Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді 2, 16.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
73 Кб
Скачать
☆

Тема 16. Проблеми сприймання телевізійного тексту Проблеми сприймання екранної та мультимедійної культури, складність і багаторівневість проблеми.

Телебачення є одним із найпопулярніших видів ЗМІ, який водночас має найбільший вплив на масову свідомість. Тому є потреба дослідити, наприклад, вплив та сприймання дітьми телепередач, мовну проблему сучасного телеефіру, особливості рекламного впливу на телебаченні тощо. Це особливо актуально й тому, що нині середньостатистичний житель України не щодня читає газети чи слухає радіо, зате щодня дивиться телевізор. Можна навіть стверджувати, що телевізор став сучасним “вогнищем”, який випромінює тепло і навколо якого кожен вечір обертається сімейне життя .Найбільше часу біля екрану телевізора проводять діти, які ще не здатні так критично оцінити телепередачі, як дорослі. Звичайно, не можна вважати, що телебачення приносить тільки шкоду дитині, воно також виховує. Але для того, аби телебачення мало позитивний вплив, дорослим варто контролювати дітей і в разі необхідності після перегляду тієї чи іншої телепередачі пояснювати дитині вчинки героїв, допомагати дитині в усвідомленні тієї чи іншої ситуації.

Засоби масової інформації з одного боку демонстративно підкреслюють високі життєві стандарти, а з іншого – пропагують жорстокість, насилля, цинізм та інші аморальні явища. Неформальні групи, в яких опиняються підлітки, часто опираються не лише традиційним моральним нормам і цінностям суспільства, але й нерідко по- трапляють під “опіку” різних злочинних угруповань, що останнім часом набули ледь не легального соціального статусу. Так з’явився чималий прошарок “педагогічно вакуумних” дітей.

Певним чином на цю проблему акцентує увагу О. Білоус у статті “Підлітки в полоні телеекрана”, у якій дослідниця виділяє основні засади функціонування електронних засобів масової інформації для дітей і окреслює позитивний та негативний вплив телебачення на підростаюче покоління. Серед тривожних симптомів, на які наголошує О. Білоус, є те, що зазвичай батьки ігнорують проблему телевізора і не відстежують за тим, скільки часу дитина проводить біля нього. Тому бажання дітей дивитися телевізор набагато перевищує дозволену норму.

Вплив перегляду насильства на свідомість і поведінку глядача цікавив і продовжує цікавити багатьох дослідників. Цю проблему досліджували К. Скіпор та М. Веклик у публікаціях “Вплив телевізійного насильства на дитячу психіку” та “Насильство на телебаченні”. Діти, як встановили автори цих праць, є найменш захищеними від впливу телебачення. При цьому автори виділяють три головні наслідки насильства на телеекрані:

1. Діти можуть стати менш чутливими до болю і страждань інших.

2. Діти можуть налякатися навколишнього світу.

3. Дітям може більше сподобатися агресивна поведінка та негативне ставлення до інших.

Досить розповсюдженою нині є прихована реклама, яка небезпечна насамперед тим, що вона здатна здійснювати на споживача неусвідомлений вплив і примушувати його до певних вчинків. Тобто така реклама має маніпулятивний характер, тому що глядач не відразу розбереться, який саме сюжет несе справді інформативний характер, а який має замовний характер. Цій проблемі присвятила своє дослідження В. Васильчук, що знайшло висвітлення у статті “Прихована реклама в теле- та радіопросторі”

Бажає поліпшення й стан українськомовної музики на радіо. На жаль, в українсько му FM-просторі практично відсутня українська пісенна продукція, а диктори і ведучі рубрик нерідко й досі ведуть свої передачі російською мовою. Не втратило своєї актуальності й вивчення радійних та телевізійних жанрів, які, на відміну від жанрів преси, досліджені значно менше. А це актуально нині й тому, що впровадження сучасних жанрових новацій сприяє масовості телевізійного продукту.

Сьогодні телерадіожурналістика переповнена не тільки позитивною інформацією, але й, маючи негативний смисл, у сукупності є системою негативного характеру. Однією з головних причин є незнання того, у чому саме виражається негативний характер продукту, що циркулює в дискурсі як телевізійного і радійного контенту, так і в дискурсі життя кожної пересічної людини в Україні. Звісно ж існують в українському телерадіоефірі й якісні програми. Переважна більшість з них – це авторські проекти, що порушують суспільно вагомі теми. Актуальність подібних передач не зникає роками ізавжди знаходить свого глядача.