6. Соціальні аспекти розвитку дитини у ранньому віці.

Спілкування з дорослим. До початку другого року життя змінюється соціальна ситуація розвитку за своєю суттю, хоча формально дитина найчастіше залишається максимально у колі сім’ї. Дитина ще не спроможна самостійно задовольняти свої життєві потреби, а отже, спілкування з дорослим є необхідною умовою забезпечення її життя.

Ролі дорослого:

1. Пояснення призначення предметів та надання зразку дій з ними

2. регламентація вчинків,привчання до правил і норм поведінки

3. емоційна підтримка

4. фіксація та оцінка пізнавальних та практичних досягнень

У ранньому дитячому віці соціалізація емоцій обумовлюється пізнавальними процесами. Потреба малюка знаходитися з дорослим пов'язана з наростаючим пізнанням. Дорослий стає для дитини не тільки джерелом уваги і доброзичливості, не тільки джерелом виявлення самих предметів, але і зразком дій з предметами відповідно до їх специфічними функціями. У ранньому віці домінуючою формою спілкування є ситуативно-ділове спілкування. Дорослий виконує роль не просто взірця, а співучасника діяльності.

Визначальним виховним напрямком для дитини стає те, як сам дорослий управляється з предметним світом. Чи для вас це інакше? Ви будете виконувати вказівки батьків, якщо самі вони їх не дотримуються? Ви палите? Чи будете забороняти палити дітям? З якого віку? Якщо палите, заборона буде ефективна не більше ,ніж до трьох років?

Наслідування – спосіб соціалізації дитини, що виявляється як відтворення нею в своїй поведінці дій дорослого

Роль дорослого в організації діяльності дитини раннього віку організуюча. Існує три способи навчити складати пірамідку:

1. Якщо дитині дали лише зразок дії, кілька разів показуючи, як розбирати і збирати пірамідку, найімовірніше, він запам'ятає місце, на яке кладеться кожне кільце при розібрання; при самостійному розібрання пірамідки дитина запам'ятовує місце, в яке він кладе кільця, і намагається нанизати їх таким же чином.

2. Якщо дорослий вказує дитині на помилки і на способи їх виправлення, то швидше за все дитина буде діяти шляхом проб, виявляючи допущені помилки, і виправляти їх.

3. Якщо попередньо навчити дитину примеривания кілець, виділенню найбільшого з них, то він навчиться вибирати необхідні кільця і нанизувати їх на стержень пірамідки по порядку.

Який на ваш погляд оптимальний? А який шлях буде найважчий для дорослого? Чи варто докладати зусилля, щоб навчити користуватися типовими речами? – Вчити методу, а не дії.

Д.Б. Ельконін твердить, що процес освоєння предметною дією має для дитини сенс тих відносин, в які він вступає з дорослим, завдяки чому і виникає тенденція слідувати зразком дії, показуваному дорослими. З'ясування цього сенсу - необхідна фаза всього подальшого освоєння дії дитиною.

Однолітки. У ранньому віці спілкування з однолітками тільки починає складатися і вирішальна роль в цьому належить організації дорослим суб'єктної взаємодії між дітьми, яка здійснюється по ходу спільної діяльності. Спілкування з однолітками не має ділової мети, як із дорослим. Хоча можливий позитивний контакт з іншими дітьми – так званий ігровий емоційний контакт.

Комунікативна потреба складається у дітей поступово, протягом раннього віку. На початку другого року життя у малюків є лише інтерес і емоційне ставлення до однолітка. До кінця другого року у дітей зрідка з'являються ініціативні дії з метою привернути до себе увагу однолітка, продемонструвати йому свої вміння. Чутливість до впливів ровесника проявляється слабо, дитина в основному намагається зацікавити однолітка собою, а ініціатива іншої дитини не часто викликає відповідну активність.

Спілкування з однолітком створює умови для творчого самовираження дітей та реалізації своєї самобутності і безпосередності, формування у дітей ініціативності.

Лише у наступному віковому періоді потреба у однолітках як активних учасниках ігор зростатиме.