2. Нормування та контроль параметрів мікроклімату

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.

Оптимальні мікрокліматичні умови − це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують

передумови для високого рівня працездатності. Нормуються в залежності від категорії робіт по важкості (табл. 2.1) та періоду року.

Таблиця 2.1 − Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (ДСН 5.3.6.042-99)

Категорія роботи	Характеристика робіт	Енерговитрати
1	2	3
1− легка	Роботи, що виконуються сидячи, стоячи, або пов’язані з ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення вантажів	до 150 ккал/год. (174 Дж/с)
2 а − середньої важкості	Роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані ходьбою, але не потребують перенесення вантажів	від 151 до 200 ккал/год. (175-232 Дж/с)
2б − посередньої важкості	Роботи, які пов’язані з ходьбою і перенесенням вантажів вагою до 10 кг	від 201 до 250 ккал/год. (233-290 Дж/с)
3 − важка	Роботи, пов'язані і перенесенням вантажів понад 10 кг і систематичним напруженням	більше 250 ккал/год. (290 Дж/с)

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:

− холодний період − тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10 °С;

− теплий період − коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10 °С і вище.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов’язана із застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінюючих значні теплові потоки.

Допустимі мікрокліматичні умови − це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину може призвести до дискомфортного тепло почуття, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму людини.

При цьому може виникнути деяке зниження працездатності але пошкодження або порушення здоров’я у людини це не викликає. Допустимі норми мікроклімату застосовуються в приміщеннях зі значними тепловими надлишками. Таких приміщень на підприємствах різних галузей промисловості України достатня кількість.

Теплове опромінення працюючих, що надходить від нагрітого обладнання, освітлювальних приладів, завдяки інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинно перевищувати 35 Вт/м при опроміненні 50% і більше поверхні тіла. 70 Вт/м-при опроміненні від 25 до 50% поверхні тіла і 100 Вт/м²-при опроміненні до 25% поверхні тіла людини. Інтенсивність опромінювання робітників від відкритих джерел тепла (відкрите полум’я) по повинна перевищувати 140 Вт/м² при опроміненні не більше 25% поверхні тіла. При ньому обов’язкове застосування засобів індивідуального захисту, в тому числі обличчя та очей.

Низькі температури при праці на відкритому повітрі взимку негативно впливають на стан людини. Граничні температури, нижче яких не можуть виконуватися роботи на відкритому повітрі, обумовлені можливостями механізму терморегуляції людини. Так. при температурі повітря до мінус 25 °С іде охолодження відкритих поверхонь тіла і зниження чутливості па дотик кінцівок людини. Періодичний обігрів поновлює працездатність. При температурах від мінус 25 до мінус 30 °С навіть періодичний обігрів не відновлює працездатність (дотикову чутливість кінцівок). Праця при таких низьких температурах протягом зміни призводить до різко вираженого переохолодження організму.

Заходи щодо нормалізації мікроклімату

Заходи захисту від тепловипромінювання можна поділити на чотири групи:

а) усунення джерела тепла;

б) захищення від тепловипромінювання;

в) полегшення тепловіддачі від тіла людини у навколишнє середовище;

г) індивідуальний захист від теплового впливу.

Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснюється екрануванням встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Екрани досить різноманітні і захищають людину від теплових променів, дії іскор і розжарених та гарячих бризок, виплесків рідин та викидів шлаків та окалини.

Для зменшення вологості у виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів з відкритими поверхнями випаровування рідини. Технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари обладнане витяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оптимальні норми мікроклімату, слід вста­новлювати апарати для кондиціювання повітря.