7. Нові види маркетингу в контексті сучасних економічних тенденцій

Одним із сучасних видів маркетингу є партизанський маркетинг, який вважають малобюджетним способом реклами і маркетингу, який дозволяє ефективно просувати свій товар чи послугу, приваблювати нових клієнтів і збільшувати свій прибуток, не вкладаючи грошей.

Основна передумова використання партизанського маркетингу полягає в тому, що підприємство не має змоги виділити великої суми коштів для поповнення рекламного бюджету. Відмова від використання традиційної реклами в ЗМІ як основного способу просування є однією з особливостей партизанського мар­кетингу, які відрізняють його від класичного. Замість цього використовуються або дешеві рекламоносії, або нетрадиційні рекламні канали.

Основними інструментами партизанського маркетингу є такі:

1. флеш-моб (Flash-mob);

2. вірусний маркетинг (virus marketing);

3. мобільний маркетинг (mobile marketing);

4. сенсорний маркетинг.

Флешмоб (в перекладі з англійської - миттєвий натовп, хоча прихильники цього явища надають перевагу назві «розумний» натовп) - неочікувана по­ява людей в наперед запланованому місці з певною метою. Лідером учасників флешмобу є «маятник». Це спеціальна людина, яка знаходиться на місці проведення флешмобів для того, щоб подати умовний знак про його початок і кінець. Після закінчення запланованої акції її учасники розчиняються у натовпі, що і спричиняє ефект раптовості.

Головні правила флешмобу: не порушувати етичні норми; не включатись в дискусію з іншими учасниками акції на її тему, поводити себе, як незнайомі люди; не приїжджати на акцію у кількості більше 2-3 осіб; не сміятись, бути серйозними; не спізнюватись; не привертати до себе уваги; не мати конфліктів з міліцією; бути тверезим.

Флешмоби є цікавими прикладами соціальної інженерії. Вони активно ви­користовуються як для вирішення соціально значущих проблем спільнотами, так і для «розкрути» нових товарів комерційними підприємствами.

Вірусний маркетинг – технологія, яка використовує соціальні мережі для сповіщення про бренд, товар або послугу. Отримана інформація так сильно впливає на людину, що вона «заражається» ідеєю розповсюдження контенту і сама стає активним ретранслятором. Вірусний контент при цьому може приймати різні форми - відео, фото, флеш-ігри, навіть просто текст. Існує ще одна технологія, близька до вірусного маркетингу: «сарафанне радіо». Основним робочим інструментом «сарафанного радіо» - чутки. При цьому фахівцям з реклами вкрай важливо, щоб чутки були «правильні». Найчастіше їх замовляють підприємства, що працюють у сфері роз­дрібної торгівлі: виробники і продавці продуктів харчування, інших товарів орієнтованих на широкі маси.

Цінність вірусного маркетингу полягає в тому, що з його допомогою мож­на швидко поширити необхідну інформацію за принципом комп'ютерного ві­русу (звідси і назва технології). Вірусний маркетинг є відмінним інкубатором для чуток, надає їм необхідний масштаб та енергію і, як результат, породжує технологію «сарафанне радіо».

Разом із вірусним маркетингом у соціальних мережах активно просувається такий вид комунікації як блоги. Вони все частіше застосовуються для висвітлення фірмових новин, формування позитивного іміджу підприємства, усунення перешкод у спілкуванні керівництва підприємства із покупцями.

Мобільний маркетинг (mobile marketing) – це різноманітні маркетингові комунікації, які використовують мобільні телефони. Тобто це є, по-перше, підприємства діяльність яких, направлена на вирішення саме маркетингових задач, пов'язаних з брендом, його іміджем і позиціонуванням або безпосередньо з продажами. По-друге, в цих підприємствах в якості одного із засобів комунікації з цільовою аудиторією використовується мобільний телефон.

Також існує низка акцій, спрямованих на отримання додаткового доходу від мобільних комунікацій. Суть таких акцій зводиться до наступного: за раху­нок використання упаковки товару чи його рекламних матеріалів, споживачеві пропонується надіслати SMS-повідомлення для участі у розіграші призів.

Сенсорний маркетинг є досить простим. Сприйняття людини будується на 5 почуттях: зір, слух, смак, дотик, нюх. Це основні канали отримання людиною інформації, а, отже, і підстав для прийняття рішень всіх рівнів.

Сучасні рекламні та маркетингові технології перевантажили візуальний та аудіопростір (зір і слух) споживача настільки, що такий вплив виявляється низькоефективним. Логіка сенсорного маркетингу підказує, що для того, щоб по-справжньому і «недорого» здивувати, маркетологам, залишаються лише смак, дотик, і нюх споживачів.

Дослідження показали, що 70-80% людей за запахом судять про такі якості як свіжість, вишуканість і навіть потужність. Зараз винайдені навіть особливі парфуми, які пропонуються продавцям для розбризкування в салонах автомобілів. Так створюється аромат, який покликаний посилити довіру покупця до конкретної марки машини.

