- •Конспекти занять заняття 1 Тема: Звук [а]
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
- •I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)
Ігрова вправа «Зустрічайте гостей»
Мета: розвивати слухову увагу.
Педагог говорить дітям, що до них зараз прийдуть гості: лисичка, зайчик і ведмедик.
Він виділяє трьох дітей, ті йдуть за ширму і перевдягаються. Педагог звертає увагу дітей
на те, що ведмедик прийде з брязкальцями, лисичка — з барабаном, а зайчик — із сопіл-
кою. Діти повинні за звуком відгадати, який гість іде. Перш ніж вийти до дітей, гості по-
дають звуки своїх інструментів за ширмою. Гра повторюється 4–5 разів.
Ігрова вправа «Жаба»
Мета: розвивати мовленнєвий слух.
Діти стоять у колі. Одна дитина з зав’язаними очима стоїть у центрі кола і промовляє
віршик:
Скаче жаба по стежині
У зеленій одежині.
Чує: десь комар співа.
Жаба мовила: …
Та дитина, на яку в цей момент показав ведучий, говорить: «Ква-ква». За голосом ве-
дучий повинен угадати, хто був жабкою. Вправа з невеликими паузами повторюється 3–
4 рази.
II. Пізнавальна діяльність (4–5 хв)
Педагог показує дітям малюнок із зображенням
великого тигра і маленького тигреняти, пропонує по-
слухати казку про них: «У далекій і спекотній Афри-
ці жив собі тигр. Він гордовито ходив чагарниками,
хащами, відпочивав на галявинах. Коли хтось зі зві-
рів наближався до нього, він сердито говорив: “Р-р-р”.
Був у тигра-тата маленький синочок-тигренятко.
Тигреня теж допомагало татусеві, подаючи голос:
“Рь-рь-рь”».
Запитання до дітей
• Яким був тигр?
• Який голос подавав тигр, коли до нього хтось наближався?
• Який голос подавало тигренятко, коли наслідувало татуся?
Педагог звертає увагу на останню відповідь дітей: «Звук великого тигра лунає “Р-р-р”,
а маленького тигреняти — “Рь-рь-рь”. Пісеньки не виходить, звуки можна потягнути,
але не проспівати. Звуки великого тигра і маленького тигреняти можна почути і вимови-
ти». Пропонує дітям вимовити звуки [р] і [р'], показує звукових маляток, які допоможуть
запам’ятати ці звуки (картки № 7, 8), звертає увагу на стиснуті губи хлопчиків — символ
перешкоди на шляху повітря, що видихається; на колір костюмів-квадратиків: синій —
суворий настрій, зелений — м’який настрій; дзвоники на шапочках (дзвінкі приголосні).
Залучає окремих дітей до знаходження та показу для звукових чоловічків будиночка-
букви Р в «Акваріумі».
На що схожа літера Р?
Равлик лізе на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антенки.
Налякався і завмер —
Схожим став на букву Р.
В. Гринько
Тигреня мале
Ричить.
Яку букву
Воно вчить?
— Р-р-р...
І. Січовик
Дорослий показує асоціативний образ букви та імітує її обриси, залучаючи до показу
дітей.
III. Перетворювальна діяльність (7–8 хв)
Ігрова вправа «Виростемо великими»
Мета: розвивати мовленнєве дихання.
Педагог пропонує дітям показати, якими великими вони стали: на рахунок «один, два»
піднятися навшпиньки, руки в сторони, вгору, долонями всередину, потягнутися — гли-
бокий вдих через ніс; на рахунок «три, чотири»— руки вниз, зігнути ноги в колінах, на-
хилитися вперед — посилений видих через рот. Повторити в повільному темпі 5–6 разів.
Ігрова вправа «Маляр»
Мета: розвивати артикуляційний апарат.
Педагог пропонує дітям показати, як працює маляр: широко розкрити рот, широким
кінчиком язика проводити по піднебінню від верхніх зубів до маленького язичка і назад.
Вправа проводиться в повільному темпі 5–6 разів.
Ігрова вправа «Виступ артиста»
Мета: вчити дітей чути і називати ізольований звук.
Педагог звертається до дітей: «До нас у гості завітали артисти, вони співатимуть різ-
них пісень. Плескайте в долоні тоді, коли почуєте звуки [р], [р']».
