- •Конспект лекцій
- •Передмова
- •Лекція 1 Зміст лекції
- •Тема 1. Правове та нормативне регулювання охорони праці.
- •Тема 2. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Вступ. Загальні питання охорони праці
- •Тема 1. Правове та нормативне регулювання охорони праці
- •1.1. Загальні закони України та нормативно-правові документи про охорону праці
- •1.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.2. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці
- •1.4. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.5. Планування та фінансування охорони праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •2.1. Система управління охороною праці
- •2.2. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці, їх основні права та повноваження
- •2.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Рекомендована література
- •Лекція 2 Зміст лекції
- •Тема 3. Організація охорони праці на підприємстві.
- •Тема 4. Навчання з питань охорони праці.
- •Тема 5. Профілактика травматизму та професійних захворювань.
- •Тема 3. Організація охорони праці на підприємстві
- •3.1. Основні принципи, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві (в організації, установі)
- •3.2. Служба охорони праці на підприємстві
- •3.3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3.4. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •3.5. Стимулювання охорони праці
- •3.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •Тема 4. Навчання з питань охорони праці
- •4.1. Принципи організації навчання з питань охорони праці
- •4.2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці під час прийняття на роботу і в процесі роботи
- •4.3. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах
- •4.4. Інструктажі з питань охорони праці
- •Тема 5. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •5.1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •5.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •5.3. Розподіл нещасних випадків (виробничого та невиробничого характеру) та виробничих травм за ступенем тяжкості
- •5.4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •5.5. Аналіз виробничого травматизму
- •Рекомендована література
- •Лекція 3 Зміст лекції
- •6.1. Основи фізіології праці
- •6.2. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •6.3. Загальні підходи до оцінки умов праці
- •6.4. Ергономіка й охорона праці
- •Тема 7. Повітряне середовище виробничих приміщень
- •7.1. Робоча зона, повітря робочої зони та мікроклімат робочої зони
- •7.2. Забруднення повітряного середовища та гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •7.3. Вентиляційний режим виробничих приміщень
- •Тема 8. Освітлення виробничих приміщень
- •8.1. Основні світлотехнічні визначення
- •8.2. Класифікація виробничого освітлення та основні вимоги до виробничого освітлення
- •8.3.Нормування освітлення, розряди зорової роботи
- •Рекомендована література
- •Лекція 4 Зміст лекції
- •Тема 9. Виробничий шум, ультра- та інфразвук й виробнича вібрація.
- •Тема 10. Електромагнітні поля та випромінювання різної фізичної природи та частотних діапазонів. Іонізуюче випромінювання.
- •Тема 9. Виробничий шум, ультра- та інфразвук й виробнича вібрація
- •9.1. Фізичні характеристики звукового поля, нормування та вимірювання рівнів шуму; вплив шуму на організм людини
- •9.2. Ультразвук та інфразвук
- •9.3. Фізичні характеристики вібрації, нормування та вимірювання рівнів рівнів вібрації; вплив вібрації на організм людини
- •Тема 10. Електромагнітні поля та випромінювання різної фізичної природи та частотних діапазонів. Іонізуюче випромінювання
- •10.1. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •10.2. Випромінювання оптичного діапазону
- •10.3. Іонізуюче випромінювання
- •Рекомендована література
- •Лекція 5 Зміст лекції
- •Тема 11. Загальні вимоги безпеки праці.
- •Тема 11. Загальні вимоги безпеки праці
- •11.1. Безпечність праці в системі «людина-машина-середовище»
- •11.2. Загальні вимоги безпеки до виробничого (технологічного) обладнання та процесів
- •11.3. Вимоги безпеки під час роботи транспорту
- •11.4. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •11.5. Безпечна експлуатація трубопроводів і посудин, які працюють під тиском
- •Рекомендована література
- •Лекція 6 Зміст лекції
- •Тема 12. Електробезпека.
- •Тема 12. Електробезпека
- •12.1. Загальні питання електробезпеки та дія електричного струму на організм людини
- •12.2. Види електротравм та чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •12.3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •12.4. Основні причини електротравм та умови ураження людини електричним струмом
- •12.5. Безпечна експлуатація електроустановок
- •12.6. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Рекомендована література
- •Лекція 7 Зміст лекції
- •Тема 13. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
- •Тема 13. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •13.1. Горіння та показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •13.2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю та класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень та зон
- •13.3. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •13.4. Пожежна сигналізація та способи і засоби пожежогасіння
- •13.5. Вивчення правил пожежної безпеки та дії персоналу при виникненні пожежі
- •Рекомендована література
13.2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю та класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень та зон
Основою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивних та планувальних рішень на промислових об'єктах, а також інших питань забезпечення їхньої вибухопожежобезпеки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського та невиробничого призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою (НАПБ Б.07.005-86).
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.
Відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначання категорії є надлишковий тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (завантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок територій. Таким чином, усі приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні.
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визначається «Правилами улаштування електроустановок» (ПУЕ-84) і ДНАОП 0.00-1.32.01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
Пожежонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.
Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа і П- ІІІ.
Клас П-І – зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.
Клас П-ІІ – зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я понад 65 г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.
Клас П-ІІа – зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини, що нездатні переходити у завислий стан.
Клас П-ІП – зони, що розташовані ззовні та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, або тверді горючі речовини.
Згідно з ПУЕ, в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру керування і захисту, світильники рекомендується застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.
Вибухонебезпечна зона - це простір у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на шість класів: В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа .
Клас В-І – зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості та з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окисниками вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.
Клас В-Іа – зони приміщень, в яких вибухонебезпечна концентрація газів і парів можлива лише внаслідок аварії або несправності.
Клас В-Іб – ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають наступні особливості:
– горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум'я (15% і більше) та різкий запах;
– при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об'єм, не більший 5% загального об'єму приміщення (зони);
– горючі гази і ЛЗР використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами.
Клас В-Іг – простір навколо зовнішніх установок, які містять горючі гази або ЛЗР (наземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами, естакад для зливання і наливання ЛЗР тощо).
Клас В-П – зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних, режимах роботи.
Клас В-ІІа – зони, аналогічні зонам класу В-П, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.
Якщо об'єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5% вільного об'єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки.
У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.0-20-76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватися броньований кабель. Світильники для класів В-І, В-ІІ, В-ІІа також повинні мати вибухозахищене виконання.
Категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ повинні бути позначені відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих та складських приміщень.
Клас пожежонебезпечної та вибухонебезпечної зони визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатуючої організації у залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища.
Залежно від класу зони згідно з вимогами ПУЕ і ДНАОП 0.001.32-01 визначається тип виконання електроустаткування, що є одним з головних напрямків у запобіганні пожежам і вибухам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови підтримання допустимих режимів його експлуатації.
Усі електричні машини, апарати і прилади, розподільні пристрої, трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електропроводки, струмоводи, світильники, тощо повинні використовуватися у виконанні, яке б відповідало класу зони з пожежовибухонебезпеки, тобто мати відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно ГОСТ 14254, ПУЕ-84 і ДНАОП 0.00-1.32-01.
Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і ступеню захисту оболонки згідно з чинними нормативами.
