Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект лекцій ІТТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
310 Кб
Скачать
☆

2. Джерела інновацій­них можливостей та формування інноваційної політики.

Найбільшими джерелами інноваційних можливостей є: непередбачувані події; невідповідності; наявна потреба чи необхідність; зміни в галузевій чи ринковій структурі; демографічні фактори; зміни в сприйнятті, розумінні та настроях; нові знання.

Непередбачувані події – це несподіваний успіх чи провал у бізнесі, який засвідчує, що необхідність інновацій і сприяє появі нових можливостей для пошуку інноваційних шляхів.

Невідповідності – це відмінності між тим, що є насправді і тим, що повинно бути. Невідповідності можуть бути таких типів: наявна потреба чи необхідність спрямована на вирішення конкретних завдань, а не на усунення ситуації, яка склалася у зовнішньому середовищі.

Зміни в галузевій чи ринковій структурі – це зміни про фінансову основу започаткування бізнесу турагента чи оператора, впровадження Інтернету в діяльність фірм, вони зсвідчують неможливість ведення бізнесу по старій схемі.

Демографічні фактори – це зміни складу населення, його численності, вікової структури, зайнятості, рівня освіти і доходів.

Зміни в сприйнятті, розумінні та настроях виникають тоді, коли змінюється сприйняття, а факт залишається незмінним.

Нові знання про інновації відрізняються від інших знань певними характеристиками: тривалістю, числом невдач, непередбачуваністю і проблемами, які доводиться підприємцю вирішувати.

Інноваційна політика – форма стратегічного управління, яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності та оптимальне використання наявного виробничого потенціалу.

Формування інноваційної політики відбувається на основі принципів – норми, правила поведінки організації, що встановлюють взаємозв’язок між розвитком підприємства і напрямами його інноваційної діяльності. До них належать: переважання стратегічної спрямованості, орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, інформаційна забезпеченість.

3. Методика діагностування інноваційного потенціалу туристської організації.

Інноваційний потенціал організації – рівень готовності організації до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін.

Інноваційний потенціал залежить від:

• параметрів організаційних структур менеджменту,

• професійно-кваліфікаційного складу промислово-виробничого персоналу,

• зовнішніх умов господарської діяльності.

Способом оцінювання інноваційного потенціалу організації є SWOT-аналіз. У процесі аналізу фіксують:

– сильні сторони потенціалу фірми, які забезпечать їй використання можливостей, що з’явилися у зовнішньому середовищі;

– слабкі сторони потенціалу фірми, які позбавляють її шансу використати нові можливості або створюють загрози для її існування.

Тема 3. Державне регулювання інноваційної діяльності (2 год.)

План

1. Методи й інструменти державного регулювання інноваційної діяльності.

2. Національна інноваційна система.

3. Система державного регулювання інноваційних процесів в Україні.

Інформаційні джерела: 2, 3, 15, 18, 21, 24.