2.10.2 Зведення постійного кріплення

До зведення постійного кріплення приступають після приведення вибою в безпечний стан і установки тимчасового запобіжного кріплення. Роботи по підготовці місця для зведення кріплення полягає в усунені виступів породи, що заважають, розмітці і обробленні лунок для стійок. Тип тимчасового кріплення – висувне консольне запобіжне кріплення, яке виконується у вигляді висувних перекриттів, що складається з двох консольних балок (двотавр 10 – 14 або спеціальний профіль СВП 17,22), завдовжки 6 – 8 метрів, підвішуваних до верхняків рам або арок на переносних скобах (не менше 4 рам).На висувні консолі укладають і розклинюють настил з розпилів або дашок, перекриваючий при вибійний простір виробки. Відставання постійного кріплення від вибою – не більш кроку кріплення.

Технологія зведення кріплення КМП-Т3.

Зведення постійного кріплення розпочинають після приведення вибою І привибійного простору у безпечний стан і встановлення тимчасового запобіжного кріплення.

Під прикриттям запобіжного кріплення готуються лунки глибиною 15 -25 см, в які встановлюються стояки і з'єднуються міжрамною стяжкою з раніше встановленою кріпильною рамою. На стояки накидаються замкові з'єднання у зборі, з прогнаними різьбами і наживленими гайками.

Верхняк піднімається на робочий полок, а з нього прохідники навішують його на стояки спочатку одним кінцем, потім другим. Встановлюється вісьова міжрамна стяжка, рама у цілому перевіряється за напрямком виробки за допомогою маркшейдерських висків і розклинюється по верхняку на відстані ¼ його довжини від кінців.

Встановлена рама затягується залізобетонною, дерев'яною затяжкою, або металевою сіткою. Спочатку затягують верхняк у напрямку від замків угору, потім боки—знизу вгору. Порожнечі за затяжкою забучують дрібною породою.

2.10.3 Допоміжні роботи

До допоміжних робіт відносять: встановлення тимчасового кріплення; зведення робочого полка; нарощування конвеєра; нарощування трубопроводу; устрій водовідливної канавки; доставка матеріалів та обладнання; маркшейдерське обслуговування.

Тимчасове кріплення встановлюється перед зведенням постійного і може мати декілька конструкцій.

Консольне висувне, яке виготовляється із відрізків СВП-19 довжиною 4-6м, які закріплюються спеціальними конструкціями до замків. На консолі укладається дерев’яний щит із дошки товщиною не менше 5см. Це запобіжне тимчасове кріплення застосовується при любих площинах перерізу виробок і міцності порід покрівлі,

Робочий полок потрібний для забезпечення зведення постійного кріплення.

Дві пари драбинок, зварених з труб діаметром 50мм встановлюють на місці зведення кріплення таким чином, щоб рама, яку будуть зводити була між ними. На драбини викладають телескопічні труби з привареними до кінців гаками з полосової сталі (діаметр труби залежить від ширини виробки). На труби кладуть 5-6 брусів, а на них щити з дошки товщиною 50 – 60 мм. Якщо використовувати стрілу комбайна, то конструкція полка спрощується. Треба щити класти одним кінцем на драбину, а другим - на стрілу комбайна.

Іноді на цепках вздовж боків виробки підвішують відрізки труби діаметром 100 мм, а на них кладуть дерев’яний щит. У цьому разі бажано посередині виробки під щит поставити металевий «козел», або використати стрілу комбайна.

Нарощування вентиляційного повітропроводу проводиться коли відставання його від вибою наближається до 8м у такій послідовності: розмотується тросик, на якому підвішується повітропровід; переноситься металевий спрямлюючий патрубок, патрубок з датчиком швидкості руху повітря і відрізок труби, що їх з'єднує. Вставляється п’ятиметровий відрізок венттруби і роботи поновлюються. При наступному нарощуванні усе робиться так же, тільки п'ятиметровий відрізок

замінюється на десяти, далі усе повторюється і добавляється п'ятиметровий, а уже при наступному обидва відрізки (5 м і 10 м) видаляються і вставляється стандартна 20-ти метрова труба.

