- •1.Наука як сфера діяльності суспільства
- •2.Основні поняття науки
- •4.Науково-дослідницька діяльність студентів у вузах
- •3.Значення розвитку науки у сучасних умовах
- •5.Загальні принципи орг.-ції наук діяльності
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •6.Характеристика ділових якостей науковця
- •7.Організація робочого дня науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •9.Організація робочого місця науковця
- •22.Експеримент як метод досл
- •11.Сутність та функції методології досл. Поняття «методика досл»
- •13.Класиф методів досл
- •20.Спостереження як метод досл
- •15.Методи, що викор на емпіричному та теоретичному рівнях досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •19.Розробка програми соціол досл
- •32.Дипломна робота як кваліфікаційне досл
- •21.Опитування як метод досл
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •26 Поняття про моніторинг як науковий метод
- •25. Характеристика бібліометричних методів документознавчих досліджень
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •16.Методи теорет досл.
- •27. Використання прогностичних методик в документознавчих дослідженнях
- •28. Характеристика методу Делфі
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •31. Методика застосування моделі Байєра як вид прогностичних методик.
- •37. Поняття та функції наукових публікацій.
- •39. Види наукових публікацій.
- •38. Оформ. Результатів наукових досліджень.
- •46.Монографія як вид наукової публікації
- •45. Тези наук. Доповіді як результат оприлюдн. Результатів науково-дослідної роботи
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •43. Особливості підготовки наукових статтей
- •44. Методика підготовки наукових доповідей
- •40. Особливості текстів наук. Публікацій
- •41. Застос. Мовних кліше у наук. Публікаціях
- •42. Методика підготовки наук. Публікацій
- •18.Осн етапи соціол. Дослідження.
- •4.Науково-дослідн. Діяльність студентів у вузах
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
- •22.Експеримент як метод досл.
- •23.Форм. Вибіркової сукупності респондентів в процесі проведення соціол досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •21.Опитування як метод досл.
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •16.Методи теорет досл.
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •28. Характеристика методу Делфі
- •38. Оформл. Результатів наукових досліджень.
- •39. Види наукових публікацій.
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
29. Характеристика методів сценаріотехніки
Розвинена, відпрацьована система побудови сценаріїв отримала назву сценаріотехніки – сукупності методологічних правил, методичних прийомів і процедур з і складання прогнозних сценаріїв розвитку подій. Своєї повноти сценування подій набуває у грі, коли написані сценарії розігруються учасниками дослідження задля одержання більш повної і завершеної картини ситуації, що прогнозується. Сценарний метод (метод складання сценаріїв, метод сценаріотехніки) – ств. описової картини розвитку подій і їх майбутнього стану.
Етапи:
· підготовка сценарію - виявлення найсуттєвіших рис описуваного явища ( створення системної моделі описуваного об’єкта );
· написання сценарію – послідовний, поетапний опис того, що може відбутись, з максимальним врахуванням всіх чинників.
16.Методи теорет досл.
Серед методів теоретичних дослідж. слід, передусім, назвати історичний, термінологічний, функціонал., системний, когнітив., моделюв. та ін.,
До методів теоретичного дослідження слід віднести метод сходження від абстрактного до конкретного. Сходження від абстрактного до конкретного – це загальна форма руху наукового пізнання, закон відображення дійсності і мислення.
Згідно з цим методом мислення бере свій початок від конкретного в дійсності до абстрактного в мисленні і від нього – до конкретного в мисленні.
Метод Ідеалізації – конструювання подумки об'єктів, яких немає в дійсності або які практично нездійсненні. Мета ідеалізації: позбавити реальні об'єкти деяких притаманних їм властивостей і наділити (подумки) ці об'єкти певними нереальними і гіпотетичними властивостями. При цьому мета досягається завдяки:
•багатоступінчастому абстрагуванню;
•переходу думки до кінцевого випадку розв. якоїсь властивості;
•простому абстрагуванню.
Формалізація – метод вивч. різноманіт.об'єктів шляхом відображ. їхньої структури в знаковій формі за доп. штучних мов, напр. мовою математики.
Переваги формалізації:
•вона забезп. узагальненість підходу до виріш. проблем;
•символіка надає стислості та чіткості фіксації значень;
•однозначність символіки (уникаємо багатозначності звичайної мови);
•дає змогу формувати знакові моделі об'єктів і замінювати вивчення реальних речей і процесів вивченням цих моделей.
Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якою деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил. Аксіоматичний метод є одним з най пошир. способів наук. пізнання. Особливо широко він застосовується в математичних науках.
30. Особливості методу перехресного впливу:
Цей метод на першому етапі свого застосування також спирається на використання експертних оцінок стосовно подій, які могли б охарактеризувати майбутнє на певному відтинку часу. Наприклад, якщо здійснюється спроба вивчити майбутній розвиток індустрії телекомунікацій, перш за все необхідно визначити, які важливі події, що можуть відбутися, найбільш повно відбивали б сценарії розвитку цього сектору промисловості.
Щойно будуть визначені найважливіші події Пi,=1,...,N, що можуть адекватно охарактеризувати сценарії майбутнього у конкретному секторі промисловості, виконується оцінка ймовірностей здійснення кожної з цих подій. Вони визначаються як прості чи вихідні ймовірності Po(П1),...,Po(Пn).
Наступним кроком є побудова так званої матриці перехресного впливу. Вона має розмірність N x N, де N — кількість вибраних подій. Ця матриця визначає взаємовплив подій.
Напр., якщо здійснювалося передбачення щодо розвитку умовної галузі промисловості, для якої були визначені 4 важливі майбутні події, то матриця перехресного впливу може мати такий вигляд.
З наведеної матриці видно, що, на думку експертів, з якими проводилися консультації, перша подія (П1) впливає на третю подію (П3). Друга подія (П2) впливає на четверту (П4), яка, у свою чергу, впливає на другу (П2). Після цього проводиться оцінка ймовірностей того, що визначені події відбудуться: (РП(Пі)), і = 1,...,N.
Для цього викор. методи моделювання складних систем, зокрема імітаційного моделювання, стохастичного моделювання та деякі інші. Після того, як оцінки ймовірностей (РП(Пі)), і = 1,...,N отримані, проводиться ще один етап моделюв. з застосуванням тих самих методів для отримання оцінок виникн. кожного можливого сценарію (Pc(Cj)),
Зазначимо, що наведена методика на першому етапі фактично грунтується на застосуванні методу Делфі, результати якого використовуються для обчислення оцінок ймовірностей можливих сценаріїв розвитку майбутнього згідно з описаною процедурою. Набір найбільш імовірних сценаріїв і становить основу для передбачення майбутнього.
