47. Класифікація джерел наукової інформації

Класифікацію друкованих джерел інф., які викор. у наукових дослідженнях, подано у таблиці.

„Класифікація друк. джерел інф.”

1. Офіційні. Публікації законодавства, норм.-прав. актів державних і господарських органів управл.

2. Наукові. Результати наукових, експеримент. та ін. дослідж. у різних сферах знань

3. Науково-популярні. Відомості з різних галузей науки і техніки, признач. для ознайом. непрофесійного загалу читачів

4. Підручники. Знання наук. і приклад. характеру, зведені у систему, признач. для педагог. цілей.

5. Виробничі. Знання з технології, техніки, орг-ї виробництва, менеджменту, маркетингу бухгалтер. обліку і аудиту та інші призначені для викор. у практ.д-ті фахівцями певного профілю.

6. Довідкові. Містять коротку наукову і прикладну інф. для ознайом. фахівців з певної галузі знань, а також для наук. досл. і проф. д-ті

7. Нормативно-виробничі Правила, норми і нормативи, технологічні вимоги, стандарти, призначені для викор. у виробництві, менеджменті, маркетинг та ін. практичній д-ті.

8. Рекламні. Відомості про вироби, послуги, які рекомендуються з метою залучення покупця

9. Патентно-ліцензійні Право на викор. інтелект. власності, трудову д-ть у певній сфері виробництва або бізнесу.

10. Проспекти Видання рекламного характеру, що стосуються конкретного виду товару машин, устаткування для залучення покупців

11. Каталоги. Нормативно-виробничі довідники різних видів знань наук. прикладного характеру

12. Інформаційні. Систематичні відомості про видані праці з питань науки і практичної д-ті у різних галузях національної економіки

Друковані джерела інф., які викор. у наук. дослідж., представлені поліграф. виробництвом у формі книг, брошур, рекламних буклетів та ін.

Машинописні документи – носії інф., які не пройшли редакційно-видавничу обробку і не видані засобами поліграфії (наук.-технічні звіти, Д обліку господар. д-ті, дисертації та ін.).

У науково-інф. діяльності прийнято поділ Д НТІ на дві категорії: первинні і вторинні.

Первинні документи мають переважно нові наук.-технічні відомості, які є результатом наук.-дослідної д-ті, проектно-конструкторської і практич. д-сті (Д відображ. господарські операції) або нове осмислення відомих ідей і фактів. До них відносять більшість книг (виняток становлять довідники), період. видання, наук.-технічні звіти, дисертації, депоновані рукописи тощо.

Вторинні документи є результатом переопрацюв. одного або кількох первинних Д. До втор. Д відносять б/фічні описи, анотації, реферати, огляди, довідкові та інф. видання, переклади, бібліотечні каталоги, б/фічні покажчики і картотеки тощо.

Отже, документальні джерела інф. є найбільш достовірними носіями інф., тому вони широко застос. у наукових дослідженнях з економіки.

Інформацію поділяють на:

- оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів;

- релеративну, що міститься в описах прототипів наукових завдань;

- реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах;

- сигнальну (вторинну) – інф. поперед. повідом.;

- довідкову (вторинну) - систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.

Отже, при опрац. інф. її можна поділ. на 2 групи.

Перв. інф.- це вихідна інф., яка є результ. безпосер. соціологіч. експеримент. досл., вивч. практич. досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

Втор. інф.- це результат аналіт. обробки та публікації інф. з теми дослідж. (це опублік. Д, огляд інф. з теми). Це:

- інф. видання (сигнальна інф., реферат. журнали, експрес-інф., огляди);

- довідкова література (енциклопедії, словники);

- каталоги і картотеки;

- бібліографічні видання.