Нарощування конвеєра 1ЛТП-800.

Підготовка конвеєра 1ЛТП-800 до роботи проводиться в ремонтну зміну. Після монтажу телескопічної частини 1ЛТП-800 рухома каретка знаходиться в крайньому положенні у натяжної черв’ячної лебідки. У міру проходження виробки проводиться засувка натяжної головки 1ЛТП-800. Після проходження 45м. виробки запас стрічки буде вибраний, висувна каретка в цьому положенні знаходиться у привідної головки 1ЛТП-800 .

Роботи по нарощуванню стрічки проводять ланкою у складі 2 чоловік в наступній послідовності: стрічковий конвеєр вмикається і вимикається в такому положенні, щоб один із стиків знаходився в 3-х метрах від висувного барабана стрічкового конвеєра на верхній гільці.

Після цього один з прохідників розрізає стрічку по обидві сторони від стику. Два вільні кінці стрічки, що утворилися, надалі - ближній та дальній, по відношенню до висувного барабана. Вільний кінець стрічки закріплюють за допомогою жимків до ставу конвеєра 1ЛТП-800, а до вільного кінця(1)під’єднується за допомогою заклепок новий шматок стрічки.

Після цього за допомогою натяжної лебідки переміщується рухома каретка в початкове положення не доходе до крайнього положення на 3 – 4м. Після цього зайва частина нового шматка стрічки відрізується с таким розрахунком, щоб після склепування не було слабкого місця стрічки. Після склепування стрічка натягається за допомогою черв’ячної лебідки і проводиться випробовування навантаження конвеєра. Роботи по розрізанню стрічки, клепці і установки „жимка” повинні проводиться справним інструментом при вимкнутому пускачі конвеєра 1ЛТП-800 і вивішеній трафаретці „Не вмикати! Працюють люди!”.

У міру проходження виробки цикл робіт по нарощуванню стрічки повторюється.

Подовження стрічкового конвеєра

Подовження стрічкового конвеєра проводиться в наступній послідовності: хвостовий барабан пересувають услід за просуванням прохідницького комбайна гідро циліндрами живленими від мастил останній. Став конвеєра нарощується приєднанням лінійних секції. Стрічка подовжується за рахунок запасу на телескопічному пристрої. Після вичерпання запасу стрічки її нарощують на довжину 90 м. Гірнича маса від проходки передається на конвеєр за допомогою мостового стрічкового перевантажувача, один кінець якого шарнірно закріплений на комбайні, а інший - на візку, що перемішається на хвостовій станції конвеєра 1ЛТП800МП, що дозволяє комбайну маневрувати в межах прохідницького вибою

Водовідлив при проведенні виробок.

Горизонтальні виробки мають ухил 0,003-0,010. Для стоку води із вибою уздовж виробки влаштовується водовідливна канавка.

Площу перетину канавки визначають по формулі:

де Q_n – притока води у виробку, м³/год;

V – середня швидкість руху води в канавці, м/с;

К – коефіцієнт заповнення канавки (0,75).

За площею канавки і притокою води приймається типова канавка, матеріал кріплення канавки визначається терміном служби виробки. Проектом приймається матеріал кріплення канавки дерево.

Таблиця 2.9 - Розмірів водовідливної канавки

Матеріал крепі	Приток води, м3/год	Ширина канавки, мм.		Глибина канавки, мм.	Площа перетину, м2		Пропускна можливість, м3/год
		По верху	По низу		У світлі	У проходці
Дерево	0-100	350	250	200	0,06	0,083	105

Настилка рейкового шляху

Постійний рейковий шлях у виробках служить для забезпечення роботи рудникового транспорту в період експлуатації. Настилають його періодично у міру посування вибою. Рейковий шлях складається з нижньої будови, якою є підошва виробка, і верхньої будови - баластного шару, шпал, рейок і скріплень. Для баласту використовують щебінь або гравій розміром 20-40 мм. Допускається застосування нерозмокаємої породи з f>5 від проведення виробки розміром до 80 мм. Шпали застосовують залізобетонні у виробках з терміном служби більше двох років або дерев'яні - з терміном служби до двох років. При відкатці у вагонетках місткістю до 2 м³ застосовують рейки Р-24, а при більшої місткості - рейки Р-33 або Р-38. Проектом прийняти рейки типу Р-33.

