Методичні вказівки

Збільшення на одиницю (ІNCrement і зменшення на одиницю (DECrement). По команді ІNC до вмісту акумулятора додається одиниця, а по команді DEC - одиниця віднімається. Якщо при цьому з'являється перенос зі старшого розряду, то в регістр переносу (З) заноситься 1, у противному випадку - 0.

Зміна знака числа. Для зміни знака числа, записаного в додатковому коді, необхідно його інвертувати, а потім додати одиницю до молодшого розряду.

Вирахування (X-Y). Вирахування вимагає виконання декількох команд і може виконуватися шляхом додавання зменшуваного Х і додаткового коду що віднімається Y. Для скорочення програми і часу виконання в ЕОМ передбачена команда вирахування SUB Y, що реалізує ті ж дії за менший час. При виконанні вирахування можливе переповнення, ознакою чого є одержання позитивного результату при Х<0 і Y>0 чи негативний результат при Х>0 і Y<0.

Множення та ділення. У базової ЕОМ немає команд для здійснення множення і ділення, тому користувач повинний організовувати одержання чи добутку частки програмним шляхом. При бінарному множенні частковий добуток зсувається на один розряд уліво для кожного наступного розряду множника. Якщо множник дорівнює 0, то частковий добуток дорівнює нулю, якщо множник дорівнює 1, той частковий добуток дорівнює множеному.

Контрольні питання і вправи

1. Як виконуються операції збільшення і зменшення числа на одиницю?

2. Які дії виконуються для зміни знака числа?

3. Як виконується операція вирахування в машині?

4. Операції множення і ділення в базовій ЕОМ?

3.8 Мікропрограмний рівень. Багаторівнева еом

Компіляція. Інтерпретація. Схема виконання задачі по етапах. Рівні мов програмування.

Методичні вказівки

Є два способи організації процесу перекладу вихідної програми з алгоритмічної мови на машинну мову і процесу її виконання:

1. Компіляція. Полягає в тім, що процес виконання алгоритму здійснюється лише після завершення процесу перекладу вихідної програми. При цьому в процесі виконання отриманої в результаті перекладу машинної програми вже не потрібна не тільки вихідна програма, але і програма-компілятор, що здійснив її переклад у машинне представлення.

2. Інтерпретація. Полягає в тім, що кожен оператор вихідної програми заміняється програмою-інтерпретатором на еквівалентну послідовність машинних команд, що відразу виконується і здійснюється послідовний переклад і реалізація команд програми. Отже, при рішенні задачі на машині використовується і вихідна програма і програма-інтерпретатор.

Витрати на написання програм-трансляторів залежать від ступеня відмінності компільованої й одержуваної мов. Тому сама процедура перекладу алгоритмічної мови на машинну може виконуватися по етапах у кілька циклів.

Рівень програмних систем (спеціальна мова)

Рівень проблемно-орієнтованих задач

(одна з алгоритмічних мов)

Асемблерний рівень (мова асемблера)

Традиційний машинний рівень

(мова машинних команд)

Мікропрограмний рівень (мова мікрокоманд)

Рисунок 3.2 – Багаторівнева ЕОМ

Багаторівнева ЕОМ - це обчислювальна машина, що має засоби для роботи з n різними рівнями мов програмування. Нижній рівень, є найбільш простим, верхній - найбільш складним. Таку машину можна розглядати як n різних віртуальних машин, кожна з яких має свою машинну мову. Схема виконання задачі по етапах:

1. Постановка задачі.

2. Методика рішення.

3. Алгоритм.

4. Програма алгоритмічною мовою.

5. Трансляція.

6. Програма машинною мовою.

Контрольні питання і вправи

1. Які розходження між компіляцією й інтерпретацією?

2. Що таке багаторівнева ЕОМ. З яких мов вона складається?

3. Які етапи виконання задачі?