Обсяг другого розділу – у межах 25-30% загального обсягу курсової роботи.

2.4 Обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення предмету за об’єктом дослідження

В останньому розділі рекомендується зупинитися на прикладному значенні дослідження, розкрити результати аналізу, які проводились у попередніх розділах. Особливе значення варто приділити аргументації висунутих пропозицій, пошуку шляхів і засобів їх ефективної реалізації у практиці управління. Тут, якщо це не зроблено у попередньому розділі, надається правове обґрунтування визначеної проблеми, розкривається сутність відповідних законодавчих актів і правових норм у сфері державного регулювання.

Отже, проектний розділ присвячується обґрунтуванню та опису пропозицій, що містять практичні рекомендації, висловлені здобувачем. Проектні пропозиції ґрунтуються на конкретних результатах аналізу діяльності органу державної влади, наданих в аналітичній частині, а також на методологічному підході, вихідних принципах, положеннях і методах, викладених у попередньому розділі.

Структура проектної (практичної) частини має бути складена так, щоб автор зміг розкрити змістовну складову тих практичних задумів і рішень, які спрямовані на досягнення цілей і завдань дослідження. У підрозділах цієї глави обґрунтовуються пропозиції, рекомендації з реалізації заходів, що, на думку дослідника, було б корисно застосувати у практиці діяльності органу державної влади. Вирішення управлінських завдань проводиться з метою модернізації управління, підвищення його ефективності, усунення наявних недоліків. Пошук заходів щодо раціоналізації й оптимізації управління, вибір конкретних варіантів їхньої реалізації з обов'язковим обґрунтуванням – основний зміст і необхідна вимога до виконання практичного розділу курсової роботи.

У процесі дослідницького пошуку, практичних заходів і обґрунтування їхньої переваги перед фактичним станом справ у визначеній сфері управління існують різні підходи.

Нормативний підхід, при якому розроблювальні заходи ґрунтуються на конкретних нормативних матеріалах як загального характеру, так і внутрішньо організаційних. Особлива увага приділяється правовим, а також актам законодавчого характеру, прийнятим органами державної влади і місцевого самоврядування.

Науково-методичний підхід припускає при розробці заходів ґрунтуватися на прямому або непрямому використанні вимог, методик і рекомендацій наукових досліджень, розробок науково-дослідних програм навчальних і наукових установ.

При використанні інноваційного досвіду сучасної діяльності органів державної влади враховується аналіз їх історичного досвіду, а також досвіду аналогічних закордонних структур та інституцій. Тут важливий порівняльний аналіз умов функціонування об'єкт, що досліджується.

Експертний підхід використовується в умовах високої невизначеності. Тобто тоді, коли заходи ґрунтуються на результатах експертного оцінювання, проведених здобувачемом у ході курсового проектування безпосередньо на об'єкті дослідження.

Моделювання варіантів пропозицій з впровадження практичних заходів та їх обґрунтування можуть проводитися з використанням економічних, правових, розрахунково-аналітичних та інших підходів.

Рекомендації, розроблені у практичній частині, повинні бути викладені досить докладно і досконало, з необхідним ступенем деталізації та конкретності. Допоміжні матеріали варто виносити у додатки. Доцільно починати з розробки більш загальних, масштабних заходів і завершувати конкретними, але усі вони мають бути ув'язані з поточним станом системи державного управління. У даному розділі курсової роботи бажано передбачити підрозділ, присвячений реалізації запропонованих заходів і шляхів впровадження їх в практику управління.

Кожний розділ, що складає структурну частину курсової роботи, має завершуватися узагальнюючими висновками.

Обсяг третього розділу може становити до 30-35% загального обсягу курсової роботи.