Стоматологічна допомога дітям

Первинна стоматологічна допомога дітям міста здійснюється спеціально організованими постійно діючими (стаціонарними) кабінетами в школах та інших навчальних закладах. Норматив організації - наявність 800 і більше учнів. Ці кабінети підпорядковані дитячій стоматологічній поліклініці (відділенню) на території обслуговування.

Основні функції кабінетів: первинна і вторинна профілактика карієсу, гігієнічне виховання і навчання дітей (ГВІН), планова санація порожнини рота і санація при звертанні за стоматологічною допомогою, екстрена допомога, облік і звітність, аналіз діяльності.

Діти, які проживають в містах з чисельністю дитячого населення менше як 25 тисяч, отримують стоматологічну допомогу у відповідних відділеннях центральних районних лікарень (ЦРЛ) та міських (районних) загальних або стоматологічних поліклінік. Такі відділення організуються з розрахунку 0,27 посади лікаря-стоматолога і лікаря-стоматолога-хірурга (сумарно) на 1000 дитячого населення.

Функції відділення: профілактична робота, ГВІН, централізована і децентралізована планова санація, допомога при звертанні, диспансеризація, екстрена і невідкладна допомога, ведення обліку і звітності, аналіз діяльності.

При наявності в місті більше як 25 тис. дитячого населення організується міська дитяча стоматологічна поліклініка.

Сільське дитяче населення отримує стоматологічну допомогу поетапно - в сільській лікарській амбулаторії (дільничній лікарні); в дитячому стоматологічному відділенні ЦРЛ чи районної стоматологічної поліклініки; а при потребі - в обласній дитячій стоматологічній поліклініці (дитячому відділенні обласної стоматологічної поліклініки).

Стаціонарна стоматологічна допомога дітям надається у відповідних відділеннях (палатах) обласних (міських) дитячих лікарень. Крім цього, для надання стоматологічної допомоги дітям, що лікуються в стаціонарах, організовуються стоматологічні кабінети (змішаний прийом) з розрахунку 1 посада лікаря-стоматолога дитячого на 300 ліжок.

Диспансерний метод в роботі дитячих стоматологічних закладів

Основним завданням педіатричної служби є піклування про здоров'я дітей, яке починається до народження дитини (допологовий патронаж) і продовжується протягом усього періоду дитинства. Тому медичне обслуговування дітей має профілактичне спрямування, здійснюється на підставі спадкоємності (наступності) між всіма закладами, що надають лікувально-профілактичну допомогу дітям. Сказане стосується і дитячих стоматологічних установ.

Лікар-стоматолог дитячий обов'язково приймає участь разом з іншими лікарями-спеціалістами дитячих поліклінік (хірургом, отоларингологом, невропатологом, офтальмологом і спеціалістами за показаннями) в комплексних медичних оглядах дітей, які проводяться на першому році життя, у трьохрічному віці, перед поступленням в школу, а також щорічно під час навчання в школі. Завданням таких профілактичних оглядів є виявлення патології та визначення рівня фізичного розвитку дітей. На підставі обстеження дитини всі лікарі-педіатри, в тому числі і лікар-стоматолог, вносять записи в «Індивідуальну карту розвитку дитини» (ф. № 112/о) та формулюють рекомендації, а дільничний лікар-педіатр (шкільний лікар) в підсумку визначає рівень фізичного розвитку і групу здоров'я:

Тому дуже важливо, щоб лікар-стоматолог при огляді зафіксував: кількість і вчасність прорізування та зміни зубів (що є одним із критеріїв оцінки біологічного розвитку), наявність карієсу і ступінь його активності (І, II, ІП), стан прикусу, а при наявності аномалії прикусу - причини і фактори ризику, оцінку стану пародонта і гігієнічний індекс. Дітей, що мають карієс зубів Ш ступеня активності, педіатр відносить до третьої групи здоров'я, а дітей із сформованою аномалією прикусу, що зумовлює порушення відкусування і пережовування їжі, - в другу групу здоров'я.

Під час таких профілактичних оглядів санацію порожнини рота зазвичай не проводять, а тільки визначають потребу в ній, тобто формулюють індивідуальну програму лікувальних та профілактичних заходів.

Диспансерний метод в дитячих стоматологічних закладах прийнято проводити поетапно: планова санація, активне динамічне спостереження, профілактика та реабілітація в системі диспансеризації і т.д.

Перший етап - планова санація порожнини рота, яка передбачає лікування карієсу зубів у дітей організованих дошкільних та шкільних колективів, позволяє утримувати зуби дітей в доброму стані, відновити втрачену в результаті карієсу основну функцію - розжовування їжі.

Головною метою першого етапу є досягнення повного охоплення санацією порожнини рота всього дитячого населення, що обслуговується поліклінікою. Для цього на санацію порожнини рота виділяють максимальну кількість лікарів поліклініки. Роботу можна вести бригадами, децентралізовано і централізовано.

