Матеріалістичне розуміння історії:
основу історії становить суспільство;
суспільство визначається матеріальним виробництвом і виробничими відносинами;
центральне місце у виробничому процесі займає власність на засоби виробництва, на основі яких виникають класові відносини.
Формація – конкретно-історичний тип суспільства з притаманними взаємовідносинами продуктивних сил та виробничих відносин. Формується струнка періодизація історії з виокремленням п’яти суспільно-історичних формацій:
Марксисти вбачають у філософії важливу, але не всесильну зброю революційно-практичного перетворення світу. Маркс аналізує буржуазне суспільство і виявляє його позитивні та негативні риси. Нерозумність суспільства проявляється в тому, що:
два основні класи суспільства – робітники і буржуа мають протилежні інтереси
інтереси окремих власників не співпадають в результаті чого між ними точиться конкурентна боротьба
цілі та інтереси буржуа не співпадають, а часто і суперечать цілям суспільства вмілому.
в цьому суспільстві існує відчуження людини від продуктів праці, від самої праці, а зрештою, й від інших людей.
Всі ці дисгармонії ведуть до суперечностей між людьми, які переростають в соціальні катаклізми.
Приватна власність на засоби виробництва – найбільше зло...
Причиною відчуження є приватна власність на засоби виробництва. Відчуження – це зло, яке потрібно подолати.
Маркс будує концепцію розумної держави й розумного суспільства, в якому всі люди будуть мати рівні права, одинакові соціальні можливості для реалізації своїх сутнісних сил. Єдиним реальним засобом знищення приватної власності і утворення нового соціального ладу Маркс помилково вважав революцію…
Звульгаризована Леніним, і особливо Сталіним, концепція Маркса стала теоретичною і ідеологічною програмою більшовицької революції 1917р. і побудови соціалізму.
Розвиток марсистської філософії у ХХ ст. здійснювався двома основними напрямками: У Радянському Союзі, де вона була перетворена в ідеологічний канон, і на Заході, де марксизм набуває рис екзистенційної філософії.
Риси марксизму:
проблема людини, яка виступає як діяльнісна істота (роль праці у житті людини, практики)
проблема відчуження, причиною якої є приватна власність;
створення матеріалістичної діалектики, критика Гегеля;
матеріалістичне розуміння історії – протиріччя між продуктивними силами та виробничими відносинами є рушійним механізмом зміни суспільства;
матеріалістичний детермінізм (недооцінка духовної сфери, основа суспільства – виробництво матеріальних благ);
підпорядкування людини інтересам суспільства.
Поряд з марксистською філософією почала формуватися нетрадиційна філософська думка. Вона принципово відрізнялася від марксистської тим, що марксизм хоча й виступав некласичною формою філософствування, все ж таки не був антикласичною філософією.
Знайти:
Риси філософії ХХ ст.
Основні напрямки філософії ХХ ст.
Філософію ХХ ст. та Філософію України готуємо на 4! Семінарське заняття.
На 3 семінар: Новий Час, Просвітництво, Німецька класична, Марксизм.
Проаналізувати обов’язково:
Маккіавелі Н. «Державець»
Теорія зговору Гобса
Монадологія Лейбніца.
Дж.Локк – «табула расса»…
Поняття: «трансцендентальне», «річ у собі» та «речі для нас», моральні імперативи, легальний та моральний закон - у Канта…