- •Тема 1.5. Таксація лісових насаджень
- •1. Поняття про ліс, лісове насадження, деревостан та елемент лісу
- •3. Таксаційні показники деревостанів у насадженнях і способи їх визначення.
- •3.1. Походження деревостану
- •3.2. Склад деревостану
- •3.3. Форма деревостану або ярусність
- •3.4. Вік і вікова структура деревостану
- •Розподіл деревостанів за групами віку та їх протяжність при 10-річній протяжності класу віку
- •3.5. Середній діаметр
- •3.6. Середня висота
- •3.8. Повнота
- •3.9. Запас деревостану та його приріст
- •3.10. Товарність деревостану
- •Характеристика типів лісорослинних умов і типів лісу
- •Характеритсика підросту, підліску і живого надґрунтового покриву.
- •5.1. Таксація підросту
- •5.2. Таксація підліску
- •5.3. Таксація живого надґрунтового покриву
- •Таксаційна будова насаджень, її закономірності.
- •Закономірні взаємозв’язки між основними таксаційними показниками дерев у деревостанах.
- •Ряди розподілу кількості дерев за товщиною
Розподіл деревостанів за групами віку та їх протяжність при 10-річній протяжності класу віку
Вік рубки головного користування |
Група віку |
||||
молодняки |
середньовікові |
пристиглі |
стиглі |
перестійні |
|
Хвойні та твердолистяні (насіннєвого походження): |
|||||
111-120 |
I-IV (1-40) |
V-IX (41-90) |
X-XI (91-110) |
XII-XV (111-150) |
XVI i > (151 i >) |
101-110 |
I-IV |
V-VIII (41-80) |
IX-X (81-100) |
XI-XIV (101-140) |
XV i > (141 i >) |
91-100 |
I-IV |
V-VII (41-70) |
VIIІ-IX (71-90) |
X-XIII (91-130) |
XIV i > (131 i >) |
81-90 |
I-IV |
V-VI (41-60) |
VII-VIIІ (61-80) |
IX-XII (81-120) |
XIII i > (121 i >) |
71-80 |
I-IV |
V (50) |
VI-VII (51-70) |
VIII-XI (71-110) |
XII i > (111 i >) |
Види та типи вікової структури деревостанів:
одновікові деревостани – утворені одним поколінням дерев, і поділяються на два типи:
абсолютно одновікові – складаються із дерев одного календарного віку (наприклад культури, створені висіванням чи садінням одновікових сіянців);
умовно одновікові – коли вік дерев не перевищує протяжності одного класу віку (наприклад різниця у віці дерев не більше 10 років при 10-річній протяжності класу віку);
різновікові – утворені кількома поколіннями, і їх різниця складає більше ніж на один клас віку, і поділяються на два типи:
умовно різновікові – утворені одним поколінням, з різницею не більше одного класу віку (наприклад різниця у віці дерев не більше 20 років при 10-річній протяжності класу віку);
різновікові деревостани з кількома вираженими поколіннями – в лісах, дещо порушених рубками, де наявні 2-3 покоління дерев;
абсолютні різновікові – притаманні пралісам зі складною структурою (коли наявні дерева всіх вікових поколінь або ж класів віку).
3.5. Середній діаметр
Середнім діаметром (Dсер) деревостану є діаметр середнього дерева.
Середнє дерево у деревостані у загальному ряді розподілу дерев за ступенями товщини посідає чітко визначене місце. У деревостані, який складається з одного елементу лісу, середній діаметр становить 60% діаметра найтовстішого дерева і приблизно у 2-2,3 рази більший за діаметр найтоншого, тобто 60% загальної кількості дерев деревостану мають діаметр, менший за середній, а 40% - більший за нього. У деревостанах із розподілом дерев за ступенями товщини, близьким до нормального, середній діаметр (Dсер) розташований між ступінню товщини із найбільшою кількістю дерев і наступною ступінню товщини за нею.
При окомірному (візуальному) методі таксації (при проведенні інвентаризації лісового фонду) відшукують візуально середнє дерево і визначають його діаметр, або ж обчислюють як середньоарифметичне значення з діаметрів не менше 15 дерев, відібраних механічним способом і заміряних мірною вилкою – коли досвіду немає. При вже набутому досвіді можна обмежитися заміром діаметрів трьох дерев з числа середніх за товщиною.
Середній діаметр можна визначити через діаметри самого тонкого або самого товстого дерева, враховуючи закономірності будови деревостану по діаметру (хоча ця закономірність зберігається лише в деревостанах із непорушеною рубками чи стихійними впливами будовою):
Dсер = 2dсамого тонкого дерева , ()
, ()
При вимірювальному (вибірковому) та переліковому методах таксації середній діаметр визначають точнішими способами, причому розрізняють середньоарифметичний та середньоквадратичний діаметри:
Середньоарифметичний діаметр (менш точний) визначається як частка від ділення суми добутків усіх дерев елементу лісу кожної ступені товщини та їх кількості у ступенях на загальну кількість дерев:
,
()
де, d – діаметр відповідної ступені товщини, см;
n – кількість дерев у відповідній ступені, шт.
Середньоквадратичний діаметр (найточніший) визначають за площею поперечного перерізу середнього дерева. Для цього спочатку обчислюють загальну суму площ поперечних перерізів всіх ступеней товщини, шляхом множення площі поперечного перерізу величини ступені на кількість дерев у відповідній ступені (див. табл. __):
ΣG = g1n1+ g2n2+…+gnnn , ()
де, ΣG – сума площ поперечних перерізів усіх дерев, м2;
g – площа поперечного перерізу величини ступені товщини, м2;Σ
n – кількість дерев у відповідній ступені товщини, шт.
Потім суму добутків площ поперечних перерізів і кількості дерев ділять на загальну кількість дерев по всіх ступенях товщини, визначивши таким чином площу поперечного перерізу середнього дерева:
, ()
де, N - загальна кількість дерев по всім ступеням товщини, шт.
За визначеною площею поперечного перерізу середнього дерева (gсер) встановлюють його діаметр двома способами:
знайшовши цю площу поперечного перерізу по таблиці «Площ поперечних перерізів деревних стовбурів(див. ЛТ С. 20-22) і таким чином визначаємо діаметр середнього дерева, що і буде середнім діаметром деревостану;
шукаємо на основі залежності -
()
Наприклад,
згідно даних табл. __
м2
= 22,2 або 22,3 см.
В даному випадку, площа поперечного перерізу середнього дерева згідно таблиць «Плош поперечних перерізів деревних стовбурів» розташовується посередині між 0,0387 і 0,0391, тобто середній діаметр можна прийняти 22,2 с або 22,3 см. Тому треба скористатися більш точним розрахунком:
Особливості визначення середнього діаметра:
точність визначення середнього діаметра приймається:
при Dсер від 4 до 8 см включно – 1 см;
при Dсер від 9 до 16 см включно – 2 см;
при Dсер понад 16 см – 4 см.
у пристиглих, стиглих і перестійних деревостанах середній діаметр визначають для кожного елементу лісу;
у молодняках і середньовікових – тільки для головної або переважаючої господарсько цінної породи.