Роботи по настілки рейкового шляху в горизонтальних виробках проводять, як правило, вручну в наступній послідовності. Розсипають і розрівнюють баласт. Потім в баласті готують поперечні канавки, в які укладають шпали (товщина баласту під шпалою 90-100 мм). Відстань між осями шпал повинна бути не більше 700 мм. Після розкладки шпал на 3-4 ланки рейок на них укладають підкладки і рейки, які скріпляють з раніше укладеними рейками за допомогою двох планок (накладок) і чотирьох болтів. Після цього шляховим шаблоном перевіряють ширину колії (відстань між внутрішніми гранями головок рейок). Ширина колії 900 мм. Потім за допомогою костилів «пришивають» обидві рейки до кожної шпали, засилають додатково баласт між шпалами (на 2/3 висоти шпал), проводять додаткове рихтування І підбиття шпал баластом. Рейкові шляхи настилають з ухилом не більше 0,005 (перевищення 5 мм на 1 м довжини виробки) у бік при ствольного двору. Ухил шляху перевіряють ватерпасом. У місцях розгалуження шляхів укладають стрілочні переклади.

Маркшейдерське забезпечення

Основне завдання маркшейдерської служби-контроль за проведенням гірничих виробок і якістю виконання цих робіт.

Маркшейдерська служба забезпечує:

- завдання проектних напрямів горизонтальним і похилим гірничим виробокам;

- перевірку напряму, ухилу, профілю, радіусів закруглень і поперечного перетину виробок;

- виконання щомісячних вимірів і облік об'ємів виконаних робіт.

У горизонтальній площині напрям виробок задають за допомогою теодоліта і фіксують трьома висками, що розташовуються на відстані до 5 м один від одного, а у вертикальній плоскості - нівеліром у виробках з кутом нахилу до 5° і теодолітом при кутах 6-50°.

Для підвищення точності завдання напряму використовують світлові (УНС-2) і лазерні покажчики напряму, які створюють світловий промінь на вибій з великої відстані. Покажчики напряму можна використовувати також при кріпленні виробок, настілки рейкових шляхів, монтажі стрічкових конвеєрів.

У проміжку між маркшейдерськими вимірюваннями контроль здійснюють інженерно-технічні працівники ділянки і робочі, які для цих цілей використовують схили, рулетки, шаблони, ватерпаси і ін..

Освітлення.

Продуктивність праці, якість і безпека робіт багато в чому залежать від освітлення виробки і особливо її вибою;

Ділянка виробки на протязі до 100м, де виконують всі роботи прохідницького циклу, необхідно освітлювати стаціонарними електричними світильниками РП-100 або РП-200, які підвішують уздовж виробки через 5-10 м. Окрім стаціонарного, застосовують місцеве (на бурильних установках, вантажних машинах, прохідницьких комбайнах) освітлення.

Повторне використання матеріалів.

У вугільній промисловості України щорічно погашають (ліквідовують) близько 25% загальної протяжності всіх підтримуваних виробок. Протяжність виробок, що погашаються, дещо за об’єм їх проведення за рік. Об’їм погашення виробок з металевим кріпленням складає близько 10% протяжності виробок, закріплених цим кріплення.

Норматив витягання металевого кріплення з виробок, що погашаються, - обґрунтований рівень (у відсотках) її витягання, одержуваний з відношення маси витягнутого кріплення до маси, зафіксованої в гірничий виробці перед погашанням.

Витягнуті елементи кріплення сортирують на придатні для повторного ви користування без ремонту і деформовані. Перші комплектують в арки і відправляють для повторного ви користування, а деформовані елементи і метизи відправляють на відновлення. Елементи кріплення, не придатні для відновлення, відправляють в металолом.