В цей період в поняття «санація порожнини рота» слід вкладати мінімальний, тільки найнеобхідніший зміст: лікування неускладненого і ускладненого карієсу зубів, видалення зубів, котрі не підлягають лікуванню. В лікуванні періодонтитів тимчасових зубів більш широко слід використовувати методи імпрегнації вмісту в кореневих каналах і методи видалення зубів.

При цьому під час огляду і санації порожнини рота лікареві слід пам'ятати про те, що отримана в цей період інформація має стати основою для формування диспансерних груп спостереження і складання плану диспансеризації дітей в наступні роки, а також для складання програми профілактичної роботи. Тому при первинному огляді в дитячій стоматологічній поліклініці (при звертанні чи при плановій централізованій санації), в кімнаті здорової дитини сімейної амбулаторії, в молодшій групі дитячого дошкільного закладу на кожну дитину, в якому б віці не починався її огляд, заводять «Карту диспансерного спостереження» (ф. № ОЗО/о). За даними, отриманими від батьків, з історії розвитку дитини, з шкільної карти чи за спеціальним запитом стоматолога, а також за даними огляду сюди вписують показники загального статусу, відомості про чинники ризику, частоту гострих захворювань та наявність хронічних, роблять позначку про групу здоров'я.

Під час спеціального огляду, метою якого є виділення диспансерних груп дітей у відповідності із стоматологічними захворюваннями, лікар виявляє сформовану патологію, ознаки та початкові стадії патологічних процесів, що формуються, а також старається побачити і виявити причини, котрі сприяють або створюють фон для розвитку захворювань. При цьому дитячий стоматолог одночасно виконує функції педіатра, стоматолога-терапевта, хірурга та ортодонта.

Після завершення оформлення документації, огляду дітей і закінчення санації порожнини рота лікар розподіляє (по картах) дітей на групи для подальшого диспансерного спостереження, терміни повторних оглядів яких будуть різними.

Після закінчення роботи з дітьми перших трьох років життя лікар виділяє три диспансерні групи:

- перша група - здорові діти;

- друга група - здорові діти, але мають «чинники ризику» у виникненні карієсу зубів і аномалій прикусу;

- третя група - діти, що мають вади розвитку зубів (гіпоплазії); гіпоплазії, ускладнені карієсом; гіпоплазії, що поєднуються з карієсом; карієс зубів; відхилення у формі щелеп та прикусу до трьох років, а також інші захворювання щелепно-лицевої ділянки (пухлини, наслідки травм, остеомієліти).

Після закінчення роботи з дошкільнятами лікар-стоматолог виділяє також три групи дітей:

• здорові;

• здорові, але з «чинниками ризику» і діти з аномаліями прикусу, що формуються;

• діти із стоматологічними захворюваннями - з вадами розвитку зубів і карієсом, з пародонтальним синдромом соматичних захворювань, рецидивуючими афтами слизової оболонки рота, аномаліями прикусу, що потребують апаратурного лікування, а також діти після операцій з приводу пухлин (до зняття з обліку у хірурга).

Після завершення роботи із школярами лікар виділяє три групи, орієнтуючись на провідне стоматологічне захворювання (найчастіше карієс зубів) в залежності від ступеня активності:

• перша група - здорові діти і ті, що мають перший ступінь активності карієсу; діти з гінгівітами, зумовленими негігієнічним утриманням порожнини рота, неякісними пломбами та іншими місцевими чинниками; діти з аномаліями будови вуздечок губ та язика;

• друга група - діти з другим ступенем активності карієсу; діти з гінгівітами, зумовленими аномаліями прикусу, що вимагають ортодонтичного лікування;

■ третя група - діти з третім ступенем активності карієсу; локалізованим пародонтитом, пародонтальним синдромом і пародонтозом; вогнищевою демінералізацією та іншими вадами розвитку зубів; діти, що знаходяться на апаратурному ортодонтичному лікуванні; діти з хронічними захворюваннями внутрішніх органів (IV, V група здоров'я). Другий етап — активне динамічне диспансерне спостереження. Після визначення групи спостереження для кожного оглянутого лікар-стоматолог розробляє індивідуальний план профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів. Частота повторних оглядів і санації порожнини рота є різною: дітей, яких під час первинного огляду віднесли до першої диспансерної групи, спостерігають 1 раз в рік; дітей, що належать до другої групи - 2 рази в рік і дітей з різними захворюваннями - в терміни, які визначаються інтенсивністю розвитку патологічного процесу (не рідше 3 разів в рік).

Паралельно проводяться заходи групової та індивідуальної профілактики, а саме: санітарно-просвітня робота, навчання навичкам гігієни ротової порожнини, застосування фторовмісних лікарських засобів, імуномодуляторів, вітамінів, ремінералізуючих розчинів, гелей, лаків, а також спеціальних режимів харчування тощо.

Робота за цим методом дозволяє отримати позитивний ефект, що проявляється високим охопленням дітей плановою стоматологічною допомогою, значним зниженням кількості видалених за рік постійних зубів і кількості ускладнених форм карієсу в постійних та тимчасових зубах. При цьому змінюється і обсяг роботи лікаря: на кожну тисячу дітей зменшується кількість оглядів протягом року, кількість пломб за день.