Висновки

Отже, провівши аналіз особливостей становлення когнітивних процесів у молодших школярів з вадами слуху, можемо сформулювати висновки.

Когнітивний розвиток особистості це розвиток її пізнавальної сфери. Вона складається з двох процесів: виникнення в пізнавальній сфері дитини психологічних новоутворень і їх удосконалення.

Молодший шкільний вік є ключовим в оволодінні дитиною навчальною діяльністю. Саме в початковий період навчання у дітей закладається фундамент системи знань, які поповнюються в подальші роки, і одночасно формуються розумові і практичні операції, дії і навички, без яких неможливі подальші навчання та практична діяльність. Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних процесів як сприймання, увага, пам’ять, мислення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що пізнавальна сфера – це складне за своїм змістом поняття, що є важливою характеристикою інтелектуального розвитку особистості. Переважна більшість авторів у її змісті виділяє такі пізнавальні психічні процеси, як відчуття, сприймання, пам’ять, увага, уява та мислення. Пізнавальна сфера особистості на кожному новому віковому відрізку має свої індивідуальні особливості, які пов’язані зі специфікою розвитку основних пізнавальних процесів на певному віковому етапі. Більшість вчених зазначає, що загальною особливістю молодшого шкільного віку є переважна нерозвиненість довільної сфери дитини, оскільки в неї ще недостатньо сформовані внутрішні засоби саморегуляції.

Отже, молодший шкільний вік – це період значних змін у пізнавальній сфері дитини, оскільки він є найбільш сприятливим для засвоєння нею попередньо здобутого досвіду та подальшого психічного розвитку. Тому, слід не упустити можливості розвинути у дитини пізнавальні психічні процеси, від чого залежить легкість і ефективність процесу її навчання.

Головною особливістю розвитку когнітивної сфери дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху є перехід психічних пізнавальних процесів дитини на більш високий рівень. Це насамперед виражається в більш довільному характері протікання більшості психічних процесів (сприйняття, увага, пам'ять, уявлення), а також у формуванні у дитини абстрактно-логічних форм мислення й навчання її письмової мови. Спочатку переважає наочно-дійове мислення (1-2 клас), потім формується абстрактно-логічне мислення (3-4 клас).

Погоджуємось з думкою авторів, що молодший шкільний вік є сензитивним для: розвитку вміння вчитися, навичок і прийомів навчальної роботи; розвитку навичок саморегуляції, самоконтролю і самоорганізації; формування мотивів навчання; розвитку стійких інтересів і пізнавальних потреб; засвоєння моральних і соціальних норм; становлення адекватної самооцінки; розвитку комунікативних навичок та критичності по відношенню до себе і оточуючих; розкриття індивідуальних здібностей і особливостей. Пізнавальні процеси молодших школярів, розвиваються і формуються в діяльності, і насамперед у навчанні.

Специфічна форма індивідуальної активності - навчальна діяльність. Вона вимагає спеціального формування, оскільки складна за своєю структурою і характеризується мотивами, цілями. Ставлення молодших школярів з вадами слуху до навчання визначається мотивами. В основі мотивації лежить пізнавальна потреба, яка пов'язана з утриманням та процесом навчання, співволодіння, насамперед способом діяльності та закладена в самій навчальної діяльності. Потреба в самостійному пошуку інформації і в зовнішніх враженнях і народжує пізнавальну активність. Ось чому відбір змісту навчального матеріалу є найважливішою ланкою формування інтересу до навчання. При організації навчально-виховного процесу необхідно враховувати, що у молодших школярів з вадами слуху переважає наочно-образне мислення над словесно-логічним.

Проте, не дивлячись на велику кількість досліджень з особливостей пізнавальної сфери молодших школярів, вказана проблема залишається актуальною, і особливо з практичної точки зору.

Так, практика свідчить, що пріоритетною для психологів, які працюють в системі сучасної освіти, є проблема діагностики та розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами слуху, і особливо у початковій школі.

В запропонованій програмі з розвитку когнітивних процесів у дітей молодшого шкільного віку використовується розвивальний матеріал паралельно з елементами гри. Вправи підібрані з урахуванням основних вікових особливостей пізнавальної сфери молодших школярів з вадами слуху.