- •Загальні положення
- •Клас небезпеки нхр за ступенем дії на організм людини
- •Класифікація хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів [4]
- •Терміни і визначення
- •Прийняті допущення
- •Довгострокове прогнозування
- •Аварійне прогнозування
- •Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування
- •1. Зона можливого хімічного забруднення.
- •4. Визначення часу підходу (tпід) забрудненого повітря до об'єкта.
- •5. Визначення часу дії джерела небезпеки (tджн).
- •6. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення (гзмхз)
- •6. 1. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «вільно»:
- •6.2. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «в обваловку» (у піддон):
- •6.3. Розрахунок гзмхз з урахуванням характеру місцевості:
- •6.4. Розрахунок гзмхз з використанням таблиці 20:
- •Приклади прогнозування
- •Порядок нанесення наслідків прогнозування на топографічну карту (план місцевості) – с. 18
- •Порядок дій працівників хно у випадку аварії з виливом (викидом) нхр
- •Індивідуальне завдання
- •Варіанти індивідуального завдання
- •Складові прогнозування та оцінки можливої (реальної) хімічної обстановки:
- •Організаційні заходи:
- •Інженерно-технічні заходи:
- •Умови оцінювання:
Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого забруднення. При проведенні аварійного прогнозування враховуються і уточняються (конкретизуються) дані довгострокового прогнозування.
Для аварійного прогнозування необхідно мати наступні дані:
а) загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), технологічному обладнанні тощо, де виникла аварія;
б) характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно" або «в обваловку», «у піддон»);
в) висота обвалування (глибина піддона) – Н, м;
г) реальні метеорологічні умови: температура повітря (tоС); швидкість (VB, м/с) і напрямок (Ао) вітру у приземному шарі, ступінь стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) – табл. 7;
д) середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;
е) площа зони можливого хімічного забруднення (SЗМХЗ);
ж) ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (ШПЗХЗ);
з) площа прогнозованої зони хімічного забруднення (SПЗХЗ);
Прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.
Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування
1. Зона можливого хімічного забруднення.
Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.
Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 5), і розраховується за емпіричною формулою.
Площа ЗМХЗ SЗМХЗ = 8,72 · 10 -3 ·ГЗМХЗ2 · КВ ,км2, (1)
де ГЗМХЗ – глибина зони можливого хімічного забруднення (визначення див. підрозділ 6, с. 13);
КВ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 5).
2. Прогнозована зона хімічного забруднення.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.
Площа ПЗХЗ SПЗХЗ = К · ГЗМХЗ2 · N 0,2 км2, (2)
де К – коефіцієнт, що враховує СВСП – КІН; КІЗ; ККОН (табл. 4);
N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ
(максимально – 4 години 4 0.2 =1.32. Інші значення див. довідкову таблицю Д).
Таблиця Д
час |
0.5 |
1.0 |
1.5 |
2.0 |
2.5 |
3.0 |
3.5 |
Х 0.2 |
0.87 |
1.0 |
1.08 |
1.15 |
1.2 |
1.245 |
1.285 |
3. Ширина ПЗХЗ: при інверсії Ш = 0,3ГЗМХЗ 0,6 км;
при ізотермії Ш = 0,3ГЗМХЗ 0,75 км; при конвекції Ш = 0,3ГЗМХЗ 0,95 км,
де ГЗМХЗ – глибина зони можливого хімічного забруднення, яка визначається відповідно положенням підрозділу 6, с. 13.
