V. План та організаційна структура заняття

№ п/п	Основні етапи лекції та її зміст		Цілі в рівнях абстракції	Тип лекції. Засоби активізації студентів	Матеріали методичного забезпечення	Розпо-діл часу
1	2		3	4	5	6
І. Підготовчий етап 8 хв.
	1. Організаційні заходи. 2. Визначення актуальності теми. 3. Постановка навчальних цілей лекції та мотивація			Перевірка присутніх, перевірка готовності до заняття	журнал	2 хв. 3 хв 3хв
ІІ. Основний етап 60 хв.
	Викладання лекційного матеріалу за планом: 1. Вірус грипу та ГРВІ. 2. Рабдовіруси. Вірус сказу. 3. Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. СНІД-асоційовані інфекції.		L ІІ	Оглядова лекція Питання для активізації студентів	Конспект лекції
ІІІ. Заключний етап 12 хв.
		1. Резюме лекції, загальні висновки. 2. Відповіді на можливі запитання 3. Завдання для самопідготовки студентів Тема: «Віруси. Короткі дані про РНК-геномні віруси». Література: Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — 438 с.	L ІІ- L ІІІ	Узагальнення та систематизація знань	Ситуаційні задачі ІІІ рівня Методична розробка СРС № 12

VI. Зміст лекційного матеріалу

Тема: «Віруси. Короткі дані про РНК-геномні віруси».

План:

1. Вірус грипу та грві.

2. Рабдовіруси. Вірус сказу.

3. Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. Снід-асоційовані інфекції.

1. Вірус грипу та грві.

Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції, їх ускладнення

 Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) - це група вірусних інфекцій, яка характеризується і переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юнктиви. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) об'єднують велику групу етіологічно неоднорідних вірусних хвороб, які характеризуються поєднанням інтоксикаційного синдрому і переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.

      До основних збудників ГРВІ належать: грип, парагрип, аденовіруснаі нфекція, респіраторно-синтиціальна (РС) інфекція, риновірусна інфекція.Гострі респіраторні вірусні інфекції — група хвороб, що в структурі дитячих інфекцій посідає перше рангове місце. Щорічно в різних країнах світу реєструється від 10 до 130 млн випадків захворювання на грип та ГРВІ. В Україні на грип і ГРВІ щороку хворіють близько 11–13 млн чоловік, що складає 95 % усіх зареєстрованих випадків інфекційних захворювань

                                         Грип

      гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.

                                           

 Етіологія.

     За класифікацією вірусів, вірус грипу відноситься до РНК-вірусів родини ортоміксовірусів (лат. Orthomyxoviridae) та включає три серовари А, В, С.

                                Вірус грипу A

    Цей рід має лише один вид, вірус грипу A. Дикі водоплавні птахи є природними носіями великої різноманітності грипу А. Іноді віруси передаються на інші види, що може викликати спалахи грипу серед домашньої птиці або спричинити пандемію грипу серед людей. Тип вірусу є найбільш вірулентний та патогенний для людини серед трьох типів грипу і може призвести до серйозніших захворювань. Є декілька різновидностей вірусу грипу А розділених на різні серотипів на основі антитіл до цих вірусів. Серотипи, які були виявлені в людей, впорядковані за кількістю відомих людських смертей під час пандемії, є:

1. H1N1, який спричинив Іспанський грип в 1918 та Свинячий грип в 2009.

2. H2N2, який спричинив Азійський грип в 1957.

3. H3N2, який спричинив Гонконгівський грип в 1968.

4. H5N1, який спричинив Пташиний грип.

5. H7N7, який має незвичайний Зоонозький потенціал

6. H1N2, ендемічний у людей, свиней і птиці.

7. H9N2

8. H7N2

9. H7N3

10. H10N7

 

                                   Вірус грипу B

      Цей рід має лише один вид, вірус грипу B. Цей вірус майже виключно вражає людей і є менш поширений, ніж вірус грипу A. Тільки деякі тварини, як відомо, уразливі до вірусу грипу B, Ластоногі та Фретки. Цей тип грипу мутує в 2-3 рази повільніше, ніж вірус тип A і, отже, менш генетично різноманітний, тільки з одним серотипом. Як результат, це відсутність антигенної відмінності, ступінь імунітету до грипу B, як правило, набутий в ранньому віці. Тим не менш, грип B мутує таким чином, що є не під силу стійкому імунітету.Це призвело до зниження швидкості антигенних змін, в поєднанні з обмеженим колом потенційних носіїв вірусу, гарантує, що пандемії грипу В не відбудеться.

                                          Вірус грипу C

     Цей рід має лише один вид, вірус грипу C, який заражає людей, собак і свиней, іноді викликаючи важкі захворювання і локальні епідемії.Проте, грип C зустрічається рідше, ніж інші види, і зазвичай викликає тільки легке захворювання у дітей.

                                 Структура й будова вірусів грипу

      Віруси сероварів А і В складають один рід, а серотип С — інший. Кожний  серовар має свою антигенну характеристику, яка визначається нуклеопротеїнами (NP) та матричними (M) білковими антигенами. Серовар А включає підтипи, які розрізняються за характеристикою свого гемаглютиніну (H) та нейрамінідази (N). Для вірусів серовару А (рідше В) характерна часта зміна антигенної структури при перебуванні їх у природних умовах. Ці зміни обумовлюють безліч назв підтипів, які включають місце первинної появи, номер та рік виділення, характеристика HN — наприклад A/Moscow/10/99 (H3N2), A/New Caledonia/120/99 (H1N1), B/Hong Kong/330/2001.

        Вірус грипу має сферичну форму діаметром 80—120 нм, у центрі знаходяться РНК-фрагменти, заключені у ліпопротеїдну оболонку, на поверхні якої є «шипи», що складаються з гемаглютиніну (H) та з нейрамінідази (N). Антитіла, що виробляються у відповідь на гемаглютинін (H), складають основу імунітету проти певного підтипу збудника грипу.