4. Характеристика типів лісорослинних умов і типів лісу

Тип лісорослинних умов (ТЛРУ)– це

ТЛРУ є важливим лісівничим показником, який характеризує однорідні лісорослинні умови на вкритих і невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках. Для їхньої класифікації використовується едафічна сітка Алексєєва-Погребняка, побудована на основі вологості та багатства ґрунту. Типи лісорослинних умов позначаються великими латинськими літерами, які вказують на групи едатопів:

За трофотопами:

А – бори - дуже бідні грунтові умови, переважно – піщані грунти. Рослинність – виключно оліготрофна.

В – субори – відносно бідні за родючістю (трофністю) грунти – супіщані, глинисті піски або піщані грунти із супіщаними й суглинистими прошарками невеликої потужності. Рослинність – борові оліготрофи та домішка мезотрофів.

С – сугруди (складні субори) – відносно багаті ґрунти: супіски, із прошарками суглинків. Рослинність – оліготрофна і мезотрофна і мегатрофна, причому більш потужно розвинуті рослини відносяться, головним чином, до перших двох, а рослини більш дрібні (нижні деревні яруси, підлісок та трав’яний покрив) складаються переважно з останніх двох

D – груди – найбільш родючі місцезростання. Ґрунти суглинисті і глинисті. Рослинність – з переважаючою кількістю мегатрофів. Мезотрофи зустрічаються лише у верхніх деревних ярусах. Нижні яруси, підлісок та живий надґрунтовий покрив – виключно мегатрофи.

За гігротопами - позначається індексами, що характеризують ступінь зволоження грунту:

0 – дуже сухі -

1 – сухі – рівень залягання ґрунтових вод більше 4-х метрів;

2 – свіжі – на піщаних ґрунтах рівень залягання ґрунтових вод 2-4 м, а на суглинистих – більше 4-х метрів;

3 – вологі - рівень ґрунтових вод у піщаних ґрунтах – 1-2 м, у суглинистих і глинистих – 2-4 м;

4 – сирі - на піщаних ґрунтах рівень ґрунтових вод на глибині біля 1м, на супісках – 1-3 м.

5 – мокрі (або ліс по болоту) – рівень ґрунтових вод більшу частину вегетаційного періоду – біля поверхні ґрунту.

Наприклад, А₁ – сухий бір, В₂ – свіжий субір, С₂ – свіжий сугруд, D₃ – вологий груд тощо.

Основним критерієм встановлення едатопу є склад і бонітет деревостану.

В межах типу лісорослииних умов виділяється тип лісу, який об’єднує різні ділянки за однорідністю кліматичних і ґрунтових умов. У назві типу лісу крім едатопу зазначаються породи, які утворюють корінний тип деревостану. Наприклад, свіжий дубовий субір – у корінному деревостані верхній ярус складає сосна, а другий – дуб.

Назва типів лісу складається із назви типу лісорослинних умов (едатопу) і переважаючих порід корінного деревостану,до яких можна додати район поширення типу лісу. Наприклад, вологий карпатський ялицево-ялиновий субір; сирий карпатський сіровільховий сугруд тошо.

У назвах типів лісу сугрудів і грудів, у корінних деревостанах яких панують дуб, вільха бук, ялина або ялиця припустимі скорочення:

дубовий груд (сугруд) – діброва (судіброва);

вільховий груд (сугруд) – вільшина (сувільшина);

буковий груд (сугруд) – бучина (субучина);

ялиновий груд (сугруд) – рамінь (сурамінь),;

ялицевий груд (сугруд) – яличина (суяличина);

Тоді, наприклад, тип лісу свіжий грабово-дубовий груд прийме назву коротшу – свіжа грабова діброва

Тип лісу записується скорочено індексами типів лісу, що наведені у табл.

Таблиця – позначення типів лісу індексами.

ТЛРУ	Назва типу лісу	Індекс типу лісу
С2	Свіжа грабова діброва	С2-гД
	Свіжа букова судіброва	С2-бкД

Керівними ознаками є деревостан. Підлісок і живий надґрунтовий покрив.

Тип деревостану – це найменша класифікаційна одиниця, що об’єднує ділянки лісу, схожі за переважаючою породу деревного ярусу у схожих ґрунтово-гідрологічних і кліматичних умовах

За відповідністю лісорослинними умовам та типам лісу деревостани поділяються на корінні та похідні.

Таблиця – склад і форма корінних деревостанів у різних трофотопах

(для підзони широколистяних лісів, Лісостепу і Карпат)

А - бори	B - субори	C - сугруди	D - груди
І ярус Головні породи: сосна Домішка: береза ІІ ярус відсутній	І ярус Головні породи: сосна Домішка: береза ІІ ярус інколи як підлісок: ялина, дуб, бук Підлісок: не завжди добре виражений - горобина, жовта акація (карагана дерев’яниста), ялівець, на півдні – глід, скумпія та інші	І ярус Головні породи: сосна, ялина, дуб, бук, ялиця, вільха чорна та сіра Домішка: береза, осика та ін. ІІ ярус не завжди: ялина, дуб, бук, ялиця ІІ або ІІІ ярус граб, клен гостролистий, липа Підлісок: ліщина, бруслина бородавчаста, калина гордовина, черемха, калина, смородина, порічки та інші	І ярус Головні породи: дуб, ялина, бук, ялиця, вільха чорна Домішка: ясен, ільм, явір, береза, осика ІІ ярус не завжди виражений: клен гостролистий ІІІ ярус не завжди виражений: граб, липа, клен татарський Підлісок: бузина чорна, бруслина європейська, жимолость чорна, свидина та інші

Таблиця – бонітети головних порід корінних деревостанів півдня підзони широколистяних лісів, Лісостепу і Карпат

Т Г	А (бори)	B (субори)	C (сугруди)	D (груди)
1 (сухі)	Сосна ІІІ-І V	Сосна ІІІ-ІІ Дуб V	Сосна ІІ-І Дуб ІV
2 свіжі	Сосна ІІ-І	Сосна Іa-Іb Ялина ІІІ Дуб ІІІ-ІV	Сосна Іa-Іb Ялина ІІ Дуб І-ІІІ Бук ІІ
3 (вологі)	Сосна ІІІ У підліску: Ялина ІV-V Дуб V	Сосна І-ІІ Ялина ІІІ-ІV Дуб ІІІ Бук ІV	Сосна І-Іа Ялина І-ІІ Дуб І-ІІІ Бук ІІ
4 (сирі)	Сосна ІV	Сосна ІІІ-ІV Ялина ІV-V
5 (мокрі)	Ссосна V-Vа	Сосна ІV-V Вільха ІV-ІІІ