2.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці

Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Представники громадського контролю турбуються про створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загроз життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Професійні спілки здійснюють проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого середовища, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, беруть участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надають свої висновки про них, вносять роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержують від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють уповноважені найманими працівниками (уповноважені трудовим колективом) особи, які мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці. Для виконання цих обов’язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання цієї особи та забезпечує її необхідними засобами. Не можуть бути ущемлені будь-які законі інтереси працівників у зв’язку з виконанням ними обов’язків уповноважених. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за угодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжити роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Уповноважені також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Рекомендована література

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник – Львів: УАД, 2006 – 336 с.

2. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.

3. Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.:Факт, 2005. – 480 с.

4. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.