4 Види електротравм

Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. До місцевих електротравм належать електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму чи електричної дуги. На місцеві електротравми припадає біля 20% електротравм, загальні − 25% і змішані − 55%.

Електричні опіки − найбільш розповсюджені електротравми, біля 85% яких припадав на електромонтерів, що обслуговують електроустановки. Залежно від умов виникнення опіки поділяються па контактні, лугові і змішані. Контактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно невеликої напруги – 1...2 кВ і спричиняються тепловою дією струму. Для місць контакту тіла зі струмовідними використаними елементами електроустановки характерним є велика щільність струму і підвищений опір − за рахунок опору шкіри. Тому в місцях контакту виділяється значна кількість тепла, що і призводить до опіку. Контактні опіки охоплюють прилеглі до місця контакту ділянки шкіри і тканин.

Тяжкість ураження при контактних опіках залежить віл величини струму та опору його проходженню, а також від часу проходження. Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величиною напруги. При цьому в установках до (1... 10 кВ дугові опіки частіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в електроустановках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпосередньо між струмовивідними елементами установки, так і між струмовивідними елементами електроустановки і тілом людини при небезпечному наближенні її до струмовивідних елементів.

Залежно від наслідків ураження розрізняють чотири групи електричних ударів:

І − судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

II − судомні скорочення м’язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;

III − втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання або серцевої діяльності і дихання разом;

IV − клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть − це перехідний стан від життя до смерті. У стані клінічної смерті кровообіг і дихання відсутні, в організм людини не постачається кисень. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло.

5 Чинники, що впливають па тяжкість ураження електричним струмом

Чинники, що виливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища. Основні чинники електричного характеру − це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму. Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом.

За характером дії на організм виділяють:

− відчутний струм − викликає при проходженні через організм відчутні

подразнення (для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6 − 1,5 мА і 5 − 7 мА − для постійного струму);

− невідпускаючий струм − викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснуто провідник (коливається в межах 10 − 15 мА для змінного струму і 50 − 80 мА − для постійного);

− фібриляційний струм − при проходженні через організм викликає фібриляцію серця (знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного).

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного. Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2 − 3 В для змінного струму і 8 В для постійного.

Електричний опір тіла людини

Шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини п цілому. Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її рогового шару, наявності пологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Окрім перерахованих чинників, на опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на тяжкість ураження. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає.

Якщо струм не проходить через життєво важливі органи, то він може впливати на них тільки рефлекторно − через центральну нервову систему, а вірогідність ураження цих органів менша. Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: «рука-рука», «голова-ноги», «рука-ноги» і т. д. Серед випадків із тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі «рука-рука» (40%), «права рука-ноги» (20%), «ліва рука-ноги» (17%). Особливо небезпечними є петлі «голова-руки» і «голова-ноги», але трапляються вони досить рідко.

Забруднення повітря хімічно активними речовинами, а також біологічне середовище, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні, негативно впливає на стан ізоляції електроустановок, зменшує опір на ділянці включення людини в електромережу за рахунок зниження перехідного опору між струмовідними частинами і тілом людини і, таким чином, підвищує небезпеку ураження електричним струмом. За чинниками виробничого середовища ПУЗ виділяють такі типи приміщень:

− гарячі, температура в яких впродовж доби перевищує 35 °С;

− сухі, відносна вологість в яких не перевищує 60%, тобто знаходиться в межах оптимальної за гігієнічними нормативами;

− вологі, відносна вологість в яких не перевищує 75%, тобто знаходиться в межах допустимої за гігієнічними нормативами;

− сирі, відносна вологість в яких більше 75%, але менше вологості насичення;

− особливо сирі, відносна вологість в яких близька до насичення, спостерігається конденсація пари на будівельних конструкціях, обладнанні;

− запилені, в яких пил проникає в електричні апарати та інші споживачі електроенергії і осідає на струмовивідні частини, при цьому такі приміщення діляться на приміщення зі струмопровідним і неструмопровідним пилом;

− приміщення з хімічно агресивним середовищем, яке призводить до порушення ізоляції, або біологічним середовищем, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні.