Тема 7. Методи прийняття управлінських рішень в системі контролінга План проведення практичного заняття
1. Класифікація підходів к прийняттю управлінських рішень в системі контролінга.
2. Вимоги к критеріям прийняття управлінських рішень.
3. Критерії прийняття управлінських рішень.
Теоретична частина
Прийняття рішення — складова частина будь-якої управлінської діяльності. Якщо в побуті людина найчастіше приймає ті чи інші рішення часто інтуїтивно, спонтанно, а іноді й обдумано, з розрахунку, то в керуванні виробництвом, організацією поняття рішення носить більш систематизований характер.
У загальному випадку поняття «управлінське рішення» найчастіше вживається як обміркований намір, потреба зробити що-небудь на основі усвідомлення і постановки цілей.
Поняття «рішення» у науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору .
Рішення як процес характеризується тим, що воно здійснюється в кілька етапів (підготовки, формування, прийняття і реалізації рішення). Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору керівника за допомогою визначених правил.
Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту).
Розробка управлінського рішення зв'язана з великим обсягом необхідної інформації, її аналізом, на основі якого ставиться мета і розглядаються найбільш кращі варіанти (альтернативи) її досягнення .
У загальному випадку управлінське рішення характеризують наступні ознаки:
- можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернатив, те немає і вибору, а виходить, і немає рішення);
- наявність мети — безцільний вибір не вважається рішенням;
- необхідність вольового акту керівника при виборі рішення, тому що керівник формує рішення через боротьбу думок і мотивів.
Рішення можна класифікувати таким чином :
- за терміном дії — оперативні (прийняті рішення реалізуються годинами, цілодобово, тижнями), стратегічні (реалізовані протягом декількох років відповідно до прийнятого стратегічного плану) і тактичні (реалізуються протягом року);
- за ступенем вимірності кожної координати цінності;
- за розміром цінності, тобто числом різних координат, які необхідно враховувати при рішенні;
- за ступенем невизначеності (повноти інформації) — рішення, прийняті в умовах визначеності, в умовах ризику ( можливісної визначеності) і в умовах невизначеності;
- за кількістю вирішувачів - індивідуальні і колективні (групові);
- за типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань.
Для обґрунтування і вибору рішень необхідно розкрити типи застосовуваних критеріїв.
Метод проб і помилок — процедура не дуже гнучка, але має наступні незаперечні переваги: простота і сильне стимулювання творчого рішення. Швидкодіючі ЕОМ дозволяють у даний час оперативно використовувати цей метод.
Звертання до авторитету — розумний акт, коли вирішував звертається до більш кваліфікованою фахівця за порадою, краще — до декількох.
Методи дослідження операцій з'явилися в період другої світової війни і використовувалися спочатку для дослідження військових операцій.
Дослідження операцій ґрунтується на математичному апараті оптимального програмування, теорії масового обслуговування, математичній статистиці, теорії ігор, експертних оцінках, евристичному програмуванні і т.д. На вибір і застосування кожного методу впливає особливість поставленого завдання.
Прикладом таких завдань являються:
- транспортні завдання,
- завдання асортиментного завантаження виробничих потужностей.
Вони вирішуються оптимізаційними методами детермінованих процесів: оптимізації; варіаційного обчислення:
- лінійного і нелінійного програмування;
- дискретного;
- геометричного і динамічного програмування;
- детермінованими методами математичної теорії оптимальних процесів.
Завдання, пов'язані з виробленням перспективних напрямків розвитку організацій, розв'язуються з допомогою кількісно-якісного аналізу, методів векторної оптимізації, математичних розрахунків з виконанням експертних оцінок.
Завдання, що характеризуються значною невизначеністю, вирішуються із врахуванням досвіду й інтуїції керівників і спеціалістів. До названих можна віднести формування довготривалих планів.
Вони вирішуються методами прийняття рішень в умовах невизначеності (теорії ігор), експертних оцінок, евристичного програмування, теорії адаптації й навчання.
