- •Загальні положення
- •Клас небезпеки нхр за ступенем дії на організм людини
- •Класифікація хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів [4]
- •Терміни і визначення
- •Прийняті допущення
- •Довгострокове прогнозування
- •Аварійне прогнозування
- •Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування
- •1. Зона можливого хімічного забруднення.
- •4. Визначення часу підходу (tпід) забрудненого повітря до об'єкта.
- •5. Визначення часу дії джерела небезпеки (tджн).
- •6. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення (гзмхз)
- •6. 1. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «вільно»:
- •6.2. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «в обваловку» (у піддон):
- •6.3. Розрахунок гзмхз з урахуванням характеру місцевості:
- •6.4. Розрахунок гзмхз з використанням таблиці 20:
- •Приклади прогнозування
- •Порядок нанесення наслідків прогнозування на топографічну карту (план місцевості) – с. 18
- •Порядок дій працівників хно у випадку аварії з виливом (викидом) нхр
- •Індивідуальне завдання
- •Варіанти індивідуального завдання
- •Складові прогнозування та оцінки можливої (реальної) хімічної обстановки:
- •Організаційні заходи:
- •Інженерно-технічні заходи:
- •Умови оцінювання:
Прийняті допущення
1. Розрахунок за показником розлив "вільно": вилита НХР розливається по підстильній поверхні з товщиною шару (h) не вище 0,05 м. по всій площі розливу.
2. Розрахунок за показником розлив «в обваловку», "у піддон": вилита
НХР розливається поверхнею, яка має обвалування (піддон), при цьому висота шару розлитої НХР h = H – 0,2 м, де H – висота обвалування або глибина піддона.
3. При аварії з ємностями, які містять кількість НХР менше від нижчих меж, що вказані в таблицях 8-19, глибини розраховуються методом інтерполяції між нижчим значенням та нулем;
4. Розрахунки за прогнозом виконуються на термін не більше 4 годин. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів, отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години:
ГМ = 4VП,
де VП – швидкість перенесення повітряних мас (табл. 2);
ГМ – глибина максимального перенесення хмари НХР.
Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються. Перше значення – величина, що визначається з урахуванням кількості НХР, метеоумов та умов, які передбачені таблицями № 1, 3, 20, друге – ГМ.
Отримана величина розглядається як глибина зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ) – тобто, найбільша відстань від місця аварії до максимально віддаленої точки розповсюдження осередку хімічної небезпеки (межі зони можливого хімічного забруднення). Визначення див. підрозділ 6 на сторінці 13.
5. Глибина розповсюдження забрудненого повітря для НХР, значення яких не передбачене таблицями 8-19, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 20. Для розрахунків у цьому разі береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлору, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, передбачений таблицею 20 для даного НХР.
6. Прогнозування виконується з урахуванням конкретних метеорологічних умов на час аварії (аварійне прогнозування) і найгірших (передбачених допуском) – для довгострокового прогнозування. Такими метеоумовами є: Швидкість (VВ) та Напрямок (Ао) вітру; Температура повітря (tоС); Ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) у приземному шарі повітря (до 10 м над поверхнею землі).
Довгострокове прогнозування
Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні використовуються такі дані та виконуються наступні дії:
1. Для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо) – загальна кількість НХР. Прогнозування виконується для умови розлив НХР "вільно".
2. Для інших об’єктів (тобто, крім об’єктів за пунктом 1) – кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності. Приклад: 4 ємності з об’ємом 10 т, 20 т, 30 т, 40 т. Розрахунок виконується на 40 т. Прогнозування виконується на розлив НХР «в обваловку», «у піддон» або «вільно» залежно від умов зберігання НХР.
3. Метеорологічні дані: швидкість вітру (VВ) в приземному шарі – 1 м/с, температура повітря (tоС) 200С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрямок вітру (Ао) не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 градусів.
4. Враховувати середню щільність населення, що проживає на потенційно небезпечній місцевості.
5. Площу зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), розраховувати за формулою: SЗМХЗ =3,14ГЗМХЗ2.
6. Площу прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), розраховувати за формулою: SПЗХЗ=0,11ГЗМХЗ2.
Примітка: ГЗМХЗ – в усіх випадках для розрахунку використовується величина, що визначається відповідними діями – див. підрозділ 6.«Визначення глибини розповсюдження зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ)» на сторінках 13…15.
7. Ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємності.
8. Ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;
9. Прогнозування аварії на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) – кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між автоматичними відсікувачами (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 300-500 т).
10. Заходи щодо захисту населення детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.