Біологічно активні речовини слинних залоз і слини

Гормони та інші біологічно активні речовини (БАВ) слинних залоз надходять у кров і слину і, мають широкий спектр дії, регулюють мінералізацію зубів і кістяка, метаболізм білків, ліпідів і вуглеводів, ріст, розвиток тканин різного гістогенезу, а також впливають на гемоциркуляцію і адаптивні механізми організму.

Зі слиною виділяються гормони наднирникових залоз, статевих залоз, щитовидної залози. Катехоламіни слини, імовірно, мають не тільки походження наднирникових залоз, але синтезуються також у симпатичних нервах слинних залоз. Існує паралелізм між рівнем гормонів у крові і слині. Вміст гормонів у слині в середньому відповідає 10-15% від їхньої концентрації в крові.

Слинні залози синтезують ряд пептидних гормонів: інсулін, соматостатин, вазоактивний інтерстінальний пептид. Вони здатні виконувати функції нейромедіаторів і нейромодуляторів. Одні інгібують синаптичну передачу, інші її активують, роблячи таким шляхом вплив на клітинний метаболізм.

Паротин - гормон привушних залоз білкової природи, з молекулярною масою більш 100 кДа. Виділений із тканини залоз для клінічного застосування. Паротин оказує гіпокальцимічну дію, що обумовлено посиленням надходження кальцію в обвапнені тканини - кістки і зуби, а також підвищує інтенсивність обміну кальцію і фосфору. Посилення мінералізації зубів під впливом паротина обґрунтовує його клінічне застосування при пародонтиті і захворюваннях опорно-рухового апарату. Паротин підвищує функціональну активність одонтобластів пульпи зубів, про що свідчить нагромадження в них білку і нуклеїнових кислот. Важливим фізіологічним ефектом, властивим паротину, є стимуляція макрофагальної системи. Паротин має інсуліноподібну дію на обмін вуглеводів і ліпідів. Заслуговують на увагу данні про гіпертрофію привушних залоз, що виникає задовго до розвитку явних ознак цукрового діабету. Ці дані підтверджують спільність інкреторної функції підшлункової і привушної залоз.

Слинні залози представляють багате джерело біорегуляторів, що володіють нейротрофичною дією. Крім того, слинні залози синтезують ряд факторів, що контролюють гемопоез: еритропоетін, фактор гранулоцитозу, тімоциттрансформуючий і колонієстимулюючий фактори. Припускають, що слинні залози беруть участь у механізмі видалення надлишків норадреналіну в плазмі крові Ці дані отримані на підставі порівняння концентрації норадреналіну в крові і слині після стимуляції слинних залоз.

Одним з важливих біорегуляторів слинних залоз є фактор росту нервів (ФРН). Фактор росту нервів - білок, що складає з двох поліпептидних ланцюгів з молекулярною масою близько 140 кДа. Основним джерелом синтезу ФРН є підщелепні залози. Контроль синтезу і секреції ФРН у слину і кров здійснюється щитовидною, наднирковими і статевими залозами. Активацію секреції ФРН слинними залозами здійснюють переважно α-адренорецептори. Виявлені статеві розходження у вмісті ФРН у слинних залозах: у самців воно вище в порівнянні із самицями, і це підвищення збігається з початком статевого дозрівання.

ФРН стимулює ріст, диференціровку симпатичних і сенсорних нейронів, що обґрунтовано в експериментах in vivo і в культурі тканини. ФРН стимулює синтез катехоламінів, шляхом підвищення активності тирозингідроксилази в симпатичних нейронах. Є відомості про те, що ФРН впливає на холінергичесну передачу в структурах ЦНС. Встановлено, що надлишок антитіл до ФРН викликає ушкодження симпатичних і сенсорних нейронів. Показана роль даного механізму у формуванні порушень розвитку нервової системи у дітей, що створює основу для виникнення нервово-психічних захворювань. Важливим представляється ранозагоювальна дія ФРН.

Фактор росту эпидермису (ФРЕ) є лігандом, який взаємодіє зі специфічними мембранними рецепторами, що знаходяться в епітеліальних і ендотеліальних клітинах, фібробластах і хондроцитах. Клітини проток підщелепних залоз - основне джерело ФРЕ. Крім того, синтез ФРЕ здійснюють також клітини інших залоз епітеліального походження (підшлункова залоза), макрофаги і фібробласти. ФРЕ - поліпептид, що складається з 53 амінокислотних залишків з молекулярною масою 6045 Да. ФРЕ міститься не тільки в слині, але і в інших травних соках (шлунковий, панкреатичний). Існує тісний зв'язок рівня ФРЕ в плазмі крові з функціональною активністю слинних залоз.

