6. Управління ланцюгами поставок з урахуванням невизначеності

Для забезпечення стійкості ланцюга поставок, а, отже, і досягнення поставлених цілей бізнесу, необхідно, щоб досягався баланс впливів, що обурюють, і обсягу управляючих впливів для ліквідації негативних наслідків.

Управляючі впливи можна розділити на дві категорії:

• внесення надмірності при побудові планів ланцюгів поставок і

• регулюючі (адаптивні) управляючі впливи на етапі реалізації ланцюга поставок.

Урахування невизначеності на етапі планування може бути досягнуто за рахунок внесення певної надмірності в надійність (резерви) і гнучкість (адаптивність) ланцюга поставок на основі проведення реінженірінгу бізнес-процесів, наприклад:

• уведення надмірності структур ланцюга поставок (наприклад, розширення асортименту продукції, впровадження часових буферів, страхових запасів, додаткових складів, запасів потужностей і т.д.),

• поліпшення координації та інформаційного обміну для підвищення якості, своєчасності та доступності для всіх учасників ланцюга поставок прогнозів попиту,

• впровадження системи моніторингу та регулювання ланцюга поставок у випадку виникнення порушень і відхилень від плану,

• уніфікації елементів управління ланцюгами поставок (тобто наділення різних ділянок прийняття рішень різноманіттям управлінських функцій, щоб у випадку неможливості виконання управлінської функції на ділянці А ця функція могла бути виконана на ділянці В),

• використання методів адаптивного планування (rolling/adaptive planning), при яких періодично модифікується шляхом зміни параметрів ланцюга поставок або характеристик керуючих впливів на основі вступники по ланцюгу зворотного зв'язку інформації про поточний стан ланцюга поставок, минулого та оновлених прогнозів майбутнього,

• формування множини неостаточних рішень, наприклад, відкладена диференціація продукції (postponement),

• створення віртуальних резервів (наприклад, набору альтернативних постачальників).

Існують різні стратегії створення надмірності в запасах і поставках з погляду резервів і гнучкості.

Прикладами таких стратегій можуть бути:

• забезпечення максимальної надійності плану (тобто внесення максимального рівня надмірності в ланцюг поставок, щоб звести до мінімуму необхідність регулювання ланцюга поставок; тобто стратегія запобігання ризику),

• забезпечення максимальної адаптивності ланцюга поставок (тобто основний акцент робиться не на інвестиції в структуру ланцюга поставок, а на ефективність «управління по відхиленнях»),

• передача ризику третім особам ( тобто витрати не в зміцнення ланцюга поставок, а на виплату штрафів, неустойок і т.д. на основі договорів зі страховими компаніями; тобто стратегія фінансування або прийняття ризику).

Теоретичною основою проблеми забезпечення стійкості ланцюгів поставок з погляду планування ланцюга поставок може служити теорія управління складністю (complexity management), предметом вивчення якої є управління різноманітністю станів об'єкта і середовища. Згідно із цією теорією, рішення проблеми невизначеності в складних системах зводиться до звуження різноманітності зовнішнього середовища і розширення різноманітності своїх керуючих впливів.

70