Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOSY_1.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
382 Кб
Скачать
☆

19. Якісний і кількісний рівень оцінки ділової активності підприємства

Оцінка ділової активності – один з основних аспектів аналізу діяльності суб'єкта господарювання, якому належить провідне місце в системі завдань фінансового аналізу. Це зумовлено тим, що такий аналіз дає змогу оцінити внутрішній і зовнішній стан підприємства, визначити рівень прибутковості та перспективи його розвитку, дослідити ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється на якіс­ному та кількісному рівнях. Якісний рівень оцінки може бути отриманий у результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами. Такими якісними критеріями є:

  • широта ринків збуту продукції;

  • наявність продукції, що експортується;

  • наявність унікальної продукції, техніко-економічні парамет­ри якої перевищують або відповідають світовим аналогам;

  • репутація підприємства;

  • стійкість зв'язків з клієнтами, партнерами тощо.

Кількісну оцінку та аналіз ділової активності здійснюють за двома напрямами:

  • ступенем виконання плану на основі показників, що забез­печують задані темпи їх зростання;

  • рівнем ефективності використання ресурсів.

Найбільш інформативні аналітичні висновки формуються в результаті зіставлення темпів їх змін. У цьому зв'язку найоптимальнішим є зіставлення таких показників:

100% < Тск < Тр < Тп, (10.1)

де Тск – темп зміни сукупного капіталу, авансованого в діяль­ність підприємства;

Тр – темп зміни обсягів реалізації продукції;

Тп – темп зміни прибутку.

Перша нерівність (100% < Тск) означає, що економічний по­тенціал підприємства зростає, тобто розширюються масштаби його діяльності.

Друга нерівність (Тск < Тр) вказує на те, що в порівнянні із збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації підвищу­ється більш високими темпами, тобто ресурси комерційної орга­нізації використовуються більш ефективно, підвищується віддача з кожної грошової одиниці, вкладеної в компанію.

Із третьої нерівності (Тр < Тп) видно, що прибуток зростає ви­переджальними темпами, що свідчить про відносне зниження ви­трат виробництва та обігу як результат дій, спрямованих на оптимізацію технологічного процесу і взаємовідносин з контрагентами.

20. Основні показники оцінки рентабельності, їх характеристика .

Для розрахунку рентабельності можуть використовуватися різні види прибутку підприємства: валовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від операційної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної); чистий прибуток. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капіталі).

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

показники рентабельності можна поєднати у декілька груп, які:

  • базуються на витратному підході (рентабельність продукції, рентабельність діяльності);

  • характеризують прибутковість продажу (рентабельність продажу);

  • основані на ресурсному підході (рентабельність сукупних активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність оборотного капіталу).

До основних показників рентабельності відносяться:

  • рентабельність продажу;

  • рентабельність активів;

  • рентабельність поточних активів;

  • рентабельність власного (акціонерного) капіталу.

1. Рентабельність продажу (ROS) визначається як відношення чистого прибутку (ЧІТ) до доходу від реалізації без податків, які включаються в ціну продукції (ДР):

ROS=ж100%.

Рентабельність продажу характеризує доходність операційної діяльності підприємства.

2. Рентабельність активів (ROA) визначається як відношення чистого прибутку (477) до середньої величини активів за період отримання відповідного чистого прибутку (А):

ROA = Ш- 100°/^ (6^)

А

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в операційну діяльність капіталу, як власного так і позикового.

3. Рентабельність поточних активів (РПА) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (ЧГГ) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (ПА):

РПА = = 100% (63)

ПА " ^ ;

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні, що вкладена у поточні активи.

4. Рентабельність власного (акціонерного) капіталу (ROE) визначається як відношення чистого прибутку (477) до середньої

величини власного капіталу підприємства (ВК):

ROE = = 100% (64)

ВК ' к }

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів; величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство. Значення цього показника відображає ступінь привабливості суб'єкта господарювання для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим білыпе прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]