Ігрова вправа «Віддай слово звуковому маляткові»
Мета: формувати елементарні навички фонетичного аналізу.
Педагог показує дітям гарну торбинку з предметами або зображеннями предметів.
У назвах деяких предметів мають бути звуки [р], [р'] (бажано, щоб вони були в наголо-
шених складах). Перший предмет або зображення вихователь дістає сам і визначає наяв-
ність звуків [р], [р'] у його назві. Якщо у слові є відповідний звук, вихователь розміщує
предмет або зображення біля звукового малятка в синьому або зеленому костюмі, що по-
значають звуки [р], [р']. Потім цю дію повторюють діти. Орієнтовний перелік зображень
або предметів, у назві яких є звуки [р], [р']: равлик, сорочка, буряк, корона, горіх, морк-
ва, горобець і т. д.
Ігрова вправа «Де звук»
Мета: формувати уявлення про звуковий склад слова (визначення місця звуків у сло-
ві — початок, кінець, середина).
Педагог готує демонстраційну смужку з кольорового картону, розділеного яскравими
лініями, і фішку. Педагог звертається до дітей: «Ми сьогодні дізнаємося, де живуть звуки
[р] і [р']— на початку, в кінці або в середині слова. Якщо звук чути на початку слова, по-
ставимо фішку на першу частину смужки, якщо в кінці — на останню, а якщо в середи-
ні — на середню частину». Для визначення місця звука в слові треба дібрати слова, де за-
дані звуки розташовані на початку, в кінці, у середині слова. Умова організації вправи:
одна дитина виконує — всі інші стежать за правильністю виконання.
Читання віршів
Мета: вчити дітей усвідомлено чути та визначати звуки [р] та [р'] у словах.
Рак повільно рачкував —
Рак до річки прямував.
Раку з річки крячка кряче:
— Ти куди рачкуєш, раче?
В. Дзюба
В річці — риба, в річці — раки,
Ой принишкли небораки,
Бо їм равлик розповів,
Що рибалка тут ходив.
Ранок дарма просидів,
Зовсім риби не зловив.
Рада риба, раді раки,
Небораки-розбишаки.
Буде в риби довгий вік,
Рибам равлик — рятівник.
Ж. Вовк-Черемуш
Краб зчинив у морі крик:
— Я у гроті жити звик.
Доки я вернусь з роботи,
Забирайтесь, раки, з гроту!
***
Рак із граком разом грався —
Будь-якої ролі брався.
Буцім рак — то майже грак,
Лиш літати не мастак.
***
Лізе рак собі на гору,
А виходить, що під гору!
Отакий той рак мастак —
Задки скрізь прямує рак!
Л. Яковенко
***
Пір’я в перину збирала Марина —
Буде м’якенька в Марини перина!
***
Воронятко у ворони
З сиром їло макарони.
***
Норка шаснула у дірку,
Там у норки добра нірка.
Л. Яковенко
Запитання до дітей
Слухайте уважно, які звуки я вимовляю особливо. Назвіть їх. Промовте ці звуки, чіт-
ко артикулюючи (хором, по одному). У яких словах ви почули звуки [р] і [р']?
IV. Оцінно-контрольна діяльність (1–2 хв)
Запитання до дітей
• Хто добре відгадував гостей і впізнавав жабку?
• Хто правильно показував маляра і якими великими ми стали?
• Хто вчасно плескав звукам [р] і [р']?
• Хто правильно називав слова зі звуками [р] і [р'] і віддавав їх звуковим маляткам?
• Хто може показати букву Р?
ЗАНЯТТЯ 24
Тема: Звуки [ц], [ц']
Мета: розвивати сприйняття мовлення — слухову увагу та мовленнєвий слух (фонематич-
ний, звуковисотний, ритмічний слух, сприйняття темпу, сили голосу, тембру мов-
лення); розвивати артикуляційний апарат (удосконалювати артикуляцію звуків [ц],
[ц'], голосове та мовленнєве дихання, виробляти чітку дикцію); опановувати еле-
менти грамоти (учити розуміти терміни слово, звук, уживати ці слова під час ви-
конання практичних ігрових вправ; формувати уявлення про звуковий склад слова,
послідовність і кількість звуків у слові; розвивати фонематичне сприйняття, форму-
вати фонематичні уявлення, елементарні навички фонетичного аналізу та синтезу;
уточнити й закріпити знання про букву Ц.
Хід заняття
