Аналітичні показники. Застосування абсолютних, відносних, середніх величин, індексів

Виробнича і господарська діяльність підприємства зв'язку, його підрозділів характеризується системою показників, які при проведенні аналізу називаються аналітичними показниками. У систему аналітичних показників включаються показники розвитку мережі пунктів і засобів зв'язку, обсягу продукції і послуг, основних виробничих фондів та їхнє використання, продуктивності праці, заробітної плати, собівартості продукції, доходів, прибутків, рентабельності, фондів економічного стимулювання, фінансового стану тощо. Вивчення змін цих показників і складає зміст аналізу господарської діяльності. Система показників аналізу господарської діяльності наведена на рис. 11.11.

Аналітичні показники можуть виражатися абсолютними, відносними, середніми величинами, індексами. Вони можуть бути подані і в вигляді рядів динаміки.

Абсолютні величини – це іменовані числа, виражені натуральними або грошовими вимірювачами. Так, телеграфний обмін вимірюється кількістю телеграм; чисельність працівників – кількістю чоловік. Вихідні дані для аналізу, як правило, виражаються абсолютними величинами. Аналізовані показники, виражені абсолютними величинами, є найбільш наочними.

Рисунок 11.11 – Система показників аналізу

господарської діяльності оператора зв’язку

Відносні величини – це узагальнювальні показники. Їх одержують внаслідок ділення двох абсолютних величин. Відносні величини виражаються в коефіцієнтах або у відсотках. Під час аналізу використовуються відносні величини виконання плану, динаміки та структури.

Відносна величина виконання плану обчислюється діленням фактично досягнутого рівня показника на рівень, передбачений планом. Ці величини виражаються у відсотках.

Відносна величина динаміки характеризує зміну показника в часі, тобто зростання або зменшення в даний період порівняно з попереднім періодом, і називається темпом зростання. Для визначання цієї величини потрібно рівень показника, тобто його абсолютну величину в даному періоді, поділити на рівень показника в попередньому періоді і здобутий результат виразити в коефіцієнтах або у відсотках.

Якщо з величини темпу зростання, вираженого у відсотках, вирахувати 100%, тоді вийде відносний показник динаміки, називаний темпом приросту, який показує, наскільки збільшилася величина показника в аналізованому році порівняно з попереднім роком.

Середні величини належать також до узагальнюючих показників і характеризують типові (середні) розміри сукупності індивідуальних величин одного і того самого виду. Так, середня заробітна плата працівників підприємства визначається відношенням суми заробітної плати всіх працівників підприємства до їхнього числа і характеризує середній розмір заробітної плати одного працівника цього підприємства.

Під час аналізу найбільш широко використовуються середні арифметичні величини (проста й виважена).

Для економічного аналізу широко застосовуються ряди динаміки, які являють собою цифрові дані про зміни будь-якого показника протягом часу, наприклад, дані зміни показників роботи підприємства за місяцям року, за кварталами року.

Величина показника в ряду динаміки називається рівнем.

Якщо всі рівні ряду віднесені до рівнів одного базисного періоду, тоді одержують ряд базисних темпів зростання. Якщо кожний рівень ряду належить до рівня попереднього періоду, то створюється ряд ланцюгових темпів зростання.

Середній темп зростання, часто використовуваний в аналізі, визначається як середнє геометричне:

де – середньорічний темп зростання; Y_n – рівень показника в останньому періодi; Y₀ – рівень показника в базисному періодi; n – кількість періодів без одиниці (базисного періоду).

Індекси – це відносні узагальнювальні величини, які характеризують зміну економічних показників в часі або в просторі.

У практиці економічного аналізу часто застосовуються такі індексні показники:

1. Індекси базові (з постійною, незмінною за часом базою). До базових індексів належать:

– індекс динаміки в загальному вигляді:

І_д = х₁ / х₀,

де x₁ – будь-яка досліджувана величина в поточному періоді; x₀ – значення досліджуваної величини в базовому періоді; базовий період – це період, який приймається за основу для порівнювання.

Крім індексу динаміки, існують поняття:

– індексу планового завдання

І_пз = х_пл / х₀;

– індексу виконання плану

І_вп = х_вп / х_пл,

де х_пл – плановане значення досліджуваної величини; х_вп – показник виконання плану.

Взаємозв'язок базових індексів динаміки:

І_д = І_пз  І_вп.

Використання базових індексів для аналізу показників можна подати у формі табл. 11.7.

Таблиця 11.7

Показ-ники	Базовий період	Поточний період			Відношення до базового періоду
		Плановий розмір показника	Розмір показника у звіті	Виконання плану

2. Індекси ланцюгові (зі змінною базою, тобто одержувані шляхом порівняння індексованої величини в кожний даний термін з її величиною у попередній проміжок часу):

.

Прикладом ланцюгових індексів може бути показник середньорічного темпу зміни досліджуваної величини ( ):

,

де x_n – будь-яка досліджувана економічна величина в n-му році; х₁ – значення досліджуваної економічної величини в початковому розрахунковому періоді; n_t – число років в аналізованому періоді; t, t–l – поточний і попередній періоди.

В економічних дослідженнях визначаються такі ланцюгові індекси: індекси цін, продуктивності праці, життєвого рівня тощо.