Організаційна та функціональна структура комерційного банку

Вибір оптимальної структури банку найважливіша умова його успішної комерційної діяльності. Вона визначається характером, обсягом банківських операцій. Оскільки в банківській системі переважна більшість функціонує універсальних банків, які виконують практично всі види кредитних, розрахункових, фінансових операцій для своїх клієнтів, тому розглянемо структуру універсального банку. При цьому слід мати на увазі: як немає двох одинакових людей, так немає двох одинакових банків, кожний з них буде мати свою, притаманну тільки йому організаційну структуру. Але серед багатьох р_зноманітних організаційних структур є те, що буде характерним, притаманним всім банкам, те, що складає типову структуру універсального комерційного банку (див. мал. 12.1.).

Збори акціонерів (учасників)

Р ада банку

Ревізійна

к омісія

Правління банку

Г олова правління

Управління банку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Малюнок 12.1. Типова організаційна структура комерційного банку

Організаційна структура комерційного банку визначається двома основними моментами:

1. Структурою органів управління.

2. Структурою функціональних підрозділів і служб банку.

Органи управління банком

До органів управління банком відносять:

1. збори акціонерів

1. раду банку

1. правління банку на чолі з Головою правління.

Основними (найвищим) органом управління комерційного банку є Збори акціонерів (учасників) банку.

Цей орган збирається, як правило, 1 раз на рік і здійснює загальне керівництво діяльністю (приймає і вносить зміни до Статуту банку, затверджує річний звіт про роботу банку, визначає основні напрямки його роботи і т.п.).

Збори обирають Раду банку та її Голову, а також назначають Голову правління банку.

Рада банку та її Голова обираються на 5 років із представників засновників та акціонерів банку і здійснюють загальне керівництво діяльністю банків в період між Зборами акціонерів. Засідання Ради банку збирають, як правило, 1 раз на квартал.

Правління банку є виконавчим органом банку, здійснює керівництво і управління поточною діяльністю банку. Воно збирається не рідше 2 разів у місяць.

Голова Правління банку керує всією діяльністю банку, представляє банк в інших організаціях, підписує договори та інші документи від імені банку, несе персональну відповідальність за його роботу.

Ревізійна комісія банку  є його контролюючим органом, формується із представників акціонерів (учасників), затверджується рішенням Зборів акціонерів (учасників).

Основними функціональними підрозділами, що безпосередньо здійснюють банківські операції та обслуговують клієнтів, є управління банку. Як правило, в універсальному комерційному банку 9 управлінь (див. мал. 21).

1. Управління прогнозування діяльності банку реалізує управлінські функції банку з метою забезпечення основних принципів його діяльності  ліквідності, рентабельності, надійності.

Це управління включає 3 основні підрозділи (відділи):

 відділ розробки основ комерційної діяльності банку, вдосконалення управління: виробляє акти ділової політики банку, визначає конкретні завдання для кожного управління банку, розробляє баланси банку, визначає його кредитний потенціал, розробляє основні напрямки удосконалення діяльності банку;

 відділ організації госпрозрахункової діяльності банку: проводить прогнозування доходів і видатків банку, аналізуючи фактичні доходи і видатки в порівнянні із запланованими, намічає конкретні заходи щодо підвищення доходів банку та зменшення його видатків, аналізує рентабельність роботи банку і перспективи її підвищення;

 відділ по управлінню ліквідністю банку: вирішує комплекс питань, повязаних із визначенням поточної і перспективної ліквідності банку.

2. Управління маркетингу і звязків із клієнтурою в умовах ринкової економіки займає надзвичайно важливе місце, відповідає за залучення нової клієнтури до банку, розробляє і сприяє впровадженню нових операцій та банківських послуг, вивчає коньюктуру ринку, надає організаційну та консультаційну допомогу клієнтам.

В ньому можуть бути своєрідні відділи:

 звязків з клієнтурою;

 послуг і реклами;

 ринкової коньюктури.

