19. Класифікація валютних операцій

1. Відкриття та валютних рахунків.

2. Кореспондентські відносини з іноземними банками.

3. Операції із залучення та розміщення валютних коштів.

4. Неторгові операції.

5. Міжнародні розрахунки.

6. Конверсійні операції.

7. Інші операції.

1. Відкриття та ведення валютних рахунків:

a) відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам і нерезидентам), фізичним особам;

b) нарахування процентів по залишках на рахунках;

c) надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно з рішенням керівництва банку);

d) надання виписок у міру здійснення операції;

е) оформлення архіву рахунку за будь-який проміжок часу;

i) виконання операцій з розпорядження клієнтів відносно коштів на їхніх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);

g) списання сум, передбачених законодавством;

b) контроль експортно-імпортних операцій.

2. Кореспондентські відносини з іноземними банками:

a) встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

b) самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;

c) досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках;

d) робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;

е) встановлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

3. Операції із залучення та розміщення валютних коштів:

a) кредитні;

b) депозитні;

c) з цінними паперами; (1) лізингові;

е) форфейтингові; і) факторингові. Здійснюються на:

внутрішньому ринку

з резидентами України у межах, встановлених нормативними актами Національного банку України

міжнародному ринку

з нерезидентами у межах, встановлених нормативними актами Національного банку України

Поділяються на активні і пасивні операції.

Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті та прийом депозитів в іноземній валюті:

- продаж за іноземну валюту цінних паперів, емітованих резидентами України і номінованих у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку);

- отримання кредитів в іноземній валюті від інших уповноважених банків.

Активні операції - використання створених валютних резервів:

- видача кредитів в іноземній валюті;

- купівля за іноземну валюту цінних паперів, номінованих у національній валюті.

4. Неторгові операції:

a) купівля та продаж готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті;

b) інкасо іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті;

c) випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;

d) купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;

e) оплата грошових акредитивів і виставлення аналогічних акредитивів;

0 організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

5. Міжнародні розрахунки:

a) документарний акредитив;

b) документарне інкасо;

c) банківський переказ;

d) вексель.

6. Конверсійні операції:

a) угоди з негайною поставкою типу "today", "tomorrow", "spot";

b) строкові (термінові) угоди: форвардні, ф'ючерсні, опціонні;

c) угоди типу "swap";

d) валютний арбітраж: просторовий, часовий, конверсійний валютний.

7. Інші операції: а) трастові;

b) консультаційно-інформаційні;

c) спільна діяльність; А) страхові;

е) управління грошовими коштами та іншим майном;

0 угоди про переуступку права вимоги;

g) операції з монетарними металами:

Ь) купівля і продаж (у тому числі на певний термін);

і) прийняття на депозит;

І) відповідальне зберігання;

к) використання на умовах застави під наданий кредит монетарних металів або цінних паперів за номіналом, вираженим у монетарних металах.

Валютні операції класифікуються також за критеріями [1]:

1. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:

- касові, або операції з негайною поставкою;

- строкові.

2. За механізмом здійснення операцій:

- операції спот;

- форвардні операції;

- ф'ючерсні операції;

- опціонні операції.

3. За цільовим призначенням:

- операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;

- операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);

- операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.

4. За формою здійснення:

- безготівкові;

- готівкові.

5. За масштабами операцій:

- оптові (здійснюються між банками);

- роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

20. Конверсійні валютні операції Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку за купівлі-продажу (конверсії) певних сум грошей однієї країни на валюту іншої країни за погодженим курсом на певну дату. Можна виділити кілька цілей конверсійних операцій: обмін валют при міжнародній торгівлі, здійсненні туризму, інвестицій; спекулятивні операції; хеджування валютних ризиків. Купівля або продаж готівкової валюти в кіоску «Обміну валюти» — справжня конверсійна операція. Купуючи або продаючи готівковий долар, ви продаєте або купуєте готівкову гривню, отриману валюту ви використовуєте у своїх цілях — витрачаєте на свої потреби або використовуєте для накопичення. Необхідність обміну однієї валюти на другу виникає також при міжнародній торгівлі, фінансових інвестиціях в економіку інших країн, міжнародному туризмі. Різні фінансові відносини усередині будь-якої країни вимагають розрахунків тільки в національній валюті. Цього насамперед вимагає економіка самої країни для захисту і забезпечення надійності її національної валюти. Наприклад: європейський торговець при купівлі цінних паперів американського емітента продаватиме євро і купуватиме американські долари, а потім уже за долари купуватиме цінні папери. При продажу цінних паперів європейський трейдер одержить долари США, які буде, у свою чергу, обмінювати на євро. Одна з цілей конверсійних операцій в усьому світі — це одержання прибутку від зміни курсу валют, тобто звичайна спекуляція. Наприклад, долар США за день може змінитися стосовно німецької марки на кілька центів, якщо вгадати цей рух і зробити кілька конверсійних операцій, то можна одержати значний прибуток. Валютний ринок — це сукупність усіх конверсійних операцій, розрахунки і надання в позичку іноземної валюти на певних умовах. Поточні конверсійні операції становлять основну частину валютних операцій, в англійській мові вживається термін Foreign Exchange Operations, скорочено Forex або FX. Конверсійні операції поділяються на дві групи: операції з негайною поставкою валюти або поточні конверсійні операції; термінові валютні конверсійні операції. У свою чергу, операції з негайною поставкою можуть поділятися на операції з датою валютування сьогодні (today або скорочено tod), завтра (tomorrow або скорочено tom) і датою валютування через два робочі банківські дні — операції на умовах спот (spot). Термінові валютні операції поділяються на форварди, свопи, ф’ючерси, опціони, опціони на ф’ючерси, свопціони. Основою цих операцій є більш прості фінансові інструменти, на валютному ринку це конверсійні операції на умовах спот.

