2. Ризики в ланцюгах поставок.

У цей час як ніколи зростає роль і значимість суб'єктивного фактору у визначенні ризиків і управління ними в різних предметних областях. Про це свідчать наступні сучасні трактування поняття «ризик»:

• ризик - ситуативна характеристика діяльності будь-якого виробника, що відбиває невизначеність її результату та можливі несприятливі наслідки у випадку неуспіху;

• ризик - це міра невизначеності й конфліктності в людській діяльності;

• ризик - це є об'єктивно-суб'єктивна економічна категорія, що відбиває ступінь успіху або невдачі підприємства в досягненні намічених цілей з урахуванням впливу контрольованих (внутрішніх) факторів і неконтрольованих (зовнішніх) факторів;

• ризик - узагальнена об'єктивна характеристика ситуації прийняття рішень в умовах невизначеності, що відображає можливість появу та значимість для особи, що приймає рішення, збитку в результаті наслідків того або іншого рішення;

• ризик - це міра небезпеки, що одночасно вказує як на можливість заподіяння (одержання) збитку, так і на його величину.

Ризик - це ймовірність негативного результату події, що приводить до збитків/втрат.

Можна виділити наступні класи факторів ризику: зовнішні й внутрішні, постійні та змінні, прямі та непрямі впливи. До класу зовнішніх факторів ризику належать, такі фактори, як зміни ринкової кон'юнктури, техніко-технологічні відхилення, форс-мажор тощо. До внутрішніх належать фактори, що характеризують можливість суб'єктивних змін планів і інтересів підприємств у процесі виконання проекту (реалізації плану).

Під постійними розуміються фактори, властиві будь-який ланцюги поставок і однакові на різних етапах функціонування ланцюга поставок (наприклад, ризик виходу з ладу технологічного встаткування). Змінні фактори ризику залежать від конкретного замовлення клієнта й змінюються на різних етапах ланцюга поставок (наприклад, ризик дефіциту ресурсів через невідповідність інформації на момент реалізації рішення інформації на момент ухвалення рішення внаслідок динамічних змін у ланцюзі поставок).

Моніторинг ризику в ланцюзі поставок. Створення єдиного інформаційного простору, тобто середовища інтегрованого планування та управління всього ланцюга поставок, а також координації та комунікації учасників ланцюга поставок, є найважливішої складової управління ризиком у ланцюзі поставок. Саме якість інформаційної підтримки в значній мірі визначає успіх і ефективність систем керування ланцюга поставок. На етапі оперативного управління ризиком застосовуються системи SCEM - Supply Chain Event Management. В останні роки ряд великих фокусних компаній ефективно впроваджує системи SCMo (Supply Chain Monitoring).

3. Стійкість, адаптивність та живучість ланцюгів поставок.

Прийняттю рішень в умовах невизначеності надається особливе значення в сучасних умовах управління ланцюгами поставок. Зниження рівня невизначеності поставок з'явилося однією з відправних точок і цілей керування ризиками в ланцюзі поставок. Серед ряду важливих характеристик, що впливають на формування механізму управління ризику, відносять живучість (життєстійкість), стійкість і адаптацію. Виділяють наступні базові фактори, що характеризують комплексний підхід до управління ризиком в ланцюзі поставок:

• базова структура системи управління,

• живучість;

• стійкість;

• адаптація на основі багаторівневості.

Живучість ланцюгів поставок

Живучість визначається як здатність ланцюга поставок протистояти загрозам і швидко відновлюватися. У сполученні з характеристикою адаптації ця категорія відноситься до найважливішого критерію - самовідновлення ланцюга поставок. Управління живучістю - це процес розробки та реалізації засобів впливу, здатних повернути ланцюг поставок у робочий (ефективний) стан і мінімізувати виниклі при цьому втрати. Таке управління залежно від характеру загроз може здійснюватися на різних рівнях управління ланцюгом поставок. У сучасних умовах зростає важливість фактора живучості ланцюга поставок, що пов'язане із залежністю бізнесу від зовнішнього середовища, темп зміни якого усе більше зростає та стає непередбаченим. Управління живучістю та самовідновленням ланцюга поставок стає головною ланкою менеджменту безпеки в умовах нестабільності зовнішнього та внутрішнього середовища.

Зовнішні загрози підрозділяються на загальекономічні та природні (техногенні). До них ставляться:

• зростаючий рівень конкуренції і її мінливий характер;

• нестабільність попиту і його низька передбачуваність;

• збої («технологічні розриви») у ланцюзі поставок;

• тероризм, тіньова економіка та корупція.

