10. Забезпечення фінансової стійкості банку

Вирішення основного завдання управління банком полягає не тільки у визначенні поточного фінансового стану банку, а й у визначенні оптимальних управлінських заходів, які дозволять перевести поточний стан банку в бажаний (фінансово стійкий).

Банк вважають фінансово стійким якщо за умов проведення виваженої прибуткової діяльності (із наявними надлишками ліквідності та створеними у потрібному обсязі резервами), він дотримується у своїй діяльності норм та вимог Національного банку України та має бажаний (відповідно до обраної стратегії) фінансовий стан.

Управління фінансовою стійкістю банків здійснюється:

• На макрорівні, головним чином, шляхом впливу Національного банку

України на діяльність банків;

• на мікрорівні − через саморегулювання власної фінансової стійкості.

Обов’язкові резерви – один з найбільш давніх та традиційних інструментів центральних банків. На початковому етапі використання даного інструменту він виконував також і пруденційну (наглядову) функцію, оскільки, з-поміж іншого, наявність обов'язкових резервів слугувало запорукою достатньої ліквідності банків для виконання ними зобов'язань.

Для усіх банків встановлюються єдині нормативи та порядок визначення, формування і зберігання обов’язкових резервів. Національний банк може встановлювати для різних видів зобов’язань диференційовані нормативи обов’язкового резервування.

Наразі діють наступні нормативи обов’язкового резервування:

• за коштами вкладів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній

валютах на вимогу і коштами на поточних рахунках – 6,5%;

• за строковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних

осіб у національній та іноземній валютах – 3%.

 

Банки мають зберігати весь обсяг обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку. В той же час банки мають забезпечити зберігання не менше 40% від суми обов’язкових резервів на початок кожного операційного дня. [9]

Станом на 01.04.2017 по усім банках відрахування до резервів становлять 11,2 млрд. грн.. Відрахування до резервів по Ощадбанку становлять 1,13 млрд. грн.

У світовій практиці існує багато показників, які характеризу­ють прибутковість банківських установ. Найважливішими показ­никами прибутковості банку, що використовуються в Україні, є такі:

• RОА — прибутковість банківських активів;

• RОЕ — прибутковість акціонерного капіталу банку;

• SРRЕD — різниця між середньозваженою процентною ставкою за активами та середньозваженою ставкою за пасивами;

RОА — показник, що характеризує відношення чистого при­бутку банку після сплати податків до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показ­ник можна виразити такою формулою:

RОА = Е/А (10.1)

де Е — чистий прибуток банку;

А — активи банку.

RОА — показник ефективності роботи менеджерів банку, він показує, як вони справляються з завданням отримання чистого прибутку з активів банківської установи.

Станом на 01.04.2017 RОА АТ "ОЩАДБАНК" становить

RОЕ — показник, що характеризує відношення чистого при­бутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу бан­ку і виражається формулою:

RОЕ = Е/К (10.2)

де К — акціонерний капітал.

RОЕ — показник, що характеризує дохідність акціонерного капіталу банку та дорівнює розміру чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу.

SРRЕD — показник, що відображає, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальни­ками і наскільки гострою є конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установи банків. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за фор­мулою:

SРRЕD = (Процентні доходи / Дохідні активи) - (Процентні витрати / Пасиви, за якими сплачуються проценти) (10.3)

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

При проходженні практики в АТ "Ощадбанк" були закріплені та розширені знання з теоретико-методологічних аспектів функціонування банку. Також ознайомилась із організаційною структурою та технічним оснащенням банку, здобула навики практичної роботи у сфері управління провідними напрямами діяльності банку.

Ощадбанк здійснює свою діяльність відповідно до своїх стратегічних завдань. Запорукою успішної активної роботи є одержання банком права на проведення абсолютно усіх видів банківських та інших операцій, що передбачені ліцензією Національного банку України, збільшення статутного капіталу.

Водночас з підвищенням рівня капіталізації Ощадбанк значно збільшив депозитний портфель корпоративних клієнтів. Збалансована продуктова політика банку дозволяє здійснювати активну діяльність у сегменті корпоративного ринку. Ощадбанк фінансує українські підприємства та проводить кредитні операції з фінансування довгострокових інвестиційних проектів у форматі проектного фінансування. У сфері кредитування основним принципом виступає принцип рівно доступності ресурсів для підприємств усіх форм власності та галузевої приналежності. Це дозволяє більшою мірою диверсифікувати кредитні ризики. Банк продовжує активну роботу за Програмою кредитування малого та середнього бізнесу, що спрямована на задоволення потреб у фінансуванні розвитку господарської діяльності суб'єктів малого підприємства.

Для обслуговування фізичних осіб у банку розроблена власна система грошових переказів "Швидка копійка". Банком впроваджено нові інформаційні технології, зокрема програми, що удосконалюють процес кредитування населення. Постійно зростаючий рівень доходу населення став наслідком збільшення попиту на кредитні ресурси. У зв'язку з цим в Ощадбанку оптимізовано структуру підрозділів розвитку роздрібного кредитування у філіях та розширеного спектра послуг з кредитування фізичних осіб.

Отже, можна зробити висновок, що Ощадбанк продовжує розвиток, стрімко нарощуючи обсяги діяльності, підвищуючи ефективність операцій та власний конкурентний статус.

Проаналізувавши вище викладений матеріал можна запропонувати наступні заходи щодо удосконалення діяльності роботи банку:

− впровадження нових ефективних методів роботи з клієнтами;

− ефективне використання та розміщення наявних коштів, у тому числі залучених та запозичених;

− постійне підвищення професіоналізму та компетенції персоналу банку, активна кадрова робота з підбору персоналу з високим рівнем відповідальності, професійних знань, новаторським хистом;

− виважений фінансовий менеджмент при управління структурою активів та пасивів, формуванні оптимальної структури балансу;

− підвищення платоспроможності та зміцнення фінансової стійкості банку;

− диверсифікація діяльності за різними напрямами з метою зниження рівня банківських ризиків;

− виважена цінова (тарифна) політика при просуванні банківських продуктів та послуг на ринок;

− здійснення діяльності у відповідності до чинного законодавства, сумлінне дотримання та виконання вимог Національного банку України та укладених договорів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про банки і банківську діяльність / Верховна Рада України // Закон від 07.12.2000 № 2121-III

2. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті / Верховна Рада України // Закон від 23.09.1994 № 185/94-ВР

3. Про цінні папери та фондовий ринок /Верховна Рада України // Закон від 23.02.2006 № 3480-IV

4. Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами / Національний банк // Постанова, Положення від 02.02.2007 № 31

5. Положення про операції банків з векселями / Національний банк // Положення від 28.05.1999 № 258

6. Про систему валютного регулювання і валютного контролю / Кабінет Міністрів України // Декрет від 19.02.1993 № 15-93

7. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України  від 28.08.2001 р. № 368.

8. Офіційний сайт НБУ [ сайт https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=66320&cat_id=66315]

9. Офіційний сайт НБУ [ сайт https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34661442&cat_id=34798593]

10. Інтернет ресурс [ сайт http://pidruchniki.com/1601101359711/finansi/lizingovi_forfeytingovi_faktoringovi_operatsiyi#393]