2.2 Теоретичні основи дослідження

Перший розділ, теоретичний, містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ і процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд джерел наукової інформації, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукових, навчально-методичних інформаційних джерел (у тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінювання діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти у наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу курсової роботи.

2.3 Аналітико-дослідницька частина

Другий розділ традиційно присвячується інформаційно-описовому та статистично-аналітичному обґрунтуванню тематичної проблематики, у рамках якої представляється методологія та методика дослідження. Виходячи з логіки виконання курсового дослідження та структурної побудови курсової роботи, другий розділ складає інформаційно-аналітична частина. Тут розкриваються сучасні погляди і підходи до розв'язання проблематики у контексті конкретної ситуації управлінської діяльності органу державної влади/місцевого самоврядування. Доцільно розкрити зміст проблеми, що досліджується, з використанням фактичних даних у тих чи інших аспектах діяльності органів державної влади/місцевого самоврядування.

У цьому розділі можна докладно зупинитися на висвітленні методичних аспектів теми дослідження, розглянути їх з різних позицій. Для цього доцільно провести огляд наукової інформації щодо методів дослідження, виявити розходження в основних підходах і поглядах на проблему, висвітлити головні практичні положення й їхні розбіжності з практикою діяльності конкретного органу влади. При цьому можна проілюструвати власні дослідження статистичними даними або соціологічним опитуванням, зведеними у табличні дані, або іншими даними, представленими у формі графіків, схем, діаграм тощо.

Опис, характеристика сучасного стану предмету та об'єкту дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в органах влади, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться у додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу здобувач має зібрати фактичні дані за предметом та об'єктом дослідження.

Джерелом інформації є планові та фактичні показники діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень, та інших методів збирання первинної інформації, які використовує здобувач під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

• поставлені завдання;

• програму, за якою завдання будуть вирішуватись;

• базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами інформації – за формами звітності);

• формули розрахунку;

• блок-схему алгоритму розв'язання завдань (у разі потреби);

• результат – у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

• аналітичний опис результату.

Кожне дослідження повинне базуватися на основних закономірностях і принципах теорії та практики управління, досягненнях наукової думки, обґрунтованих і систематизованих твердженнях, представляючи собою конкретизацію (а частіше – їх наслідок) стосовно досліджуваного об'єкту з необхідною аргументацією.

Дослідник має грамотно оперувати поняттями і термінами державно-управлінської термінології, поняттями і методами наукових дисциплін, стежити за тим, щоб вузькоспеціальні терміни вживалися у правильному контексті.

У другому розділі обґрунтовується вибір конкретних методів вирішення поставлених завдань, розробляються основні моделі такого рішення, проводиться аналіз існуючих підходів і методів у певній сфері державного управління, визначаються та обґрунтовуються відповідні моделі удосконалювання державно-службової діяльності або адміністрування. Модель вирішення дослідницьких завдань містить критерії рішення, основні обмеження, вимоги до точності або оцінювання ефективності механізму (моделі), що має досягатись. Така модель може бути представлена у вигляді аналітичного опису послідовності визначених дій, або у формі опису її алгоритмічної реалізації практичних заходів, управлінських операцій тощо. Однак, не слід захоплюватися надмірною схематизацією або ідеалізацією теоретичних побудов, деталізацією загальновідомих способів теоретичного моделювання. Основний акцент потрібно зробити на елементах конкретного використання проектних заходів. У курсовій роботі можуть використовуватися різноманітні моделі: системно-структурного чи функціонального аналізу, логіко-інформаційної побудови експертного оцінювання. У будь-якому випадку в аналітичному розділі повинні бути визначені методи об'єктивної оцінки ефективності пропонованих проектних рішень.

Перевагою роботи, безумовно, має стати використання офіційних даних службового характеру з практики конкретних виробничих суб’єктів, їх підрозділів, зрозуміло, якщо ці відомості не є закритими. Такі відомості можуть бути почерпнуті у ході практики/стажування (навчального стажування або в інших формах участі здобувача у роботі державних органів).

Характеристика й аналіз діяльності органу державної влади – бази дослідження. Підвищення ефективності та якості системи управління, удосконалення механізмів державного управління, інформатизація органу державної влади, раціоналізація й оптимізація функцій державного управління складають головну мету дослідження. Характеристика й аналіз діяльності органу державного управління та відповідних служб проводяться від загального до локального з наступним поглибленням і розширенням.

Завершується перший розділ формуванням загальних вимог до вихідної інформації до проектної частин, де вони конкретизуються.

Теоретичні та методичні розробки автора курсової роботи можуть представляти: обґрунтування нових критеріїв або показників, що характеризують діяльність органу державної влади; методику виявлення залежностей між організованістю та показниками ефективності; модель прогнозування результатів управління у цілому і за окремими параметрами. Основна увага має приділятися обґрунтуванню та переконливому доказу корисності й ефективності запропонованих автором теоретичних і методичних підходів та рішень.