3. Кредитне управління  є найважливішим і найкрупнішим підрозділом кожного банку, оскільки основною функцією комерційного банку та основним джерелом його прибутку є надання різного роду позик.

В рамках кредитного управління можуть створюватись такі відділи:

 відділ загальної організації кредитних операцій;

 відділ короткотермінового кредитування;

 відділ довготермінового кредитування і фінансування;

 відділ кредитування населення;

 відділ міжбанківських операцій;

 відділ нетрадиційних банківських операцій.

Відділ загальної організації кредитних операцій виробляє кредитну політику банку, методи її реалізації в залежності від конкретної економічної ситуації, розробляє загальні методи кредитування та визначення кредитоспроможності клієнта, вивчає кредитні ризики і розробляє механізм їх страхування.

Відділ короткотермінового кредитування вивчає потреби клієнтів у короткотермінових позиках, вивчає кредитоспроможність клієнтів, укладає кредитні договори та організовує надання і погашення кредиту, веде кредитні справи своїх клієнтів.

Відділ довготермінового кредитування і фінансування розробляє основні напрями інвестиційної політики банку, організовує довготермінові кредитні операції та фінансування, визначає кредитоспроможність клієнта, укладає договори щодо надання довготермінових кредитів, здійснює кредитування, повязане з іноваційною діяльністю клієнта, організовує фінансування капітальних вкладень за дорученням клієнта, надає посередницьку допомогу в пошуку партнерів для впровадження іновацій, а також підбору підрядчиків для реалізації довготермінових проектів.

Відділ кредитування населення організовує довготермінове і короткотермінове (на невідкладні потреби) кредитування населення, надає чекові та кредитні картки.

Відділ міжбанківських операцій організовує, веде облік і аналіз всіх міжбанківських операцій, перш за все з Національним банком та іншими комерційними банками, а також внутрішньобанківські операції (між філіями, відділеннями банку).

Відділ нетрадиційних банківських операцій займається розробкою і впровадженням операцій, повязаних з кредитуванням: факторингових, лізингових операцій тощо.

4. Валютне управління відіграє все помітнішу роль у роботі банків, в його функції входить організація і проведення валютних операцій, дозволених ліцензією НБУ (ведення валютних рахунків клієнтів, неторговельні операції з іноземною валютою, операції за міжнародними торговельними розрахунками, операції залучення і розміщення валютних коштів, торгівлі валютою на внутішньому валютному ринку, встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками для міжнародних розрахунків та інші).

Валютне управління називають банком всередині банку, тому до нього будуть входити такі відділи, як:

 аналітичний;

 відділ ведення валютних рахунків;

 відділ неторговельних операцій (касових);

 відділ строкових угод.

5. Управління депозитних операцій займається роботою по залученню коштів в банк, здійснює облік та аналіз залучених коштів і власного капіталу банку.

Воно складається з двох відділів:

 відділ депозитних операцій веде облік та аналіз депозитних коштів банку за ступенем їх терміновості і окремим вкладникам, укладає угоди на відкриття депозитних рахунків клієнтів, надає необхідну інформацію для планування ресурсів банку;

 фондовий відділ здійснює облік і аналіз власних коштів банку, проводить операції купівлі-продажу цінних паперів, що належать банку, та за дорученням клієнтів, управляє фінансовим портфелем банку.

6. Управління розрахунково-касового обслуговування веде переговори та укладає угоди про відкриття та ведення різних рахунків клієнтів банку, проводить розрахункові, інкасові операції, а також операції з готівкою.

До нього входять:

 відділ касових операцій, який здійснює операції з готівкою;

 відділ розрахункових операцій відкриває і веде рахунки клієнтів, здійснює розрахункове їх обслуговування за допомогою різних форм безготівкових розрахунків.

7. Управління посередницькими операціями здійснює і координує всю роботу по наданню різноманітних послуг клієнтам. Створення таких управлінь в структурі українських банків  питання недалекого майбутнього. По мірі того, як буде виникати потреба в гарантійних, трастових операціях, в структурі управління посередницьких операцій будуть виникати відповідні відділи.