Монтаж трубопроводів і кабелів.

При проведенні горизонтальних та похилих підготовчих виробок необхідно прокладати трубопроводи (для води, стислого повітря. Дегазація) і кабелі (силові, освітлювальні, для сигналізації та зв’язку). Всі труби сполучають на фланцях. Залежно від матеріалу постійного кріплення труби підвішують до кріплення на висоті не менше 1,8 м за допомогою хомутів, крюків і металевих штирів, що закладаються в кріплення.

Роботи по прокладці трубопроводів проводить ланка слюсарів. На початку роботи вони розмічають вісь трубопроводу, очищають труби і фланці від бруду і сполучають його під тиском.

Роботи по монтажу трубопроводів, як правило, проводять уручну.

Силові кабелі підвішують по одній стороні виробки, а освітлювальні, сигнальні кріпленням, кабелі підвішують еластично на брезентових підвісках. У разі деформації кріплення, кабель, не розриваючись, падає на підошву. Відстань між підвісками повинна бути не більше 3 м. Жорстка підвіска кабелю допускається тільки в капітальних виробленнях закріплених бетонним або залізо бетонним кріпленням. Підвіскою, підключенням до устаткування, оглядом та ремонтом кабелів займаються тільки електрослюсаря.

Труби і кабелі необхідно прокладати так, щоб вони не заважали пересуванню людей по виробці і не могли бути пошкоджені рухомим складом, не тільки при нормальному русі по рейкам, але і при сході з них.

2.11 Електропостачання

2.11.1 Розрахунок освітлювальної мережі

Для освітлювання прийнять світильник типу РВЛ-20 зі слідуючою технічною характеристикою:

Таблиця 2.10 – Технічні дані світильника РВЛ-20

Тип	Uн, В	ηсв	сosφ	Рсв, Вт	Fл, л
РВЛ-20	127	0,7	0,5	20	2400

Необхідне число світильників

де L_ш - довжина штреку, м;

l - відстань між світильниками, 10 м.

Розрахунок потужності освітлювальних трансформаторів

Де ŋ_с-ккд електричної мережі(0,95)

n= =1 шт

Прийнято агрегат АШТ-4 по 4 кВт.

Розрахунок кабелю освітлювання

Переріз кабелю:

де М - момент навантаження, Вт/м;

γ - питома провідність міді, 50м/Ом·мм²;

ΔU - допустима втрата напруги в мережі 127 В, 4%;

U_н - номінальна напруга. В;

де L_г - довжина гілки кабелю згідно із схемою освітлення, м;

п_св - кількість світильників в одній гілці, шт.

Прийнятий кабель марки КГЭШ 3х6+1х4.

Складемо схему мережі, розподілив навантаження рівномірно на всі агрегати

Lв

250.0 250.0

АШТ4

Рисунок 2.4- Схема мережі освітлення

2.11.2 Вибір раціональної схеми електропостачання

Живлення пересувних підстанцій прийнято 6 КВ. Напруга 6 КВ подається з поверхні по броньованим кабелям на ЦІШ а потім - на РП-6, які розташовані на всіх робочих пластах шахти. З РП-6 напруга поступає на підстанції. Пересувна підстанція забезпечує живлення низьковольтних споживачів напругою 660 В. Для мережі освітлювання та ручних інструментів приймається 127 В. Для ланцюгів сигналізації, зв'язку та деяких автоматичних пристроїв застосовується напруга 36 В. Мережі управління механізмів живляться напругою 18 В. Відповідно до проекту ТСВП встановлена в 20м від устя виробки на свіжому струмені і здійснює роздільне електропостачання ВМП і тупикової виробки. Передбачено резервне живлення ВМП.

Розподільчі пункти РП-0,66 встановлюються згідно розрахункової схеми (рисунок 2.5). Кожний комплектується автоматичним вимикачем на вході та станціями управління або пускачами по числу механізмів, а також блоками автоматики, які приймаються по проекту в подальшому розділі.

Рисунок 2.5- Схема розрахункова