Лабораторно-діагностичне обладнання

Відповідність вимогам сумарного кутового зазору рульового керування перевіряють використовуючи люфтомір-динамометр (Рис. 1).

Люфтомір призначений для контролю сумарного кутового зазору в рульовому керуванні АТЗ при прикладанні нормативного зусилля, який регламентується ДСТУ 3649:2010.

Люфтомір складається з наступних функціональних вузлів: основи, динамометра і вказівної нитки (Рис.1).

Рисунок 1 – Завнішній вигляд люфтоміра-динамометра:

1, 5 – кронштейн; 2 – шкала; 3 – направляюча; 4 – центральне отвір; 6 – динамометр; 7 – гайка; 8 – стрілка-покажчик; 9 – присоска; 10 – гумовий обхват

Основа являє собою розсувну конструкцію, яка складається з направляючої 3, відносно якої кронштейни 1 і 5 з загнутими під 90 градусів кінцями можуть переміщатися від центру до периферії і навпаки. Фіксація кронштейнів здійснюється за допомогою двох гайок 7. На одному з кронштейнів встановлена протарована шкала 2. На протилежному кронштейні встановлений динамометр 6, за допомогою якого прикладається певне зусилля до рульового колеса. Під дією цього зусилля вибирається кутовий зазор, визначається по шкалі приладу щодо стрілки-покажчика 8. Остання кріпиться в будь-якому зручному місці з допомогою присоски 9, наприклад, на вітрове скло. Обидва кронштейна забезпечені гумовими захватами 10, з допомогою яких проводиться фіксація приладу на ободі рульового колеса. Люфтомір слід встановлювати таким чином, щоб центральний отвір 4 направляючої 3 збігався з центром рульового колеса.

Пристрій пружинного динамометра наведено на рисунку 2.

Рисунок 2 – Будова динамометра:

1 – штовхач; 2 – шток; 3 – кришка; 4 – тубус; 5 – пружина; 6 – мітка; 7 – торець кришки; 8 – гвинт; 9 – кронштейн

Динамометр складається з тубуса 4, в якому розташована спіральна пружина 5. Зусилля на пружину з штовхачів 1 передається за допомогою штоків 2. З торців тубус закривається кришками 3, які з допомогою гвинтів 8 кріпляться до кронштейна 9. Динамометр закріплений у такому положенні, що при встановленні люфтоміра на ободі рульового колеса прикладене до штовхачів зусилля направлене по дотичній до обода. Створення нормованого зусилля здійснюється за допомогою натиску на штовхач до суміщення розташованої на штоку мітки 6 з торцем 7 кришки 3.

Для перевірки технічного стану підвіски АТЗ використовується електрогідравлічний детектор зазорів (Рис. 3).

Електрогідравлічний детектор зазорів ходової частини призначений для виявлення дефектів і зазорів у шарнірних з'єднаннях, сайлент-блоках, кріпленнях амортизаторів ходової частини легкових і вантажних автомобілів, а також виявляти місця виникнення різних сторонніх стуків і скрипів. Стенд представляє собою дві стаціонарно встановлених платформи, які складаються з рухомих майданчиків, що переміщуються.

Рисунок 3 – Зовнішній вигляд електрогідравлічного детектора зазорів

Майданчики, на яких встановлюються колеса автомобіля, передають поперечно-поздовжні рухи з частотою приблизно один рух у секунду, створюючи на колесах імітацію руху по нерівностях дороги. Хід майданчиків в одному напрямку, складає до 50 мм. Контроль з'єднань здійснюється візуально за допомогою переносного пульта керування стендом з підсвічуванням (рис. 4). Керування майданчиками здійснюється кнопками які розміщені на переносному пульті керування.

Рисунок 4 – Пульт керування електрогідравлічним детектором зазорів:

1 – вбудований ліхтар; 2 – вимикач ліхтаря; 3 – вимикач рухомих майданчиків

Методика виконання роботи