Біологічна дія ФРЕ виявляється в стимуляції проліферації і дозрівання епітеліальних клітин. Вважають, що даний механізм дії ФРЕ обумовлює передчасне прорізування зубів при його введенні немовлям тварин. Значний вміст ФРЕ в слині впливає на слизувату оболонку порожнини рота, забезпечує підтримку фізіологічного рівня регенерації епітелію і сприяє прискоренню загоєння ушкоджень. Відмічена протекторна дія ФРЕ на слизувату оболонку шлунка, що зв'язано з гальмуванням шлункової секреції і запобіганням утворення стресорних виразок. Важливо відзначити, що ФРЕ стимулює синтез колагену.

ФРЕ відноситься до пептидів з нейротрофічною дією. На тлі індукованої гіпертрофії слинних залоз він оказує нормалізуючу дію на тканини з порушеною трофікою. Імобілізаційний стрес різко підвищує секрецію ФРЕ з підщелепних слинних залоз і рівень його в плазмі крові. Вміст даного пептиду в слинних залозах самців вище, ніж у самиць. При цьому кастрація самців знижує синтез ФРЕ, а введення тестостерону підвищує його вміст у слинних залозах.

До біологічних регуляторів слини відносять фактор росту мезодерми. Пептид має молекулярну масу близько 26 кДа. Фактор росту мезодерми стимулює проліферацію епітеліальних клітин і розподіл фібробластів. Судинний фактор росту ендотелію виділяється підщелепними і привушними залозами, причому продукція пептиду в привушних залозах значно вище, ніж в підщелепних. Фактор росту ендотелію викликає гіперплазію мікросудин - ангіогенез.

Імовірно, ми ще мало знаємо про роль біорегуляторів слинних залоз, але їхній широкий спектр дії на систему травлення та інші фізіологічні системи в нормі і при патологічних процесах дозволяє затверджувати, що вони мають адаптивний ефект.

Універсальне значення в регуляції трофічних процесів в органах порожнини рота відводять системі циклічних нуклеотидів. Аденілатциклаза і гуанілатциклаза беруть участь у регуляції диференціювання клітин, імуногенезу та інших процесах життєдіяльності. Зміна активності аденілатциклази гуанілатциклази в змішаній слині хворих пародонтитом є важным механізмом патогенезу запального процесу тканин пародонта.

Оксид азоту (NO) виконує роль біорегулятора нервової, імунної, серцево-судинної і травної систем, включаючи слинні залози. Джерелом утворення NO є L-аргінін. Синтез NО каталізується гемвмісним ферментом NO-синтазою (NOC) (КФ 1.14.13.19). Існує декілька ізоформ NO-синтази: нейрональна (нNOC), ендотеліальна (еNОС) та індуцибельна (іNОС). Нейрональна і ендотеліальна NO-синтази є конституіційними ферментами. Синтез іNOC у різних клітиная (макро- і мікрофагах, фібробластах, гепатоцитах) індукують такі фактори, як інтерлейкін-1, ендотоксини, активні форми кисню, бактеріальні компоненти. Вважають, що джерелом синтезу NO у слинних залозах є нервові терміналі.

Будучи структурою, що має неспарений електрон, NO оказує ушкоджуючий вплив на мікроорганізми і чужорідні клітини, а при надлишковій продукції може ушкоджувати нормальні клітини організму. NO служить джерелом утворення його активованих форм (NO^·, NO^-, NO⁺, ONOO^-), що, ініціюючи перекісне окислювання ліпідів, забезпечують бактерицидну дія фагоцитів, а також цитотоксичний вплив на інші клітини. NO здійснює регуляторні функції за дапомогою внутрішньоклітинного посереднику - цГМФ. Дані про регуляторний вплив NO на слинні залози нечисленні. Приведено дані про те, що донор NO - L-аргінін - здатний збільшувати масу підщелепної залози, а також зменшувати активність α-амілази.

Таким чином, слинні залози синтезують багатий набір біологічно активних речовин, що роблять гуморальний і локальний вплив на органи порожнини рота і ряд фізіологічних систем організму.