Теорія масового обслуговування дає можливість врахувати ці випадки в процесах, пов'язаних з потоковими вимогами (замовлень, обставин) на обслуговування.
Метод Монте-Карло, або метод статистичних випробувань, дозволяє штучно моделювати випадкові процеси в тих випадках, коли встановлення аналітичних (тобто побудованих з допомогою формул) моделей неможливе чи важке.
Суть методів оптимізації полягає в тому, що, виходячи з наявності певних ресурсів, вибирається такий спосіб їх використання (розподілу), при якому забезпечується максимум (чи мінімум) показника, що нас цікавить.
При цьому враховуються певні обмеження, що накладаються на використання ресурсів умовами економічної ситуації.
В якості методів оптимізації в економіці вважають використання всіх основних розділів математичного програмування (планування) лінійне, нелінійне і динамічне.
Контрольні питання та завдання:
1.Складіть класифікацію підходів до прийняття управлінських рішень.
2.Визначте роль корпоративної культури в прийнятті рішень.
3.Дайте характеристику основним критеріям прийняття управлінських рішень.
4.Визначте критерій прийняття рішення „вироблять чи придбати”.
5 Визначте критерії формування меж ціни продукції.
Приклад рішення задач:
Задача.
Є можливість зробити на інвестицій в акції заводу Запоріжсталь на 10000грн, або Феросплавного заводу на 8000грн, або Трансформаторного заводу на 15000 грн.
Прибуток від акцій залежить від стану економіки на наступний рік.
Розвиток економіки який очікується:
- зростання (вірогідність - 0,25);
- стабільна економіка (вірогідність – 0,45);
- спад в економіці (вірогідність – 0,3).
Якщо придбати акції заводу Запоріжсталь, то:
- у випадку економічного зростання отримуємо прибуток 11000 грн за рік;
- у випадку стабільного розвитку отримуємо прибуток – 10500грн. за рік, але є можливість сплатити штраф 200 грн., прийняти участь у другому проекті і отримати 11000 грн за рік;
- у випадку спаду отримуємо 9800 грн. за рік, але є можливість сплатити штраф 500 грн., прийняти участь у другому проекті і отримати 10500$ за рік.
Якщо придбати акції Феросплавного заводу, то:
- у випадку економічного зростання отримуємо прибуток 9000 грн. за рік;
- у випадку стабільного розвитку отримуємо прибуток – 8900 грн. за рік;
- у випадку спаду отримуємо 8200 грн. за рік, але є можливість сплатити штраф 350 грн., прийняти участь у другому проекті і отримати 8700 грн.за рік.
Якщо придбати акції Трансформаторного заводу, то:
- у випадку економічного зростання отримуємо прибуток 16000 грн. за рік;
- у випадку стабільного розвитку отримуємо прибуток – 15900 грн. за рік;
- у випадку спаду отримуємо 14500 грн. за рік.
Зробити вибір альтернативи за допомогою дерева рішень. Побудувати дерево. Обґрунтувати вибір рішення.
Рішення:
В процесі реалізації кожної альтернативи можливі наступні ситуації:
- зростання;
- стабільна економіка;
- спад.
Вірогідність наставання кожної ситуації складає відповідно: р1=0.25; р2=0.45; р3=0.3.
Результатом інвестування коштів фірми є доход.
Аналіз графіку починаємо просуваючись справа наліво –рис.7.1.
Визначаємо очікуване значення доходу від інвестицій для першої альтернативи шляхом множення розрахункової величини доходу на вірогідність подій. У нашому випадку очікуване значення доходу від інвестицій складає:
0,25*11000+0,45*(11000-200)+0,3*(10500-500)=10610 грн.
