14. Характеристика основних податків України.

1. Податок на додану вартість (ПДВ) належить до непрямих податків, оскільки сплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги. ПДВ сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання. Об’єктом оподаткування є обороти з реалізації продукції, робіт та надання послуг. Особливістю справляння ПДВ є те, що до бюджету сплачується не вся нарахована сума, виходячи з оборотів з реалізації, а тільки різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка сплачена або підлягає сплаті конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів тощо. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише розміру вартості, що додається до матеріальних витрат і закупівельних цін.

2. Акцизний податок належить до непрямих податків, установлюється на високорентабельні та монопольні товари і входить в ціни цих товарів. Статтею 215.1 Податкового кодексу України визначено такий перелік підакцизних товарів: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

3. Мито – це непрямий податок, який справляється з товарів (інших предметів), що переміщуються через митну територію (ввозяться, вивозяться або слідують транзитом), включається в ціну товарів і сплачується за рахунок кінцевого споживача.

4. Податок на прибуток підприємств належить до прямих податків. Податок на прибуток підприємств існує у всіх країнах. Для обчислення оподатковуваного прибутку з доходу підприємства зазвичай віднімають ПДВ, акцизи, інші податки і витрати, які, відповідно до закону, можна відносити на собівартість. Відтак податок на прибуток виявляється завершальним з огляду на послідовність нарахування податків з підприємств.

5. Податок на доходи фізичних осіб є видом особистого прибуткового оподаткування. З 1 січня 2011 р. він справляється на підставі розділу IV Податкового кодексу України. Систему оподаткування доходів фізичних осіб

6. Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва запроваджено з 1999 р. для спрощення системи їх оподаткування (один податок замість кількох, передбачених законодавством). Право вибору системи оподаткування (єдиний податок чи сукупність цих податків) надається платникам.

15. Економічна сутність і роль державного кредиту.

Державний кредит являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів. Він не має ні окремого фінансового фонду (кошти, що мобілізуються за його допомогою, проходять, як правило, через бюджет), ні відокремленого органу управління. Разом з тим він характеризує особливу форму фінансових відносин держави і тому виділяється в окрему ланку.

Державний кредит за своєю економічною сутністю - це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами - з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом.

Основна класична форма державно-кредитних відносин, коли держава виступає позичальником коштів. При цьому за допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси юридичних і фізичних осіб, які використовуються для задоволення державних потреб.

Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету надає на платній основі за умови обов'язкового повернення кредити юридичним і фізичним особам. Обсяг таких операцій значно менший, ніж при попередній формі.

У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов'язань, взятих на себе фізичними чи юридичними особами, вона є гарантом (умовний державний кредит). Оскільки державні гарантії, як правило, розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони призводять до зростання витрат із централізованих грошових фондів. У сфері міжнародних економічних відносин держава може виступати як у ролі позичальника, так і кредитора.

Як економічна категорія державний кредит поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави. Державний кредит є зворотним, терміновим і платним. Разом з тим, між державним та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності.

Контрольна функція державного кредиту органічно переплітається з контрольною функцією фінансів. Однак вона має свої специфічні особливості, породжені особливостями даної категорії:

• ця функція тісно пов'язана з діяльністю держави і станом централізованого фонду грошових коштів;

• охоплює рух вартості в двосторонньому порядку, оскільки державний кредит передбачає повернення отриманих коштів;

• здійснюється не тільки фінансовими структурами, а й кредитними установами. Контроль поширюється як на залучення позикових коштів, так і на їх погашення.

В основному контролюється цільове використання коштів, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків.