- •Гадяч, Київ, Ніжин, Миргород, Лубни, Прилуки, Полтава, Переяслав, Стародуб, Чернігів.
- •Мазепа Іван Степанович
- •Державний і політичний діяч
- •Коломацькі статті
- •1706 Рік був роком політичних невдач Росії:
- •18 Жовтня 1706 року Росія залишилася у війні зі Швецією на самоті.
- •«Високі договірні сторони» ділять Росію між собою: «Все, що завоюється з колишньої території Московщини, належатиме на підставі воєнного права тому, хто цим заволодіє».
- •Правобережна Україна
- •Повстання семена палія (Гурко)
- •Помер с. Палій у січні 1710 р.
- •Гетьманування у вигнанні (екзілі) пилипа орлика
- •16 Статей
- •Діяльність наказного гетьмана павла полуботка
- •Гетьманування данила апостола
- •Правління гетьманського уряду
Діяльність наказного гетьмана павла полуботка
(1722 – 1724)
У 1722 р. наказним гетьманом став чернігівський полковник П.Полуботок. Виборів гетьмана не проводили.
Наказний гетьман – особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана указом правителя.
П.Полуботок активно підтримує вимоги старшини ліквідувати Малоросійську колегію та відновити повноцінне гетьманство. У 1723 р. П.Полуботком були складені Коломацькі петиції – звернення до Петра І з вимогою відновлення давніх прав України.
Коломацькі чолобитні (Коломацькі петиції 1723) — два звернення козацької старшини до російського імператора Петра І, складені влітку 1723 у військовому таборі над р. Коломаком і вручені царю канцеляристом Іваном Романовичем. У Коломацьких чолобитних козацька старшина домагалася
відновлення державних прав України,
ліквідації Малоросійської колегії і
дозволу обрати нового гетьмана України.
У відповідь на Коломацькі чолобитні російський уряд наказав заарештувати і ув'язнити в Петропавловській фортеці наказного гетьмана П. Полуботка, полковника Д. Апостола, генерального бунчужного Я. Лизогуба, генерального осавула В. Жураховського, управителя Генеральної Військової Канцелярії Д. Володковського і цілий ряд ін. старшин.Там вони перебували до смерті Петра І у 1725 р. Полуботок помер у в’язниці.
П.Полуботок був викликаний до російської столиці м. Санкт-Петербург, заарештований і помер у 1724 р. у в’язниці.
Гетьманування данила апостола
(1727 – 1734)
У 1725 р. помер Петро І. Небезпека нової війни з Туреччиною примусили російський уряд піти назустріч українським вимогам. У 1727 р. була скасована Малоросійська Колегія. Були проведені вибори гетьмана. Ним став миргородський полковник Данило Апостол. Діяльність гетьмана регламентувалась «Рішительними пунктами» - одностороннім царським указом 1727 р.
Д.Апостол доклав зусиль на відродження гетьманської влади. Відновив право обирати козаками генеральну старшину й полковників, зменшив число росіян й інших іноземців в адміністрації, підкорив своїй владі Київ, обмежив число російських полків в Україні. У 1729 – 17 30 рр. було проведено «Генеральне слідство», за яким відбулося розмежування маєтків на Лівобережжі з метою закріплення землі за козацькою старшиною і одержанням права спадкоємності. У 1734 р. Д.Апостол домігся повернення в Україну під гетьманську булаву запорозьких козаків з-під турецького підданства, які заснували Нову Січ на р. Підпільній. У 1734 р. помер Д.Апостол.
Правління гетьманського уряду
(1734 – 1750)
Після смерті Д.Апостола російська імператриця Анна Іоаннівна заборонила обирати нового гетьмана й створила так зване Правління гетьманського уряду. Правління гетьманського уряду складалося з трьох українців та трьох росіян. Очолював Правління гетьманського уряду російський князь О.Шаховський, який одержав таємні інструкції про поступову ліквідацію залишків Гетьманщини.