8. Управління філіями банку створюється в комерційних банках, які мають філії в різних регіонах країни. Головна його мета  координація діяльності філій. Упраління філіями здійснює контроль за правильністю проведення депозитної та кредитної політики, банківських операцій, допомагає впровадженню нових форм і методів роботи в філіях банку.

В ньому можуть створюватися відділи:

 відділ організації операцій філій;

 відділ контролю і нагляду за діяльністю філій.

9. Управління (відділ) аналізу і статистики нагромаджує та аналізує статистичну інформацію про діяльність банку і його клієнтів, готує проекти планів та звітів про діяльність банку, надає інформаційно-довідкові послуги клієнтам, проводить різноманітні дослідження.

10. До організації структури банку відносять також різноманітні служби, серед яких:

 відділ кадрів;

 бухгалтерія;

 адміністративно-господарський відділ;

 юридичний відділ;

 ревізійний відділ;

 відділ впровадження і експлуатації ЕОМ.

Відділ кадрів  планує чисельність і використання персоналу банку, здійснює набір персоналу та його розстановку, управляє фондами заробітної плати, організовує навчання і підвищення кваліфікації кадрів.

Бухгалтерія  веде облік здійснюваних банком операцій на підставі первинної документації і відображає ці операції по рахунках банківського балансу.

Адмістративно-господарський відділ  займається будівництвом, придбанням, підтримкою і продажем банківських будинків, споруд та обладнання. Спільно з відділом ЕОМ здійснює розробку та впровадження ЕОМ, оснащення банківських установ електронно-обчислювальною і оргтехнікою, веде архів.

Юридичний відділ  розробляє нормативні документи і контролює правильність укладання банківських угод, складає договори, різного роду акти та інші ділові папери, позовні заяви, протести і т. п., веде справи банку в судових та адміністративних установах.

Ревізійний відділ (служба внутрішнього банківського аудиту) здійснює перевірку роботи банку і його філій у відповідності з діючими нормами обліку, інструкціями та іншими нормативними документами.

Відділ впровадження і експлуатації ЕОМ організовує компютнрні системи банку, здійснює виконання електронних розрахунків і платежів, займається розробкою програмного забезпечення для відділів та управлінь банку, розробляє програми перспективного і поточного оснащення банку електронно-обчислювальною та оргтехнікою, спільно з адміністративним відділом реалізує ці програми.

Дійсно, спеціалізований банк відрізняється від універсального меншим колом здійснюваних операцій, а значить організаційна структура спеціалізованого банку буде залежати від того, який характер спеціалізації даного банку.

В цілому ж організаційна структура спеціалізованого банку буде базуватися на типовій структурі універсального банку.

Так, в інвестиційному банку, який спеціалізується на довготермінових вкладеннях коштів в різні економічні проекти та цінні папери, основну роль буде виконувати інвестиційне або кредитне управління, а також фондовий відділ банку, який займається операціями з цінними паперами (можливо, що в ньому будуть виділені окремі підрозділи).

Велике значення в роботі інвестиційного банку буде мати правильна оцінка ефективності інвестиційних заходів та якості цінних паперів, у звязку з чим підвищується роль управління аналізу та статистики. В той же час, оскільки інвестиційні банки не будуть виконувати весь той набір операцій, що притаманний універсальному банку, то деяких функціональних підрозділів в них може і не бути.

 Функції банків

Основною функцією банків є функція збирання або акумулювання тимчасово вільних грошових коштів та перетворення їх у капітал. Виконуючи цю функцію, банки акумулюють грошові доходи і заощадження у формі вкладів. Вкладник отримує винагороду у вигляді відсотка або надаються банком. Сконцентровані у вкладах заощадження перетворюються на позичковий капітал, що використовується банками для надання кредитів підприємствами підприємцям. Тільки з допомогою банків, заощадження перетворюються на капітал. Акумуляція коштів стає одним з основних видів діяльності банків. Для здійснення цієї функції потрібен спеціальний дозвіл-ліцензія. 