На сьогоднішній день аромат - чи не єдиний сильний, але ще не «за­тертий» інструмент впливу на споживача. Його використання має більше можливостей, ніж смак, адже для того, щоб донести аромат не обов'язково, щоб товар потрапив в руки або рот покупця. Більше того, на аромат не можливо не звернути увагу, запахові стимули мають здатність порушувати пам'ять і уяву, що часто супроводжується сильними емоціями, подібними з тими, які були викликані подіями, пов'язаними з певним запахом.

Аромат кави, як стверджують вчені, подобається 99% населення землі, при чому незалежно від того, п'ють вони цю саму каву чи ні. Торговці нерухомістю для поліпшення продажів наповнюють квартири та будинки ароматом у клієнтів створюється враження затишку. Тому не використовувати цю можливість, взагалі, є неправильним.

У середині 90-х років сформувався новий напрям маркетингу, що ґрунтується на використанні різних запахів і ароматів з метою стимулювання продажу, просування товару на ринку і сприятливого впливу на покупця - аромамаркетинг.

Цілі аромамаркетингу:

• виокремитися серед конкурентів;

• підкреслити стиль, імідж та статус підприємства;

• створити святкову атмосферу для покупців;

• збільшити обсяги продажу;

• поліпшити сприйняття споживачем якості пропонованих товарів і послуг;

• акцентувати увагу споживачів на певному сегменті товарів;

• стимулювати імпульсні покупки;

• стимулювати повторне відвідування (торговельних) підприємств;

• мотивувати персонал, підвищити працездатність, увагу, точність;

• вирішити проблему (якщо вона існує) природних неприємних запахів. Результатом використання ароматизації є:

• збільшення часу перебування споживачів у торговельній залі;

• збільшення вартості середньої покупки;

• акцентування уваги на акції, розпродажу;

• підвищення лояльності споживачів за рахунок створення неповторної атмосфери;

• додаткове рекламування за рахунок відчуття аромату за межами підприємства;

• створення сприятливої атмосфери для персоналу, підвищення працездатності, уваги, точності.

Ефективність аромамаркетингу:

1. Новизна нюхового методу подання інформації.

2. Через зір і слух споживачів проходить дуже великий обсяг рекламної інформації. Такі «несподівані» подразники як пахощі викликають найбільш інтенсивний інтерес до реклами. Нюх - найбільш вільний канал для передачі рекламної інформації.

3. Людська пам'ять зберігає інформацію про запахи у кілька разів довше, ніж про звук або зображення.

4. Неможливість ігнорування аромату в природних умовах. Чутливість до запаху «простої» людини іноді буває просто фантастичною: деякі люди вловлюють, наприклад, запах масла троянди, навіть якщо 1 мл цієї речо­вини розпорошити в просторі.

Головне завдання аромамаркетингу – поліпшити настрій покупця і прихилити його до себе, зробити так, щоб йому було добре і прямо пов 'язати це відчуття з підприємством.

Аромати, якими заповнено приміщення, впливають на прийняття рішення покупцем на користь того чи іншого товару/послуги, тим самим кардинально, покращуючи купівельну спроможність. Науково доведено, що інформація, яка сприймається органами нюху, надає безпосередній і негайний вплив на прийняття рішення у порівнянні з іншими органами почуттів покупців. Запахи - незамінний інструмент у сучасному мистецтві продажу.

Отже, існує ще безліч прикладів вдалого застосування маркетингу, але ще більше залишається простору для вільного креативного мислення маркетологів і впровадження їх ідей у життя.

Завдання для самоперевірки знань:

1. Охарактеризуйте види маркетингу за орієнтацією діяльності.

2. Поясніть сутність маркетингу, що орієнтується на продукт.

3. Розкрийте сутність маркетингу, що орієнтується на споживача.

4. Наведіть особливості змішаного (комбіновано) маркетингу.

5. Охарактеризуйте види маркетингу залежно від завдань, що виконуються.

6. Поясніть особливості комерційного та некомерційного маркетингу.

7. Розкрийте види маркетингу за ступенем координації маркетингових функцій.

8. Назвіть приклади виробничого, товарного, збутового та ринкового маркетингу.

9. Систематизуйте види маркетингу за територіальною ознакою.

10. Наведіть розподіл видів маркетингу залежно від періоду часу.

11. Прокласифікуйте види маркетингу залежно від виду продукції.

12. Поясніть особливості споживчого, промислового, аграрного, банківського, інвестиційного та інноваційного маркетингу.

13. Розкрийте види маркетингу залежно від виду діяльності.

14. Охарактеризуйте особливості масового, диференційованого, цільового та індивідуального маркетингу.

15. Поясніть використання видів маркетингу за станом попиту на ринку.

16. Наведіть приклади використання нових видів маркетингу.