5. Метод формування інтегрального показника за ресурсно-функціональним підходом.

Розглянемо ресурсно-функціональний підхід до формування методики оцінювання економічної безпеки підприємства, який є найбільш поширеним та якого дотримується переважна більшість дослідників. Відповідно до цього підходу, передбачається визначення інтегрального пока­зника, який містить в собі оцінки економічної безпеки підприємства за кожною складовою з урахуванням їх вагомості.

У загальному вигляді порядок визначення інтегрального показника економічної безпеки підприємства має такий вигляд:

де К_і - значення часткових функціональних складових рівня економі­чної безпеки підприємства;

_і – питома вага значущості часткових функціональних складових економічної безпеки підприємства ;

n – кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Як бачимо, оцінювання економічної безпеки підприємства відповідно до ресурсно-функціонального підходу є найбільш різнобічною і дозволяє охопити та врахувати майже всі аспекти діяльності підприємства. Однак така повнота одночасно є й недоліком даної методики через надмірну кіль­кість показників, що можуть дублювати один одного, а також бути взаємо­пов'язаними.

Тобто ефективна методика оцінювання економічної безпеки підприєм­ства за ресурсно-функціональним підходом, пристосована до практичної реа­лізації, повинна:

визначити чіткий, достатньо невеликий перелік показників оцінки пев­ної складової, що надасть максимум інформації;

виключити дублювання показників;

урахувати галузеву специфіку підприємства, яка може значною мірою скоригувати як сам перелік складових економічної безпеки, так і перелік й особливості розрахунку окремих показників усередині складової.

6. Аналіз недоліків та переваг найбільш поширених методів оцінювання економічної безпеки підприємства

Для того, щоб вибрати підхід, що буде використовуватися для формування методики оцінювання економічної безпеки підприємства, проведемо загальний аналіз недоліків та переваг усіх методик, що були розглянуті.

Метод оцінювання ЕБП	Переваги методу	Недоліки та обмеження використання методу
Індикаторний метод	можливість адаптації переліку по­казників до специфіки діяльності конкретного підприємства; простота обчислення показників; однозначність висновків після по­рівняння фактичних та необхід­них значень показників	суб'єктивність під час визначен­ня переліку показників оцінки ЕБП; необхідність постійного моніто­рингу та уточнення необхідних значень показників-індикаторів; відсутність врахування взаємо­зв'язку між окремими показни­ками; відсутність врахування нерівно­мірності впливу різних показни­ків на загальний рівень ЕБП; велика трудомісткість ухвалення управлінського рішення на базі великої кількості показників
Методи математичного моделювання	можливість точного визначення та прогнозування показників ЕБП; можливість урахування великої кількості аспектів діяльності кон­кретного підприємства; можливість урахування взаємовп­ливу показників ЕБП	складність розробки та викорис­тання моделей; необхідність наявності на під­приємстві відповідного програ­много забезпечення; необхідність у висококваліфіко­ваних спеціалістах зі складання моделей і відповідних програм та їх обслуговування; необхідність у кадрах, які б на основі суто математичних пока­зників робили економічні ви­сновки та ухвалювали кваліфі­ковані управлінські рішення
Метод щінювання ЕБП за показниками прибутку	однозначність ухвалення рішення не тільки про стан ЕБП, але й про рівень ЕБП; урахування при оцінювання ЕБП головного показника ефективнос­ті діяльності підприємства - при­бутку; нескладність та чіткий алгоритм розрахунків на етапі визначення стану ЕБП; однозначність обчислення показ­ників; урахування в розрахунках чинни­ка інфляції; можливість визначення на підста­ві основної фінансової звітності підприємства	проведення паралелі між фінан­совою та економічною безпекою підприємства; неврахування великої кількості аспектів ЕБП; трудомісткість визначення кін­цевого рівня ЕБП, наявність об­межень при використанні наве­дених алгоритмів розрахунків
Метод оцінювання ЕБП за показниками чистого доходу	чітка процедура визначення рівня ЕБП на основі трьох головних показників; урахування чинника інфляції; простота розрахунків та отриман­ня висновків; достатність основної фінансової звітності підприємства для розра­хунків	проведення паралелі між фінан­совою та економічною безпекою підприємства; неврахування великої кількості аспектів ЕБП; певна спірність порядку визна­чення показників ЕБП та точки рівноваги
Методи формування інтегрального показника ЕБП за ресурсно- функціональним підходом	урахування переважної більшості аспектів діяльності підприємства, що формують його ЕБП; урахування вагомості впливу ко­жної складової ЕБП на загальний її рівень; однозначність ухвалення рішення про досягнення підприємством стану економічної безпеки	Необхідність урахування галузе­вої специфіки підприємства під час складання переліку складових ЕБП та показників їх оцінки; суб'єктивність формування переліку складових ЕБП та їх показників, вагомості їх впливу; великий масштаб розрахунків та вихідної інформації; можливість дублювання показ­ників під час оцінювання окре­мих складових ЕБП, їх взаємо­зв'язок та взаємовплив; відсутність чіткої шкали для ви­значення рівня ЕБП

Таким чином, на підставі проведеного аналізу найбільш поширених методів оцінювання станула рівня економічної безпеки підприємства можна визначити, що сучасна об'єктивна методика, придатна для практичного вико­ристання в умовах підприємства, повинна містити в собі елементи кількох методів, які формують головні їх переваги, та, по можливості, виключати ті з них, які формують головні недоліки.

Джерелом негативного впливу на економічну безпеку підприємства може бути широкий спектр внутрішніх та зовнішніх чинників, більшість з яких впливає на цілий ряд складових економічної безпеки підприємства. Однак головним чинником, що визначає інтенсивність вияву загроз, є галузева приналежність підприємства. Отже, при побудові ефективної системи управління економічною безпекою підприємства необхідним є виявлення чинників негативного впливу відповідно до наявних галузевих складових безпеки та загроз, що впливають саме на них.

Важливим елементом процесу управління економічною безпекою підприємства є її оцінювання. На сьогодні існує значна кількість підходів до реалізації такого оцінювання, а саме індикаторний метод, методи математичного моделювання, методи оцінювання економічної безпеки за показниками прибутку та чистого доходу, методи формування інтегральних показників. Кожний із методів має свої переваги та обмеження, однак найбільш повним є метод формування інтегрального показника економічної безпеки за ресурсно-функціональним підходом, бо він дозволяє охарактеризувати діяльність під­приємства майже всебічно. Однак сьогодні інформації, що отримана за ре­зультатами даного методу, вже недостатньо для формування висновків та ух­валення кваліфікованого управлінського рішення з економічної безпеки, а тому необхідне подальше вивчення цієї проблеми, зокрема в напрямі враху­вання галузевої специфіки підприємства та оцінювання як поточного, так і стратегічного рівня економічної безпеки.