Наступною функцією банків можна сміливо назвати кредитування підприємств, держави і населення. У сучасних умовах розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу, це дуже важлива і актуальна функція. Так як для розвитку приватного бізнесу, в розвивається ринкової економіки, потрібно значні фінансові вкладення, які можна отримати або через банк, або шляхом отримання іноземних інвестицій. Банк виступає в якості фінансового посередника, отримуючи грошові кошти у кінцевих кредиторів і даючи їх кінцевим позичальникам. За рахунок банківських кредитів здійснюється фінансування промисловості, сільського господарства, торгівлі, а також забезпечується розширення виробництва.  Банки надають позики споживачам на придбання товарів тривалого споживання, сприяючи, тим самим, зростання їх рівня життя. І, нарешті, так як державні витрати не завжди покриваються доходами, банки кредитують фінансову діяльність уряду.  Третя функція банків - це функція регулювання грошового обороту. Банки виступають центрами, через які проходить платіжний оборот різних господарюючих суб'єктів. Завдяки системі розрахунків, банки створюють для своїх клієнтів можливість здійснювати обмін, обіг грошових коштів і капіталу. Через банки проходить оборот як окремо взятої людини, так і економіки країни в цілому. Через них здійснюється перелив грошових коштів та капіталів від одного суб'єкта до іншого, від однієї галузі народного господарства до іншої.  Наступна функція банків - це посередницька функція, відповідно до якої діяльність банків розуміється як посередника в платежах. Через банки проходять платежі підприємств, організацій і населення. Здійснюючи за їх дорученням платежі, цим самим банк виконує посередницьку місію. У руках банків ця функція стає значно ширше, ніж елементарна посередницька діяльність. Банк може акумулювати невеликі розміри тимчасово вільних грошових коштів багатьох клієнтів і підсумувавши їх, направити величезні грошові ресурси тільки одному суб'єкту. Також банк може брати гроші у клієнтів на короткий термін, а видавати їх на тривалий час. Він може акумулювати ресурси в одному секторі економіки будь-якого регіону, або перерозподілити їх в інші галузі і зовсім інші регіони. Так як банки знаходяться в центрі економічного життя, вони отримують можливість змінювати розмір, строки та напрямки капіталів у відповідності з виникаючими потребами господарства.  Також маючи ліцензію Центрального банку на здійснення банківських операцій, банки мають право здійснювати випуск, купівлю. Продаж, облік, зберігання та інші операції з цінними паперами, що підтверджують залучення коштів у внески і на банківські рахунки. З іншими цінними паперами, операції з якими не вимагають спеціальної ліцензії, банки мають право також здійснювати довірче управління за договором з фізичними та юридичними особами.  Банки виконують та інформаційно-консультативну функцію. Вони надають консультаційні послуги своїм клієнтам із приводу випуску і обігу цінних паперів, котирування валют та акцій. Банки інформують клієнтів і населення про зміни фінансового стану в економіці країни, зміни процентних ставок і проблем на валютному ринку. Найчастіше інформацією такого роду володіють тільки банки і дізнатися про це можливо тільки тому, що банки виконують інформаційну функцію.  Банк може розміщувати свої ресурси в цінні папери від свого імені, тоді всі ризики, пов'язані з таким розміщенням, усі доходи і збитки від зміни ринкової оцінки придбаних цінних паперів відносяться за рахунок акціонерів банку.  Окремими функціями наділено Центральний банк. Центробанк - це емісійний банк, тобто, він наділений правом емісії грошових знаків в обіг. Характерними для Центрального банку є наступні функції:  Ø Емісія і контроль грошового обігу;  Ø Функція резервного центру банків;  Ø Управління державним боргом;  Ø Поповнення держбюджету;  Ø Виконання ролі "кредитора" останньої інстанції "банку - банків";  Ø Проведення наукових досліджень;  Ø Контроль і вплив на комерційні банки;  Дати визначення функцій банку можна приблизно таке: різні види операцій банків з грошима і цінними паперами, надання фінансових послуг уряду, підприємствам, громадянам, а також іншим банкам