3.8. Повнота
Для відображення цих специфічних рис деревостанів, які пов'язані зі щільністю стояння дерев, під час лісоінвентаризації розрізняють такі їх таксаційні показники як повноту, густоту та зімкнутість намету деревостану.
Повнота деревостану - ступінь щільності стояння дерев, яка характеризує використання ними зайнятого простору. Причому повнота деревостану визначається порівнянням його з ідеально повним еталонним.
Густота деревостану - це кількість дерев на одиниці лісової площі. Вона залежить від характеру розташування дерев (рівномірного, нерівномірного, куртинно-групового), внаслідок чого вона є дуже мінливою ознакою, а тому в таксації має відносно обмежене практичне застосування.
Зімкнутість деревостану - ступінь проективного покриття наметом дерев розташованих нижче піднаметних горизонтів (підліску, підросту, живого надґрунтового покриву та ґрунту). Визначається як відношення площі проекції намету дерев (без включення площі проекцій крон, що перекриваються) до зайнятої ними площі ділянки.
Усі ці таксаційні показники різняться між собою, але між ними є кореляційний зв'язок, що часто виражається сильним ступенем.
Власне повнота деревостану є двох видів:
абсолютна (таксаційна) – як сума площ поперечних перерізів (м2) на висоті грудей усіх дерев елементу лісу на 1 га;
відносна (лісівнича) – визначається за ступенем зімкнутості крон.
Абсолютна (таксаційна) повнота використовується для наступного визначення запасу деревостану, а відносна (лісівнича) – для призначення лісогосподарських заходів.
У виробничих умовах при переліковій та вимірювальній таксації визначають відносну (лісівничу) повноту елементу лісу через порівняння сум площ поперечних перерізів таксованого і нормального повного деревостану за формулою:
()
де, Gтакс – фактична (наявна) сума площ поперечних перерізів дерев деревостану, м2/га;
Gнорм(1,0) – сума площ поперечних перерізів нормального деревостану з повнотою 1,0.
Значення заокруглюється до сотих (0,01)!
Фактична (наявна) сума площ поперечних перерізів дерев (абсолютна або ж таксаційна повнота - Gтакс) у деревостані може визначатися двома шляхами:
на основі суцільного або вибіркового переліку дерев (табл.__);
вибірково-вимірювальним методом (метод реласкопічної таксації), шляхом закладання кругових або так званих реласкопічних площадок (з використанням повнотоміра Біттерліха, призми Анучіна, ланцюгових реласкопів та ін.).
Сума площ поперечних перерізів для нормальних деревостанів з повнотою 1,0 (Gнорм(1,0)) визначається двома шляхами:
за т. зв. стандартними «Таблицями сум площ перерізів і запасів насаджень при повноті 1,0». Вони знаходяться у НСМТЛ (С. 338-347) або у ЛТ (С. 398-409);
за «Таблицями ходу росту повних насаджень». Вони знаходяться у НСМТЛ (С. 156-291) або у ЛТ (С. 332-397).
Таблиця
Результати переліку дерев на пробній площі (як приклад визначення фактичної (наявної) суми площ поперечних перерізів при вибірковому переліку)
Ступені товщини, см |
Кількість дерев у ступені, N, шт |
Площа поперечного перерізу ступені товщини, g, м2 |
Сума площ поперечних перерізів усіх дерев у ступені, G, м2 |
12 |
4 |
0,0113 |
0,0452 |
16 |
36 |
0,0201 |
0,7236 |
20 |
110 |
0,0314 |
3,454 |
24 |
70 |
0,0452 |
3,164 |
28 |
48 |
0,0616 |
2,9568 |
32 |
2 |
0,0804 |
0,1608 |
Σ |
270 |
- |
10,5 |
У складних багатоярусних деревостанах визначають окремо повноту кожного ярусу. Для цього спочатку уявляють, як виглядав би деревостан, якщо б у ньому залишити один ярус, який будуть таксувати, а всіх інших ярусів не було б. оцінку повноти здійснюють для першого ярусу і потім аналогічно для всіх інших. Повнота кожного окремого ярусу називається частинною, а цілого деревостану (всіх ярусів разом) – загальною.