21. Операції із залучення та розміщення валютних ресурсів. Валютні ресурси – це сукупність грошових ресурсів, виражених в іноземних грошових знаках, які є законним платіжних засобом у країні-емітенті, та валютних цінностях, які є в розпорядженні банківських установ для виконання ними активних операцій.  Формування валютних ресурсів банківських установ здійснюється за допомогою операцій з залучення валютних ресурсів. Використання та отримання прибутку банківською установою здійснюється за допомогою операцій з розміщення валютних ресурсів.  Операцій з залучення та розміщення валютних ресурсів має відповідати вимогам чинного законодавства України та нормативно-правовим актам Національного банку України. Дані операції мають здійснюватись лише в межах ліцензій Національного банку України та письмового дозволу на право здійснення операцій з валютою та валютними цінностями.  До валютних операцій з залучення та розміщення валютних ресурсів можна віднести:  - депозитні валютні операції;  - кредитні валютні операції;  - лізингові валютні операції;  - форфейтингові валютні операції;  - факторингові валютні операції;  - валютні операції з цінними паперами.  Неторгові валютні операції  Неторгові валютні операції можуть об’єднувати валютні операції, які стосуються обслуговування фізичних осіб,що не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, які надаються юридичним особам і не стосуються безпосередньо їх комерційної діяльності.  До неторгівельних валютних операцій належать:  1)Купівля та продаж готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті.  2)Інкасо іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.  3)Випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів.  4)Купівля дорожніх чеків іноземних банків.  5)Оплата грошових акредитивів і виставлення аналогічних акредитивів.  6)Організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.  Форвардні угоди  Форвардні угоди –це угоди з обміну валют за раніше узгодженим курсом, які укладаються сьогодні, але дата валютування (тобто виконання контракту) відкладена на визначений терміну майбутньому. При цьому використовують угоди типу «аутрайт», тобто одинична конверсійна форвардна операція з визначеною датою, та угоди типу «опціон»- конверсійна форвардна операція з умовою нефіксованої дати поставки валюти.  Форвардну валютну угоду можна охарактеризувати, як:  1)негайний нерозривний та обов’язковий контракт між банком та його клієнтами ( си іншими банками)  2)контракт укладений з метою купівлі – продажу визначеної кількості зазначеної іноземної валюти за курсом обміну зафіксованим під час укладення угоди, для виконання в майбутньому.  Особливості форвардної валютної угоди:  1)це договір який має форму зобов’язання купити чи продати певну кількість однієї валюти на іншу.  2)валютний курс фіксується в момент укладання контракту  3)виконання контракту здійснюється в узгоджений час у майбутньому , або на певну дату .  4)не існує стандартизації форвардних контрактів  Метоюпроведення форвардної угоди є страхування від зміни курсів валют та одержанн прибутку.