До внутрішніх погроз належать:

• негнучкість контрактів з постачальниками, відсутність єдиних стандартів і технологій;

• надлишок або нестача запасів;

• низький рівень обслуговування споживачів;

• відсутність ризикоорієнтованого управління процесами протягом усього життєвого циклу систем.

Таким чином, управління живучістю є складовою частиною комплексного підходу до систем менеджменту безпеки ланцюгів поставок, де основою живучості та самовідновлення процесів є люди, здатні ефективно діяти при збійних ситуаціях.

Стійкість ланцюгів поставок

Стійкість ланцюга поставок - це стан ланцюга поставок, що перебуває в плановому режимі функціонування стійко, якщо при фіксованій множині припустимих управляючих впливів обмежені та відносно малі по величині обурюючі впливи приводять до обмежених та відносно малим змінам вихідних змінних.

Аналіз стійкості призначений для відповіді на наступне питання: «чи здатний ланцюг поставок повернутися в плановий (штатний) стан або залишатися в межах визначеної області припустимих відхилень на деякому інтервалі часу у випадку відхилення від планового стану під впливом на нього різних факторів, що обурюють?»

Особливістю аналізу стійкості ланцюгів поставок є управляючі впливи, сформовані людиною. Щодо ланцюга поставок це характеризується сполученням централізованого та децентралізованого управління, тобто необхідністю сполучення управляючих впливів підприємств-учасників ланцюгів поставок, інтереси яких можуть бути різними. У випадку виходу ланцюга поставок зі стану рівноваги, пошук нового рівноважного стану здійснюється з урахуванням децентралізованого балансування інтересів всіх учасників ланцюга поставок у рамках загальних глобальних критеріїв ефективності ланцюга поставок.

Одним з основних аспектів аналізу стійкості є аналіз виникаючих коливань у ланцюгах поставок. Як правило, виділяють три основних класи коливань: загасаючі коливання, циклічні коливання та хаотичні коливання.

Аналіз стійкості ланцюгів поставок здійснюється на деякому інтервалі часу, тому що вплив факторів, що обурюють, і прояв їхніх наслідків на функціонування ланцюга поставок має певні часові лаги. Стан ланцюга поставок на певний момент часу можна характеризувати за допомогою шкали в термінах нечіткої логіки, наприклад стабільне, відносно стабільне, небезпечне. Прикладом небезпечного стану є така ситуація (зона небезпеки), при якій сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів функціонування ланцюга поставок така, що будь-яке мале збурювання може привести до виводу ланцюга поставок з рівноваги.

Основні аспекти аналізу стійкості ланцюгів поставок

Аналіз стійкості дозволяє вибирати план з гарантією виконання, визначати вузькі місця в плані та заходи для їхнього посилення, а також розробляти сценарії підтримки прийняття оперативних рішень по реконфігуруванню ланцюгів поставок на основі аналізу ключових показників виконання робіт і припустимих відхилень параметрів плану.

Адаптивність ланцюгів поставок

У загальному випадку під адаптацією розуміється пристосування до умов функціонування, що змінюються. Відносно управління ланцюгами поставок адаптацію можна визначити як процес коректування ланцюгів поставок і моделей управління ланцюгами поставок відповідно до умов функціонування, що змінюються.

Адаптація ланцюгів поставок призначена для відповіді на наступне питання: «Які дії, коли і ким повинні бути початі для ліквідації наслідків відхилень і порушень у ланцюзі поставок для відновлення планового або переходу до нового режиму роботи ланцюгів поставок, що забезпечує досягнення цілей ефективності управління ланцюгами поставок і задоволення потреб клієнтів?»

Рівні адаптації ланцюгів поставок

Рівень	Найменування рівня	Горизонт часу	Адаптаційні міри
1	Параметрична адаптація	Оперативний	Коректування параметрів функціонування ланцюга поставок (наприклад, термінів поставки, рівня запасів і т.д.)
2	Структурно- функціональна адаптація	Тактичний	Зміна структури постачальників, зміна розподілу функцій і процесів у ланцюзі поставок
3	Цільова адаптація	Тактичний	Коректування цільових параметрів (наприклад, термінів закінчення проекту, рівня витрат)
4	Адаптація моделі управління ланцюгом поставок за критерієм безпеки	Тактичний/ стратегічний	Адаптація моделі управління ланцюгом поставок відповідно до умов що змінюються і одержанням нової інформації про ризики системи
5	Адаптація стратегії управління ланцюгом поставок	Стратегічний	Зміна початкових цілей топ-менеджменту, зміна нормативних вимог