4. Визначення часу підходу (tпід) забрудненого повітря до об'єкта.

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від відстані до заданого об’єкта та швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t_під = X : V_П год ,

де X – відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км;

V_П – швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру км /год та СВСП (табл. 2).

Приклад розрахунку: розрахувати час підходу хмари НХР до заданого об’єкта за умови: Х = 5 км; V_В = 2 м/с; СВСП – Із.

Примітка: Якщо Х необхідно визначати за топокартою (планом місцевості) необхідно знати масштаб цих документів. Приклад: М 1:100000 (величина масштабу – в 1 см. На папері 1 км на місцевості). Звичайною лінійкою заміряти відстань між двома точками: місце аварії – місце об’єкта. Відстань – 5 см. Відповідно Х = 5 км.

За табл. 2 з урахуванням V_В = 2 м|c, СВСП – Із, маємо: V_П = 12 км/год.

Відповідно t = 5:12 = 0.4 год (0.4 · 60 = 24 хв).

5. Визначення часу дії джерела небезпеки (tджн).

Для НХР, що надані в таблицях 8–19, час дії джерела небезпеки (час випаровування НХР) визначається за табл. 21.

Для НХР, що надаені в таблиці 20 – через відповідний коефіцієнт еквівалентно часу випаровування хлору у відповідних умовах.

Для встановлення більш точного часу – розрахунок з використанням формули та коефіцієнтів [9].

6. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення (гзмхз)

6. 1. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «вільно»:

а). Використовуючи вихідні дані: назва НХР, Q т., СВСП, V_В м/с, t⁰ С за однією з таблиць 8–19 визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря. Наприклад: Аміак, 5 т, СВСП – Ін., 2 м/с, +20⁰С. Таблиця 8: Значення глибини – 1.15 км (тут і далі величини в таблицях 8–19 розглядати як величини, що відповідають розливу НХР «вільно». Символ Г_ТАБ);

б). За формулою Г_М = 4V_П розрахувати значення глибини максимального перенесення повітряних мас за 4 години (показник за допуском). Величина V_П – див. табл. 2. Відповідно Г_М = 10 · 4 = 40 км;

в). Порівняти два значення: 1.15 (Г_ТАБ) та 40 (Г_М). За допуском Г_ЗМХЗ – 1.15 км (менше із двох значень).

6.2. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «в обваловку» (у піддон):

а). Виконати дії «а» попереднього пункту 1. Маємо – 1.15 км;

б). Використовуючи величину Н (висота обваловки або глибина піддона за умовою, наприклад 1м.), керуючись таб.1 визначити коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР. Значення К_З – 2.0;

в). Отже: 1.15 : 2 = 0.575 км;

г). Виконати дії «б» попереднього пункту 1. Маємо – 40 км;

д). Із двох значень «в» та «г», Г_ЗМХЗ – 0.575 км (менше із двох значень).

6.3. Розрахунок гзмхз з урахуванням характеру місцевості:

а). Вихідні дані: Хлор, Q – 20 т, СВСП – Ін., V_В – 1 м/с, t^о С +20⁰, між місцем аварії та населеним пунктом лісовий масив глибиною 1 км;

б). За табл. 8, з урахуванням вихідних даних, глибина розповсюдження хмари хлору становить 29.7 км (Г_ТАБ);

в). За табл. 3, з урахуванням даних про характер місцевості (наявність лісового масиву), К_М – 1.8. Отже, глибина розповсюдження хмари хлору зменшиться на:

1 · 1.8 = 1.8 км. (Г_ЗМ), тобто 29.7 – 1.8 = 27.9 км;

г). Визначити максимальне значення перенесення повітряних мас забруднених хлором:

Г_М = 4V_П, відповідно 4· 5 (табл. 2) = 20 км;

д). Із двох значень «в» та «г», Г_ЗМХЗ – 20 км (менше із двох значень).

Примітка: Аналогічно проводиться розрахунок для міської або сільської забудови.