22. Неторгові валютні операції. Неторгові операції - це операції з обслуговування фізичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, що надаються юридичним особам і не стосуються безпосередньо їх комерційної діяльності:  - купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти;  - оплата платіжних документів у національній та іноземній валютах;  - інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів у національній валюті;  - оплата переказів, що надходять фізичним особам з-за кордону,  - переказ коштів фізичних осіб за кордон;  - операції за поточними рахунками і вкладами фізичних осіб в іноземній валюті;  - операції з банківськими пластиковими картками;  - операції з дорожніми чеками. Неторгові операції є операції з обслуговування фізичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, що надаються юридичним особам і не стосуються безпосередньо їх комерційної діяльності:  купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти;  оплата платіжних документів у національній та іноземній валютах;  інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів у національній валюті;  оплата переказів, що надходять фізичним особам з-за кордону;  переказ коштів фізичних осіб за кордон;  операції за поточними рахунками і вкладами фізичних осіб в іноземній валюті;  операції з банківськими пластиковими картками;  операції з дорожніми чеками.  Класифікація неторгових  операцій в іноземній валюті  У літературі немає як чіткого визначення, так і класифікації неторгових операцій. Однак, виходячи з практики їх проведення, неторгові операції можна розглядати з кількох позицій.  I. Залежно від суб’єкта надання послуг неторгового характеру вони поділяються на:  послуги, які надаються банківськими установами, спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами та іншими установами й організаціями, тобто банківські;  послуги комерційних банків, що надають ширший спектр послуг, до яких належать практично всі можливі операції, тобто послуги, що надаються спеціалізованими інститутами;  послуги компаній фірм (небанківських обмінних пунктів валют, клубних пластикових карток, переказів коштів своїх клієнтів тощо), що займаються обслуговуванням пластикових карток, грошових переказів тощо, тобто послуги, що надаються іншими суб’єктами.  В Україні переважна більшість послуг неторгового характеру надається банківськими установами.  II. Залежно від типу клієнтів, що отримують послуги:  операції, що проводяться для юридичних осіб (сплата витрат на відрядження та операції з корпоративними пластиковими картками);  операції, що проводяться для фізичних осіб (фізичні особи можуть отримати весь спектр неторгових операцій).  В Україні найбільш поширеними є послуги з обміну валюти та переказу коштів фізичних осіб за кордон і отримання надходжень з-за кордону. Останнім часом набули популярності операції з дорожніми чеками. Надання послуг з обслуговування пластикових карток є перспективними і перебувають на стадії розвитку.  ІІІ. Залежно від виду неторгові операції можна поділити на три групи: переказні, конверсійні та ведення валютних рахунків клієнтів (останнє частіше виступає складовою переказних операцій).  Переказні операції — це такі операції, в основі яких лежить переказ коштів однієї особи на користь іншої, або трансформація грошових коштів особи для використання їх тією ж особою (операції з дорожніми чеками).  До переказних операцій належать:  операції з дорожніми чеками;  операції з пластиковими картками;  послуги з переказу коштів клієнта за кордон;  оплата переказів з-за кордону та сплата інших платіжних документів.  Конверсійні операції — купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти.  Згідно з українським законодавством такі операції можуть проводитися не лише банківськими установами (наприклад, концерн «Денді» є одним із лідерів у наданні валютообмінних послуг через мережу обмінних пунктів в Україні).  IV. Залежно від джерела фінансування можна визначити такі види неторгових операцій:  за рахунок власних коштів клієнта;  за рахунок кредитних ресурсів банку;  операції з кредитними картками;  змішані.  Основні інструменти:  дебетна картка з овердрафтом;  чекова гарантійна картка.  V. Залежно від місця здійснення це можуть бути операції, що проводяться на внутрішньому та міжнародному ринках.  З переліку неторгових операцій в іноземній валюті на внутрішньому ринку здебільшого здійснюються операції з обміну іноземної валюти через мережу обмінних пунктів та ведення валютних рахунків фізичних осіб. Переважна більшість неторгових операцій в іноземній валюті (перекази коштів, операції з дорожніми чеками та пластиковими картками тощо) проводиться на міжнародних ринках.  VI. Залежно від джерел регулювання неторгові операції поділяються на:  операції, які регулюються законами України та нормативними актами НБУ;  операції, які регулюються міжнародними угодами;  операції, які регулюються міжнародними правилами;  операції, які регулюються змішаним чином (таке регулювання в Україні найбільш поширене).  VII. Залежно від виду валюти — операції, що проводяться в конвертованій або неконвертованій валюті.  Операції з пластиковими картками та дорожніми чеками здійснюються, як правило, у конвертованій валюті. Щодо операцій з переказу та отримання коштів або ведення валютних рахунків клієнтів вид валюти залежить від конкретної країни (так, перекази з України в країни СНД відбуваються в національній валюті України) та виду валюти, що вноситься клієнтом на рахунок. Конверсійні операції можуть проводитись з будь-яким видом валюти.  VІІІ. Неторгові операції можна класифікувати за видом доходу, що отримує банк від їх здійснення:  комісійна винагорода (банк отримує її практично за всі види неторгових операцій);  проценти та комісійна винагорода (такий дохід банк отримує по операціях з кредитними та дебетними картками з овердрафтом).