- •Стандарт підприємства Загальні вимоги до оформлення курсових, дипломних проектів
- •1 Загальні вимоги
- •2 Оформлення обкладинки, титульного аркушу, завдання
- •3 Позначення текстових документів. Основні написи
- •4 Оформлення змісту
- •5 Оформлення текстової частини
- •5.1 Вимоги до викладання тексту
- •5.4 Таблиці
- •5.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •5.3 Ілюстрації
- •5.5 Переліки
- •5.6 Примітки
- •5.8 Посилання
- •5.9 Додатки
- •5.10 Перелік використаних джерел
- •6 Оформлення графічної частини
- •6.1 Вимоги стандартів до оформлення креслень
- •6.1.1 Формати і основні написи
- •6.2 Вимоги до зображення і оформлення електричних схем
- •6.3 Вимоги до оформлення будівельних креслень
- •7 Положення про нормоконтроль
6.2 Вимоги до зображення і оформлення електричних схем
6.2.1 Основним видом конструкторських документів у різних ділянках електротехніки, радіоелектроніки і зв'язку є схеми. Схема - це графічний конструкторський документ, на якому показано у вигляді умовних зображень або позначень складові частини виробу і зв'язки між ними.
6.2.2 Правила виконання і оформлення схем регламентуються відповідними стандартами ЄСКД. Види і типи схем, загальні вимоги до їх виконання повинні відповідати ГОСТ 2.701-84 «ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению», правила виконання усіх типів електричних схем - ГОСТ 2.702-75 «ЕСКД. Правила вьполнения злектрических схем».
6.2.3 При виконанні електричних схем цифрової обчислювальної техніки керуватися правилами ГОСТ 2.709-81 «Правила выполнения злектрических схем цифровой вычислительной техники».
6.2.4 Позначення кіл в електричних схемах виконують за ГОСТ 2.709-72 «ЕСКД. Система обозначений цепей в электрических схемах», літерно-цифрові позначення в електричних схемах - за ГОСТ 2.710-81 «ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах».
6.2.5.Умовні графічні позначення елементів на схемах виконують за ГОСТ 2.721- 74, ГОСТ 2.758 - 81
6.2.6 Види схем позначають літерами: електричні - Е, гідравлічні - Г, пневматичні - П, кінематичні - К, вакуумні - В, оптичні - Л, енергетичні - Р, комбіновані – С.
6.2.7 Типи схем позначаються арабськими цифрами: структурні - 1, функціональні - 2, принципові (повні) - 3, з'єднань (монтажні) - 4, підключення - 5, загальні - 6, розташування - 7, об'єднані - 0.
6.2.8. Код схеми складається з літери і цифри, наприклад, Е3 - схема електрична принципова, Е4 - схема електрична з'єднань.
6.2.9 Загальні вимоги до виконання схем:
- схеми виконують без дотримання масштабу і дійсного просторового розташування складових частин виробу;
- необхідна кількість типів схем, що розробляються на виріб, який проектується, а також кількість схем кожного типу визначається розробником залежно від особливостей виробу;
- на схемах, як правило, використовують стандартні графічні умовні позначення. Якщо необхідно використати нестандартизовані позначення деяких елементів, то на схемі роблять відповідні пояснення;
- слід домагатися найменшого числа зламів і перехрещень ліній зв'язку, зберігаючи між паралельними лініями відстань не менше ніж 3 мм;
- на схемах допускається розміщувати різні технічні дані, які характеризують схему в цілому і окремі її елементи. Ці відомості розміщують або біля графічних позначень, або на вільному полі схеми, як правило, над основним написом;
- дозволяється виконувати схему на декількох аркушах (об'єднану або комбіновану). Найменування об'єднаної схеми визначається видом і об'єднаними типами схем (наприклад, схема електрична принципова і з'єднань), найменування комбінованої схеми - комбінованими видами і типом схеми (наприклад, електрогідравлічна принципова).
6.2. 10 Вимоги до виконання принципових електричних схем:
- умовні графічні позначення елементів і ліній їх електричного зв'язку виконуються на схемах однією і тією ж товщиною лінії — 0,2 ...1мм, окрім силових ліній, які зображують суцільними лініями завтовшки 1,5S...2 S;
- виконують графічні знаки в тому самому положенні і тією самою товщиною ліній, якою їх виконано в стандарті. Дозволяється повертання знаків на кут 90°, 180°, 270°;
- схеми виконують в однолінійному або багатолінійному зображеннях. Умовні позначення слід розміщувати так, щоб схему можна було прочитати як найлегше. Для цього електричні зв'язки між елементами слід показувати найкоротшими горизонтальними і вертикальними лініями з мінімальною кількістю їх перетинів;
- кожен елемент повинен мати позиційне позначення, що складається з літерного коду латинським шрифтом та цифрового(порядкового) номера і задається в межах даної схеми чи виробу, наприклад R1, R2,VТ1. Літерний код вказує на вид елемента або пристрою; порядковий номер присвоюється елементам, починаючи з одиниці і далі, згідно з послідовністю розташування елементів на схемі: зліва праворуч і зверху донизу;
- цифри порядкових номерів виконують однакової висоти з літерами. Позначення проставляють безпосередньо біля графічного знака, по можливості зверху або з правого боку від нього;
- усі апарати (контакти реле, електромагнітних пускачів тощо, кнопки, ключі керування, автоматичні вимикачі, перемикачі ланцюгів тощо) на електричних схемах потрібно зображувати у вимкненому положенні, тобто при відсутності напруги в усіх ланцюгах схеми та зовнішніх механічних дій на апарати;
- контакти реле, контакторів, кнопкових перемикачів показують таким чином, щоб сила, необхідна для спрацювання, діяла на рухомий контакт зверху вниз при горизонтальному зображенні ланцюгів схеми та зліва направо - при вертикальному;
Рисунок 6.5 – Схема електрична принципова
- таблицю переліку елементів або спеціфікацію розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа з основним написом за формою 2 (ГОСТ 2.104 – 68). Відстань між таблицею (специфікацією) та основним написом становить 20 мм. Елементи записують у таблицю (спеціфікацію) в алфавітному порядку літерно – цифрових позначень. В межах кожної групи елементи вказують за зростанням їх порядкових номерів.
Рисунок 6.6 – Форма і розміри таблиці переліку елементів(спеціфікації)
