- •Тема 4. Конкурентоспроможність товару та методи її оцінки.
- •Визначення конкурентоспроможності товару.
- •Параметри конкурентоспроможності товару:
- •Фактори, чинники та критерії конкурентоспроможності товару.
- •Основні критерії конкурентоспроможності товарів
- •Методи оцінки конкурентоспроможності товару.
- •Принципи оцінки конкурентоспроможності товарів
- •Методи оцінки конкурентоспроможності товару
- •Аналітичні методи оцінки конкурентоспроможності товарів
- •Методи оцінки конкурентоспроможності товарів
- •Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
- •Якість товару – основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності.
- •Групи факторів, що впливають на рівень якості продукції
Аналітичні методи оцінки конкурентоспроможності товарів
Метод |
Характеристика методу |
Розрахунково-аналітичний метод |
Найчастіше розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару (Kінт) здійснюють за формулою:
де ІТП - індекс технічних параметрів (індекс якості); ІЕП - індекс економічних параметрів (індекс цін). Для розрахунку індексу технічних параметрів використовують формулу:
де
Численні одиничні показники технічних параметрів визначаються таким чином:
де
Роцін
— значення
конкретного параметра оцінюваного
виробу;
Для розрахунку індексу економічних параметрів використовують формулу:
де
де
Цпродажу
– продажна
ціна товару;
Якщо Kінт>1, то оцінюваний товар вважається більш конкурентоспроможним, ніж товар-аналог, обраний базу для порівняння; якщо Kінт<1, то рівень конкурентоспроможності оцінюваного товару є нижчим, ніж у товару - суперника; якщо Kінт=1, то ця ситуація інтерпретується як тотожність рівнів конкурентоспроможності обох товарів. Безумовно, мета виробника — отримати Kінт>1, цілеспрямовано збільшуючи ІТП та зменшуючи ІЕП. Переваги: достатньо просте порівняння з товарами-конкурентами; загальний аналіз робиться на основі аналізу окремих показників. Недоліки: застосування експертного методу, важкість у визначенні параметрів та їх значимості. |
Модель Розенберга |
Модель виходить з того, що споживачі оцінюють товари з погляду їх придатності для задоволення своїх потреб. Вона виражається формулою:
де
З точки зору товару використання моделі пов'язане з безліччю проблем (мотиви, важливі для товару, часто буває важко визначити, оцінка визначається суб'єктивними поглядами експертів; вислови опитуваних не дають вказівки на те, які характеристики про продукт повинні бути змінені; немає порівняння з ідеальними характеристиками. Переваги методу: кожному товару може бути поставлено у відповідність будь-яке число, що значно полегшує порівняння їх конкурентоспроможності (чим більше число, тим більш конкурентноздатний продукт). Недоліки: складно визначити й оцінити найважливіші для продукту характеристики з погляду споживача; немає порівняння з ідеальними характеристиками товару. |
Можуть використовуватися диференціальний, комплексний і змішаний методи оцінки (табл. 6).
Таблиця 6

(1)
,
(2)
- одиничний показник і-го технічного
параметра;
- коефіцієнт вагомості
-го
параметра.
,
(3)
- значення цього ж параметра базового
виробу.
(4)
—
ціна споживання відповідно оцінюваного
та базового виробів, що розраховується
у наступний спосіб:
(5)
- сумарні витрати споживання, пов'язані
з експлуатацією товару протягом усього
періоду його служби.
,
(6)
- суб'єктивна придатність товару
(відношення до товару);
- важливість мотиву
для споживача;
- суб'єктивна оцінка придатності товару
для
задоволення мотиву
.