Роль віку, життєвого та загально естетичного досвіду, смаків, звичок, системи аттітьюд, цінностей .

Особливості аудиторії багато в чому залежать від її соціально-демографічних характеристик (стать, вік, дохід, рівень освіти, місце проживання, сімейний стан, професійна орієнтація та ін). Також при прийомі масової інформації поведінку аудиторії опосередковується факторами, що мають об'єктивний характер (унікальність обставин, зовнішня обстановка і т. д.). Про актуальність для споживачів та значущості самої масової інформації та джерела її передачі часто говорять кількісні параметри аудиторії: чим більше аудиторія, тим більш важлива інформація і значущий її джерело.

Типи аудиторії. В основі типологізації аудиторії лежить можливість доступу окремих груп населення до конкретних джерел інформації. На підставі цього можна назвати такі типи аудиторій:

o умовні і нецільові (на кого безпосередньо не орієнтуються ЗМІ);

o регулярні і нерегулярні;

o реальні та потенційні (хто насправді є аудиторією даного ЗМІ і хто має до нього доступ).

Особливості споживання і засвоєння масової інформації безпосередньо залежать від рівня підготовленості аудиторії до прийняття інформації, який можна виявити па підставі наступних ознак:

o ступеня володіння словником мови ЗМІ в цілому;

o ступеня розуміння конкретного тексту;

o ступеня розвитку внутрішнього оперування (адекватна смислова інтерпретація тексту);

o адекватне відтворення змісту тексту у мові.

Французький соціолог А. Турен виділив чотири культурно-інформаційні страти сучасного суспільства:

1) нижчий рівень - представники йдуть у минуле форм суспільного життя, периферійні по відношенню до сучасного інформаційного виробництва, фактично виключені зі сфери споживання масової інформації (іммігранти з країн, представники літнього населення, деградуючі сільські громади, люмпени, безробітні тощо);

2) низько кваліфіковані робітники (в основному орієнтовані на розважальну продукцію);

3) активні споживачі продукції СМК - службовці, орієнтовані на вищестоящих начальників, які виконують чужі рішення (сюди відносяться журналісти і піар-менеджери);

4) "технократи" (управлінці, виробники нових знань і цінностей, що поєднують професійні інтереси і аристократичне мистецтво).

Мова екрану і моральне, соціальне, естетичне становлення особистості

Медіа-культура як суспільний феномен виробництва медіа-продукції, опосередкований засобами масової комунікації, та її споживання масовою аудиторією становлять медіатизований простір, який створює нове середовище існування, нову реальну дійсність. Сучасний розвиток засобів масової комунікації обумовлює утворення нових форм життєдіяльності людини, новий досвід спілкування й співіснування. Традиційні медіа - радіо, телебачення, відео та особливо новітні мультимедійні засоби відкривають для користувача/споживача медіа-продукції такі можливості:

• обирати й прослуховувати велику кількість радіоканалів, дивитися безліч телеканалів завдяки супутниковому зв’язку;

• записувати, зберігати й копіювати як для багаторазового сприймання, так і для тиражування аудіо-, візуальну, аудіо-візуальну інформацію;

• зупиняти й повертати назад звук, зображення з метою більш детального сприймання, кращого усвідомлення змісту інформації або поновлення естетичного переживання, задоволення;

• створювати комп’ютерні фільми, енциклопедії, сайти, блоги, віртуальні фотоальбоми та ін.;

• отримувати додаткову інформацію, консультацію в інтерактивному режимі;

• актуалізувати, розвивати творчий потенціал у галузі відео-культури засобами фото-, відео-камери;

• активізувати знання, отримані в ході традиційного навчання;

Постійне ускладнення медіа-простору призводить до виникнення нового медіа-ландшафту, нового медіа-порядку й змінює медіа-культуру в цілому. Так, наприклад, стало значно менше обмежень для доступу до потоків інформації загалом, об’єми інформації постійно збільшуються, національні медіа-ринки інтегруються у глобальну медіа-структуру, відмінності між інтернетом, телебаченням, пресою, книгою та телефоном зникають, а медіа-ресурси інтернету стали доступними людині, де б вона не знаходилася. Саме в такому світі інформації без інформаційних меж і обмежень живуть наші діти, молодь, маючи доступ до медіа-продукції всього світу. Створюючи особливий інформаційний простір, багаточисленні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають важливим фактором впливу на її свідомість, світоглядні позиції. З цієї причини засилля низьковартісної в художньому, моральному, змістовому, ціннісно-смисловому аспектах медіа-продукції, постійна репрезентація насильства, агресії, порнографії потребують реагування з боку певних державних інституцій.