6.4. Витрати на управління організацією та ефективність управлінської праці

Управлінська праця має свої особливості порівняно з працею безпосередньо продуктивною, внаслідок якої створюються матері­альні цінності. Управління - це насамперед робота з людьми, а їхня трудова діяльність є об'єктом управлінського впливу. Це праця твор­ча, в основному розумова, яку здійснює людина переважно у вигляді нервово-психічних зусиль. Процес розумової праці складається з таких елементарних дій, або операцій, як: слухання, читання, мовлен­ня, контактування, спостереження за дією, мислення, умовивід тощо[15, c. 63].

Як і будь-який інший процес праці, управлінська праця складаєть­ся з таких основних елементів: предмет праці (те, що підлягає впливу, обробленню), засоби праці (те, за допомогою чого здійснюється вплив), сам процес - цілеспрямована діяльність і результат. За цими елемен­тами визначають характер і особливості управлінської праці незалеж­но від посади управлінського працівника, від галузі діяльності тощо. Управлінська праця характеризується також:

• насиченістю великою кількістю дій (переважно короткочасних);

• різноманітністю видів діяльності;

• фрагментарністю діяльності;

• частим втручанням ззовні;

• широкою мережею контактів, які виходять далеко за межі ро­бочої групи;

• переважанням вербального (мовного) спілкування з оточую­чими (до 90%).

Для визначення ефективності праці управлінського персоналу необхідно встановити критерії і показники, за якими проводиться оцінка. Під критеріями розуміють найбільш загальну кількісну характеристику результатів управлінської праці. Окремі результати діяльності апарату управління є показниками управлінської праці. Вони носять підлеглий характер стосовно критерію і є основою при його визначенні. Таким чином, сукупність показників праці і буде виражати критерій оцінки.

Для визначення економічної ефективності управлінської праці використовуються різні способи: за показниками підприємства, організації і функціонуванню праці управлінського персоналу, обсягу переданої інформації; за якістю і швидкістю прийнятих рішень; за виконанням функцій управлінських ланок.До показників, що характеризують працю в сфері управління, відносяться: зниження трудомісткості обробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління. Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показники в сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обгрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не вимірюються чи узагалі вимірюються неповно.

У сфері впливу управлінської праці на виробництво показники, які кількісно вимірювані, є: приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; зниження фондомісткості; збільшення фондовіддачі; прискорення оборотності оборотних коштів; збільшення рентабельності виробництва; зменшення невиробничих витрат; зниження трудомісткості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва; зниження собівартості продукції; економія заробітної плати; зменшення втрат робочого часу; підвищення культури виробництва; підвищення рівня організаційної роботи; поліпшення умов праці; підвищення якості продукції; підвищення кваліфікації виробничого персоналу; зростання технічного рівня оснащення виробництва[8, c.81].

Будь-яка діяльність супроводжується витратами, які утворюються у процесі формування та використання ресурсів для досягнення мети підприємства. Отже, ТзОВ «Шипшина» становлять сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення процесу реалізації кондитерських виробів, що виражені в грошовій формі. Ми запропонували деякі шляхи для оптимізації матеріальних витрат, які потрібно розглянути з таких аспектів: пошуку надійних постачальників, які здатні вчасно виконувати всі умови договору постачання; можливості оптимізації асортименту виробів; збільшення обсягів товарообігу.

Значні витрати відносяться на оплату праці. Тому потрібно оптимізувати роботу персоналу підприємства шляхом підвищення продуктивності праці. Стосовно інших операційних (поточних) витрат, то тут необхідно підвищити увагу адміністративного персоналу до прийняття управлінських рішень. Тобто необхідно прогнозувати наслідки управлінських рішень і такимчином уникати малоефективних і збиткових рішень.

Рекомендації щодо організації управлінської праці підприємства наведено у наступній таблиці:

Таблиця 6.1.

Організація праці менеджера

№	Напрями організації праці		Приклади організації праці за напрямами
			Менеджерів вищого рівня		Менеджерів середнього рівня	Менеджерів низової ланки
1	2		3		4	5
1.	Поділ та кооперування управлінської праці		-розробка та затвердження посадових інструкцій; -використання працівника у відповідністю з його кваліфікацією;
продовження таблиці 7.1.
1	2	3		4		5
2.	Організація і обслуговування робочих місць менеджерів	Видача наказів стосовно організації та обслуговування робочих місць менеджерів
3.	Нормування управлінської праці	-нормування часу працівника; -нормування чисельності працівників; -нормування управлінської праці;
4.	Підвищення кваліфікації працівників	-розробка планів підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до потреб обємів продаж; -організація менеджерами персоналу системи професійної орієнтації та професійного підбору кадрів; -створення умов для забезпечення стабільності кадрів на підприємстві;
5.	Впровадження передових методів і прийомів праці.			навчання працівників ефективним прийомам і методам роботи з метою економії робочого часу і зростання продуктивності праці;

Аналізуючи таблицю ми можемо сказати , що у зв’язку з невеликою кількістю управлінського персоналу на ТзОВ «Шипшина» всі обов’язки, які пов’язані з організацією праці менеджерів, мають бути покладені на його генерального директора.