3. Формування функцій менеджменту в ТзОв «програма-ас»

3.1.Обгрунтування стратегії ТзОв «Програма-ас» та стратегічних цілей його підрозділів

Місія - найбільш загальні орієнтири функціонування підприємства, як правило, зовнішнього спрямування, що відображають зміст його існування, його філософію, бачення свого місця в даному бізнесі, в регіоні, в суспільстві. Необхідність формування місії викликається наступним. В ринковому середовищі підприємство має постійно заявляти про себе, формувати, насамперед у клієнтів, заінтересованість, певний імідж. З другого боку, воно повинно об'єднати дії пер­соналу в обраному напрямку, консолідувати трудовий колек­тив. І в першому, і в другому випадках напрошується висно­вок про необхідність оголошення конкретних цілей підприєм­ства. Однак цього робити не можна з огляду на конкурентів. Йдеться про виробничо-комерційну таємницю фірми. Тому і формують місію підприємства, яка в загальному відображає цілі, не розкриваючи згадану таємницю[13, 191].

Місією ТзОВ «Програма-АС» є задоволення потреб споживачів у якісному програмному забезпеченні.

Цілі підприємства –це його бажаний стан, конкретні межі, яких воно має досягнути в усіх сферах діяльності в кінці стратегічного періоду і на проміжних етапах.

За сформульованою місією визначають довгострокові цілі, конкретизують їх. На основі місії формулюються довгострокові цілі (більше 1 року), які організація передбачає досягти в межах звичайного планового періоду. Ці цілі відповідають на питання: що організація хоче отримати або чого досягти.На відміну від місії тут можуть зазначатися тимчасові рамки або терміни.

Середньострокова ціль – це створення умов для подальшого стабільного розвитку підприємства протягом  року. В управлінні організацією мети цього рівня використовуються для визначення основних напрямків розвитку і тому зазвичай описуються в конкретних термінах.

Короткострокові цілі (зазвичай у межаж півроку) є результати, які передбачається отримати в межах планового періоду. Вони є етапами на шляху до досягнення довгострокових цілей. Короткострокові цілі мають більш чітку адресність та кількісні показники[10, c. 32].

На основі місії підприємство «Програма-АС» розробило наступні цілі:

• залучення провідних фахівців в IT-сфері;

• розробка нових програмних продуктів;

• збільшити частку ринку на 1,0%;

• розширити ринок збуту;

• підвищувати прибутковість за рахунок диференції розроблення програмних продуктів;

• підтримка репутації підприємства в споживачів.

Для досягнення цілей застосовується стратегія.

Стратегія підприємства–це систематичний план його потенційної поведінки в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості. Отже, необхідність розробки підприємствами стратегії викликана, нестабільністю ринкового середовища, неповнотою інформації про його майбутній стан і вплив на підприємство.Розробка стратегій підприємств – це досить складний ітривалий процес, враховуючи постійну переоцінку і періодичну перевіркувибраних цілей, аналізуючи при цьому стан середовища діяльності самогопідприємства.

Стратегічні альтернативи – набір різних варіантів стратегій, які дають змогу фірмі досягти свою мету в межах обраного напряму й обмежень щодо використання ресурсів.

Існують чотири основні стратегічні альтернативи, зокрема:

• Стратегія обмеженого зростання, її застосовують більшість організацій, які функціонують у старих галузях, що давно склалися і характеризуються стабільною технологією. При впровадженні стратегії обмеженого зростання цілі розвитку підприємства встановлюються «від досягнутого» і коригуються з урахуванням зміни умов функціонування (темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту і т.д.).

• Стратегія зростання найчастіше реалізується в нових галузях, що динамічно розвиваються і яким властива швидка зміна технологій. Ця стратегія визначається щорічним значним зростанням обсягів реалізації стосовно рівня попереднього року.

• Стратегія скорочення або останнього засобу. Перевага їй надається вкрай рідко, оскільки характерним для неї є встановлення цілей нижче рівня, досягнутого в минулому. На стратегію скорочення орієнтуються у випадках, якщо показники діяльності організації мають стійку тенденцію до погіршення і жодні засоби не допомагають їй протистояти.

• Комбінована стратегія – це будь-яке об'єднання розглянутих вище альтернатив – обмеженого зростання, зростання або скорочення. Такої стратегії дотримуються, в основному, значні диверсифіковані підприємства, що активно функціонують у декількох галузях із властивими їм розходженнями в ринковій кон'юнктурі. Так, організація може продати або ліквідувати одне із своїх підприємств і замість нього придбати одне або декілька інших. У цьому випадку і відбудеться об'єднання двох базових альтернативних стратегій – скорочення і зростання[5, c.241].

Підприємство «Програма-АС» буде використовувати стратегічну альтернативу, яккомбінована стратегія.

Планування бюджету

Рис. 3.2. Модель процесу стратегічного планування