Перша розрахункова
точка коефіцієнта прийняття рішення
Альтернативи можливих подій
Точка можливих подій
0,25 –
зростання ‑ 11000
0,45 – стабільно ‑ 10500
Акції
ВАТ „Запоріжсталь”
0,45 – стабільно – 11000 - 200
0,3 – спад – 9800
0,3 – спад – 10500-500
Акції
„Феросплавного заводу”
0,25 – зростання ‑ 9000
0,3 – спад – 8200
0,45 – стабільно – 8900
0,3 – спад – 8700-350
Акції
Трансформаторного заводу
0,25 – зростання ‑ 16000
0,45 – стабільно – 15900
0,3 – спад – 14500
Рисунок 7.1 - Графік "дерева рішення" в задачі інвестування коштів фірми.
Те ж визначаємо для другої і третьої альтернатив:
0,25*9000+8900*0,45+0,3*(8700-350)=8760 грн.
0,25*16000+15900*0,45+0,3*14500=15505 грн.
Порівнюємо між собою здобуті значення очікуваного доходу від інвестицій, обираючи кращій варіант.
У нашому випадку найпривабливішим є 3-ий варіант (придбання акцій Трансформаторного заводу), тому що очікуваний доход найвищий 15505 грн.
Задачі для самостійного рішення:
Задача 1.
Навести теоретичні положення щодо прийняття рішеня. Зробити вибір альтернатів за допомогою крітеріїв Лапласа, Вальда, Гурвіца та Севіджа в наступної сітуації.
Є намір відкриття підприємства гальмових колодок до автотранспорту. Але інформація про попит на цю продукцію в регіоні відсутня. Тому існує три альтернативи:
- будувати дрібний завод з річним обсягом виробництва до 1000 виробів;
- будувати середній завод з річним обсягом виробництва 10 тис. виробів;
- будувати великий завод з річним обсягом виробництва 100 тис. Виробів.
Прийняття рішення залежить від попиту. Зробити прийняття рішення якщо є оцінки прибутку у різних умовах попиту, яка наведена в таблиці 7.1
Таблиця 7.1 Річний прибуток для альтернатив в залежності від попиту
Очікуваний рівень попиту |
||||
Дія |
Малий попит |
Поміркований попит |
Значний попит |
Великий попит |
Мале підриємство |
20000 |
20000 |
20000 |
20000 |
Середне підприємство |
10000 |
30000 |
40000 |
40000 |
Веліке підприємство |
-20000 |
0 |
60000 |
120000 |
Зробити вибір альтернативи в умовах невизначеності за допомогою таблиць рішень.
Задача 2.
Розрахувати максимальний прибуток в умовах ідеальної інформації. Визначити яку вартість має ідеальна інформація в наступної ситуації.
Є намір відкриття підприємства гальмових колодок до автотранспорту. Попередня інформація про попит така:
вірогідність малого попиту – 45%;
вірогідність поміркованого попиту – 30%;
вірогідність значного попиту – 20%;
вірогідність великого попиту – 5%.
Тому існує три альтернативи:
- будувати дрібний завод з річним обсягом виробництва до 1000 виробів;
- будувати середній завод з річним обсягом виробництва 10 тис. виробів;
- будувати великий завод з річним обсягом виробництва 100 тис. Виробів.
Прийняття рішення залежить від попиту. Зробити прийняття рішення якщо є оцінки прибутку у різних умовах попиту, яка наведена в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2 – Річний прибуток для альтернатив в залежності від попиту
Очікуваний рівень попиту |
||||
Дія |
Малий попит |
Поміркований попит |
Значний попит |
Великий попит |
P1=45% |
P2=30% |
P3=20% |
P4=5% |
|
Мале підприємство |
20000 |
20000 |
20000 |
20000 |
Середнє підприємство |
10000 |
30000 |
40000 |
40000 |
Велике підприємство |
-20000 |
0 |
60000 |
120000 |
Зробити вибір альтернативи в умовах ризику за допомогою таблиць рішень.
Література за темою: [1,ст.227-268], [2,ст.283-303], [6,ст.255-266].