2. Основна частина

Вступ розташовують на окремій сторінці. У вступі коротко викладають:

• оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи як розв’язані задачі так і прогалини знань в даній галузі, внесок провідних фірм та провідних вчених і фахівців даної галузі;

• світові тенденції поставлених завдань;

• мету роботи та галузь застосування;

• взаємозв’язок з іншими дослідженнями або розробленнями.

Суть записки — це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів. Суть записки викладають поділяючи матеріал на розділи. Кожен розділ починають писати з нової сторінки. Розділи можуть поділятися на пункти (рекомендовано) або на підрозділи та пункти. Пункти, за необхідності, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Текст суті записки може поділятися тільки на пункти. Викладаючи суть записки, особливу увагу приділяють новизні роботи, а також питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсоощадності тощо.

Висновки вміщують безпосередньо після викладення суті записки, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленого завдання, можливі галузі використання результатів роботи, народногосподарську, наукову, соціальну значимість роботи. Текст висновків може поділятися на пункти.

У записці на основі одержаних висновків можна наводити рекомендації, котрі розташовують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають подальші роботи, котрі вважають необхідним виконати, зосереджуючись на пропозиціях щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені проведеною роботою. Текст рекомендацій може поділятися на пункти.

Перелік посилань, тобто перелік джерел, на які є посилання в основній частині записки, наводять в кінці тексту основної частини записки, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути номерні посилання в квадратних дужках. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше зустрічаються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (Додаток Г).

3. Додатки

У додатки можуть бути включені:

• додаткові ілюстрації або таблиці;

• матеріали, котрі через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи тощо);

• опис нової апаратури і приладів, котрі використовувалися під час проведення експерименту, вимірів та випробувань.