскарження (перегляду); в) дотримання встановленого законом строку на оскарження (подання заяви про перегляд).