Аналітичні методи оцінки конкурентоспроможності товарів

Метод

Характеристика методу

Розрахунково-аналітичний метод

Найчастіше розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару (K_інт) здійснюють за формулою:

(1)

де І_ТП - індекс технічних параметрів (індекс якості); І_ЕП - індекс економічних параметрів (індекс цін).

Для розрахунку індексу технічних параметрів використовують формулу:

, (2)

де - одиничний показник і-го технічного параметра; - коефіцієнт вагомості -го параметра.

Численні одиничні показники технічних параметрів визначаються таким чином:

, (3)

де Р_оцін — значення конкретного параметра оцінюваного виробу; - значення цього ж параметра базового виробу.

Для розрахунку індексу економічних параметрів використовують формулу:

(4)

де — ціна споживання відповідно оцінюваного та базового виробів, що розраховується у наступний спосіб:

(5)

де Ц_{продажу} – продажна ціна товару; - сумарні витрати споживання, пов'язані з експлуатацією товару протягом усього періоду його служби.

Якщо K_інт>1, то оцінюваний товар вважається більш конкурентоспроможним, ніж товар-аналог, обраний базу для порівняння; якщо K_інт<1, то рівень конкурентоспроможності оцінюваного товару є нижчим, ніж у товару - суперника; якщо K_інт=1, то ця ситуація інтерпретується як тотожність рівнів конкурентоспроможності обох товарів. Безумовно, мета виробника — отримати K_інт>1, цілеспрямовано збільшуючи І_ТП та зменшуючи І_ЕП.

Переваги: достатньо просте порівняння з товарами-конкурентами; загальний аналіз робиться на основі аналізу окремих показників. Недоліки: застосування експертного методу, важкість у визначенні параметрів та їх значимості.

Модель Розенберга

Модель виходить з того, що споживачі оцінюють товари з погляду їх придатності для задоволення своїх потреб. Вона виражається формулою:

, (6)

де - суб'єктивна придатність товару (відношення до товару); - важливість мотиву для споживача; - суб'єктивна оцінка придатності товару для задоволення мотиву .

З точки зору товару використання моделі пов'язане з безліччю проблем (мотиви, важливі для товару, часто буває важко визначити, оцінка визначається суб'єктивними поглядами експертів; вислови опитуваних не дають вказівки на те, які характеристики про продукт повинні бути змінені; немає порівняння з ідеальними характеристиками.

Переваги методу: кожному товару може бути поставлено у відповідність будь-яке число, що значно полегшує порівняння їх конкурентоспроможності (чим більше число, тим більш конкурентноздатний продукт). Недоліки: складно визначити й оцінити найважливіші для продукту характеристики з погляду споживача; немає порівняння з ідеальними характеристиками товару.